Мешканці села зверталися до всіх інстанцій, але ніхто не може знайти управу на аграріїв-отруювачів. За вже наявні порушення фермеру-орендарю паїв надсилають лише попередження.
Люди розповідають, що від жахливого смороду пече в горлі, у роті з’являється гіркий присмак, запалюються очі. Дерева поряд із полями, що обробляються, пожовкли. Сохнуть також городи, гинуть бджоли та риба, а також тварини, що живуть в полях. Місцеві кажуть, що після кожного кроплення земля всіяна мертвими кротами.
Найбільше страждають діти – алергія стала звичним явищем, а один хлопчик навіть народився з вадами серця. Родина хлопчика проживає на краю села - зовсім поряд із полями, звідки хімікати летять просто на подвір’я.
За нормативами, від людських осель до полів, оброблених хімікатами, відстань має бути не менше 300 метрів. У даному випадку мова йде про 50 метрів до найближчої садиби. Представники агропідприємства звісно ж проблем не бачать.
"Ми не працювали хімією, тобто гербіцидом, який шкодить здоров’ю людини", - заявив директор агропідприємства Владислав Закотенко.