Історією виживання поділилася Ірина Дагаєва. Вона надавала медичну допомогу у філармонії. Це було укриття, де ховалося близько 800 маріупольців. Лікарка розповідає, що люди в укритті могли загинути від інфекційного спалаху швидше, ніж від авіабомби.
“У нас була склянка на день. Це і попити, і вмитися, і почистити зуби. Все, що ти мав це 200 мл води”, - пригадує Дагаєва.
Через відсутність води почалася антисанітарія. Це могло спричинити спалах інфекційної епідемії. А лікувати – нічим. Ходили в знищені аптеки, міняли їжу на ліки.
“Найстрашніший день, коли авіабомба впала на пологовий будинок. Почали надходити діти, яким один день. Їх мами без молока. Таких було троє. Скільки новонароджений зможе прожити без їжі?”, - каже лікарка.
Ірина не опускала руки та надавала медичну допомогу. Згадує про маріупольських лікарів зі сльозами – багато з них загинули.
“Я не думала вмирати. Від мене залежали 800 людей. Я була потрібна. Виїжджати було боляче. Я мала почуття провини, що там залишилися люди без допомоги. Якби не моя донька та маленькі онуки - не знаю чи виїхала”, - зізнається медик.