Старенька мати того дня ніяк не могла додзвонитися до своєї доньки, яка мала першу групу інвалності і жила сама. Тому стривожена мати без роздумів кинулася до квартири рідної людини. Двері на першому поверся були зачинені зсередини, тож довелося пробиратися через вікно. А у квартирі на дивані лежала вже бездиханна Наталя. На тілі нещасної не було живого місця: сині пальці і вся голова у крові.
З'ясувалося, що родичі знають нещадного вбивцю. Ним виявився брат покійного чоловіка Наталі. Скорисавшись карантином, чоловік самовільно заселився у квартиру. Дати відсіч жінка не змогла. Власницю квартири нелюд лупцював регулярно. Самого Володимира довго не шукали. Чоловік переконує, що Наталю не вбивав, а тільки кілька разів вдарив.