На Львівщині 5-тирічний хлопчик ледь не помер у нелюдських умовах, але від його проблем відверталися всі: починаючи від матері з батьком, і закінчуючи місцевою владаю. Це варто побачити. Аби - не повторювалося.
У свої лише п'ять Ігорчик зазнав життєвих прикрощів більше за будь-якого дорослого. Спить - у недопалках, їсть - що бог пошле, а його тарілка - брудніша за собачу миску. У хаті температура цієї зими мінусова, а щілини у стінах батьки законопатити навіть не збираються
Батьки Ігорчика своєю убогістю не дивують: типові селяни без роботи та принципів. 36-річний батько й не приховує від соціальних служб: те, що син мерзне та голодує, для нього - не проблема. Горе - коли горілки у чарці нема.
Ігор - четверта дитина у сім'ї. Троє вже у дитячому будинку, і в селі про нелюдське життя маленького Ігоря добре знають. Сільський голова ревно критикує батьків, бо усі 5 років був у курсі, куди вони дівали дитячі гроші