Але ще більше, аніж укусів, люди бояться епідемії сказу. Бо хворі звірі можуть заразити домашніх тварин: інфекція передається через слину та кров. Достатньо бійки лисиці із котом чи собакою, а потім – подряпини у людини на руці. І так поширюється епідемія.
У сільраді виправдовуються: як тільки з’являється сказ – у селі вводять карантин, а от самих лисиць, яких розвелося тьма-тьмуща, знищити поки не можуть – немає коштів. А тим часом поголів’я лисиць зростає катастрофічними темпами.