Лілія - сирота. Виховувалася в інтернаті. До того ж інвалід - її зріст всього метр двадцять вісім. Аби покласти до ліжечка свою дитину, молода мати щоразу стає на стілець.
Держава виділила Лілії житло - одну кімнату у трикімнатній квартирі. Однак туди вона не може потрапити. Її просто не пускає родина, яка займає решту помешкання.
Відшукуємо ту саму квартиру. Жінка-господиня - відмовляється спілкуватись із журналістами. Розмовляє крізь зачинені двері. Квартира - не приватизована. Одна з кімнат належить державі. Дві інших - матері з дочкою, які там жили ще з восьмидесятих років.
Та ділити житлову площу із чужою людиною, мешканці квартири - не хочуть. Відтак, сироту - не пустили.