Машиніста потяга Андрія Куликова мало не вбили залізними прутами біля його дому невідомі. Він вижив випадково – крики почули сусіди і злякали нападників.
"Привіт, Андрюха", - пригадує постраждалий перші слова від нападника, після чого посипалися удари.
Андрій саме повертався додому. До його гуртожитку залишалось якихось 10 метрів. Троє чи четверо чоловіків гамселили свою жертву - Андрій не пам’ятає.
Схоже, що нападники не планували, аби чоловік вижив, адже не приховували своїх облич.