Таким нервовим радикала зробило життя. 6 років тому він і сам був фігурантом справи "васильківських терористів". Відбував термін за підрив пам'ятника Леніну в Борисполі. Відсидів майже 4 роки, а Майдан у 2014 -му його звільнив. Після початку АТО на сході країни стає заступником батальйону АЗОВ, а згодом-народним депутатом. Зухвало відкривати двері і кидатися на людей відтоді-улюблена справа Мосійчука. У вересні 2015-го саме так він прорвався до одного з медзакладів Луганщини. Там і почав погрожувати головному лікарю. Він не переймається, що таким його бачить вся країна, мабуть тому він може з'явитися на прямий ефір на один з телеканалів "під мухою", а потім образитися і покинути студію. А саме за пригублювання він два роки тому нарікав генпрокурору Луценку. Так переконливо боровся за тверезість, що навіть руки простягав. Битися у кулуарах Ради, нападати на слабших під час ефірів, жбурляти пляшки у колег... Заявляє про себе нардеп-радікал усіма можливими методами. Світився навіть у підтримці скандально відомих бійців роти Торнадо, які сколихнули країну моторошними злочинами. Не зупинявся і неперебираб словами навіть перед жінками. На це йому нібито дав право народ.
Погрози з його вуст звучали неоднарозово. Він не приховує свою обізнаність у смертній карі, зокрема той, яку пропонував один з найстрашніших диктаторів 20-го століття-лідер червоних кхмерів. Своїм найбільших ворогом Мосійчук вважав Кадирова. Поки руки Кадирова до Мосійчука не наважилися добратися, у 2015 році до нього дотягнулися прокурорські руки. Тоді всій країні показали намагання Мосійчука отримати хабара. Тоді радикал знову потрапив за ґрати, але ненадовго. Наступного року ВСУ визнав незаконним зняття з нього депутатського імунітету. Ось так великий хабар у 100 тисяч перетворився у велику мильну бульбашку