Про це йдеться на сторінці депутата Вікторії Войціцкої у Фейсбук.
В радянські часи також існувала схожа концепція, коли визначали "дєжурний клас". Але це була скоріше емітація спільноі праці.
Пом'ятаю, як діти швидко адаптовувались і використовували систему на свою, а не спільну, користь: запізнювались або взагалі прогулювали уроки, пояснюючи потім вчителям, що вони були на чергуванні. Джекпот випадав тим, кого ставили на чергування в столову, бо за роботу можна було отримати булочку з джемом та компот.
Але найбільший зиск від "дєжурств" був у старости (знаю, бо сама була старостою) , бо вони визначали, хто де чергував (а за "призначення" чергувати в столовій можна було також отримати булочку з джемом), мали право запізнюватись на всі уроки - бо треба було перевіряти, як виконують свою поважну функцію всі решта учнів) Хороша ідея була повністю спаплюжена... така собі Animal Farm з відповідними принципами "рівності" - де були всі начебто рівні, але були рівніші - ті, хто безкоштовно отримував булочку з джемом :
А тепер подивіться як це має бути:
Більшість японських шкіл не мають прибиральниць.
P.S. Щойно згадала страшні і брудні ганчірки, які нам видавали для миття підлоги... це був сірий, брудний і вонючий шмат тканини.... особливим випробуванням було дістати ганчірку з відра та викрутити її ( звичайно, про спеціальні перчатки тоді і мови не було, все робилось голіруч, в результаті під кінець дня руки неможливо було відмити від бруду і вони мали жахливий запах .... це було випробування не для слабонєрвних... а насправді це було приниження, і через це приниження в дитині на початкових етапах життя вбивали гідність... праця асоціювалася більш з покаранням. Вибірковий підхід в розподілі праці (свій - столова, не свій - брудна ганчірка) руйнував віру в справедливість... і перші прояви корупції: булочка з джемом для старости