Сьогоднішній заяві президента передував законопроєкт щодо опитувань громадської думки, який потрапив до Верховної Ради у вересні. Він міг би легітимізувати під місцеві вибори ідею народовладдя, проте законом стати не встиг.
Вранішнє відеозвернення президента Володимира Зеленського про 5 важливих питань, на які попросять відповісти кожного, хто 25 жовтня прийде на виборчу дільницю, сколихнуло мережу гнівом. За три години під дописом голови держави у Facebook користувачі поставили 5,5 тисяч вподобайок і понад 2,2 тисячі критикуючих коментарів. Загалом люди задаються питаннями: під який закон потрапляє дана форма збору інформації, якими будуть юридичні наслідки цього опитування?
Якими будуть запитання – невідомо. Проте сама заява, яка прозвучала менш ніж за два тижні до місцевих виборів, помножує занепокоєння опозиції стосовно проведення аналогів референдумів. Нагадаємо, що цій заяві передувало подання до парламенту на початку вересня відповідного законопроєкту - №4043 про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки. У день подання ідея так званого опитування вже була дискредитована. Нині цей документ опрацьовують парламентські комітети, а ще в нього з’явилось 12 «конкурентів». Починаючи з 4 по 14 вересня у Верховну Раду подали 12 альтернативних законопроектів щодо опитувань громадської думки. Не виключено, що цей документ за схемою «турборежиму» просто не встигли ухвалити, таким чином легітимізувавши під місцеві вибори ідею народовладдя, обіцяну у передвиборчій програмі партії «Слуга народу».
Сьогодні Telegram-канали опозиційних політиків всі як один «вибухнули» заявами: Зеленський плює на закон, агітує за свою партію, а сама «ілзія народовладдя» - не що інше як ще один крок до держзради.
«Імітація «народовладдя» і «референдумів» ― не дарма улюблена тема Кремля і того ж Медведчука», - відреагував у своєму Telegram-каналі Олексій Гончаренко.
За даними колишнього нардепа, члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка, у Офісі президента озвучуватимуть по одному питанню щодня, починаючи відзавтра, з 14 жовтня. Він також повідомив, що голосування буде добровільним і не на дільницях. Біля виборчих дільниць чергуватимуть волонтери із урнами, куди вкидатимуться своєрідні «бюлетені» тих, хто погодиться на опитування.
Громадський діяч Олександр Данилюк переконаний: коли медіапростір тотально контролюється противником, ігри в народовладдя – це злочин.
Політтехнолог Віктор Бобиренко, який до речі ще у 2015 році спрогнозував перемогу Володимира Зеленського на майбутніх президентських виборах, запропонував голові держави самому відповісти на п’ять питань, а крім того створити особистий питатник.
«Був колись цитатник Мао, де він давав готові відповіді. Треба створити питатник Вови. І може він почне давати відповіді. Хоча б відосиками. А то все нас жме, щоб ми відповідали», - пише у своєму Facebook Бобиренко.
«5 важливих питань» можна розглядати і під іншим кутом – як умовну частину передвиборчої стратегії партії влади, яка, наприклад, навколо певного питання мобілізує власних виборців. Так само ідея опитування під виглядом народовладдя може заохотити громадян, які збиралися проігнорувати голосування, прийти на виборчі дільниці.
І тут криється інша загроза – вибори можуть стати точкою масового зараження старшого покоління з летальними наслідками. За даними останнього соціологічного опитування «Рейтингу», 59% українців планують взяти участь у місцевих виборах. Судячи з вікового цензу, фактично дві найбільш вразливі до коронавірусу групи у більшості своїй планують брати участь у виборах. Так, у групі 50-59 років - 66%, в групі за 60 років - 69%. Для порівняння: в групі 20-29 років планують голосувати лише 41%.
Координаторка громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська розповідає, що практика, коли ЦВК використовує опитування громадської думки, існує в низці країн світу.
Так, у пояснювальній записці до законопроєкту №4043 щодо опитувань громадської думки йдеться:
«Проєктом Закону пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження забезпечувати організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування».
Експерт наголошує, що у низці країн світу опитування проводяться на замовлення ЦВК, а не самою ЦВК, як передбачається законопроєктом №4043. Крім того, це робиться не безпосередньо у день голосування, а перед виборами чи в міжвиборчий період. У коментарі «Радіо свобода» експерт висловила занепокоєння, що в українських реаліях опитування може мати ознаки паралельного процесу волевиявлення.
«Опитування громадської думки, самі по собі, не несуть загрози і ЦВК використовують цей інструмент для вивчення громадської думки з метою підготовки стратегії, розробки новацій, рекомендацій. Проте український варіант цієї ідеї полягає в тому, що таке опитування може відбутися у день виборів, у самих приміщеннях для голосування і мати ознаки паралельного процесу волевиявлення. Такі опитування в день голосування проводитися не повинні», – пояснила Ольга Айвазовська, коментуючи законопроєкт №4043.
І хоча поданий законопроект обмежує коло питань, які можна задати громадянам, ідею президента «про п’ять важливих запитань» юридично не обмежує ніщо. Приміром, за задумкою авторів законопроекту не можна включити до переліку питань у опитуваннях громадськості, зокрема, теми щодо:
Опозиційні діячі дали волю гнівній фантазії, що ж такого можуть запитати українців 25 жовтня. Ось що думає про непрописане в жодному законі «опитування» по п’яти питанням політтехнолог Тарас Березовець:
Автор Ольга Чернявська
05.12.24 | 19:05
05.12.24 | 16:38
05.12.24 | 15:45
04.12.24 | 18:50
30.11.24 | 14:14
30.11.24 | 11:30
30.11.24 | 11:22