Виникає спокуса відповісти ненавистю: родичі жертв катастрофи MH17 написали потужний лист до росіян

Апостроф

Родичі жертв катастрофи Boeing MH17 Малазійських авіаліній, яка сталася в небі над Донбасом у 2014 році, написали потужне звернення до росіян.

Наводимо його текст повністю:

Чемпіонат світу з футболу в Росії - як нам реагувати?

У червні світ зверне свої погляди в бік Росії на чемпіонат світу з футболу. Це буде довгоочікувана і радісна подія. Для більшості росіян це також буде привід для великої національної гордості.

Деякі з нас, авторів цього листа, теж є пристрасним шанувальникам футболу, хоча хтось і ні. Однак ніхто з нас не зможе стати частиною цього чемпіонату світу так, як це могло б бути раніше. У всіх нас, авторів листа, є щось спільне, що надає цьому Чемпіонату і місцю, де він відбудеться, зовсім іншого, похмурого сенсу.

17 липня 2014 року рейс MH17 Малазійських авіаліній був збитий над Україною. Загинуло 298 осіб. Серед тіл, що лежали в уламках і полях соняшників, були наші діти, наші чоловіки і дружини, наші брати і сестри, наші батьки.

Як це вплинуло на наше життя

Минуло вже майже чотири роки з того моменту, як були зруйновані життя наших сімей, але ми все ще намагаємося усвідомити, що ж сталося. Наші кохані були вбиті у війні, в якій вони навіть не брали участі, у війні, до якої вони не мали ніякого відношення. Ми знаємо, що вони не єдині жертви цього протистояння. Було вбито більше 10 000 чоловік, в більшості - мирних жителів. Їх сім'ї сумують так само, як і наші, не розуміючи, за що були відібрані життя їх близьких. Найтрагічніше - незворотність смерті. Навіть роками ми могли б жити в розлуці, якби знали, що їй прийде кінець.

Ми, сім'ї загиблих на борту MH17, все ще дихаємо, але в той день наші життя теж стали ближчими до кінця. Ми стали іншими. Наш світ став похмурішим і тепер не вселяє надій. Щосили ми намагалися зберегти віру в людську доброту. Можливо, хтось із нас знову знайде щастя і мету в житті. Але ми назавжди будемо відзначені жорстокою і раптовою смертю тих, кого любимо.

Бездушний акт торкнувся людей, яких ми любимо. Ми більше не можемо співпереживати, ми можемо тільки пам'ятати. Наша пам'ять буде говорити про вбитих близьких, вона закликатиме до відповідальності винних. Адже люди, яких ми любимо, більше не можуть говорити за себе.

Ми знаємо, що взаємини Росії і України мають довгу історію, і є різні точки зору на те, що привело до конфлікту в 2014 році. Немає ідеальних держав, не бездоганні в тому числі і наші. Всі народи мають право на процвітання, якщо не порушують прав інших. І всі сторони повинні бути готовими подивитися правді в обличчя про свою роль у війні.

Але незалежно від передісторії і обставин, ніщо не зможе виправдати атаку на пасажирський літак і вбивство людей на борту.

Питання ненависті і відповідальності

Як і у тих, хто пережив вбивство близьких, у нас виникає спокуса відповісти ненавистю. Але ми повинні відокремлювати простих росіян від відповідальних осіб - тієї системи управління, яка привела до атаки на MH17. Більшість з нас не дуже добре знають росіян. Ненависть і недовіра частково є наслідком невігластва, але коли ми дізнаємося про людей більше, можемо змінити і наш погляд. Вважаємо, що народ України має право на процвітання, точно так само як і наші близькі. Думати про це нелегко. Буде потрібний час, щоб наше ставлення хоч якось змінилося. Однак ми знаємо, що, піддавшись гіркоті і ненависті, ми будемо поглинуті ними, і неконтрольована ворожнеча між народами знищить людське життя на цій планеті.

Стає легше, якщо пам'ятати, що всі ми люди і між нами є спільне. Ми бачили обличчя російських сімей після того, як в жовтні 2015 року над Єгиптом було підірвано рейс 9268 авіакомпанії Metrojet і загинули всі 224 людини. Вони горювали, намагаючись зрозуміти, що сталося. Ми розуміємо цю невіру і жах, коли жорстоко і без жодного попередження відбирають життя ваших близьких. Якби ми зустрілися з цими сім'ями, напевно, ми змогли б почати розмову, тому що ми б уже знали головну правду про життя один одного.

Ні, ми не звинувачуємо російський народ в тому, що трапилося. Ми не проти вас. Ми вважаємо, що російська держава і її лідери несуть у підсумку відповідальність за загибель членів наших сімей. На це вказують усі достовірні докази. Ми чекаємо вже довго, але коли-небудь в майбутньому Спільна слідча група нарешті представить свій фінальний звіт, і відповідальні будуть названі по іменах. Тоді справа буде за судом в Нідерландах, який ретельно зважить всі докази і вирішить, хто несе відповідальність.

Важливість істини

Ми впевнені в ретельності і неупередженості роботи, що проводиться Спільною слідчою групою, що складається з представників Малазії, Австралії, Бельгії, України та Нідерландів.

Чого не можна сказати про повідомлення щодо розслідування MH17, які виходили від російських державних ЗМІ. У перші місяці наші сім'ї були спантеличені численними, часто суперечливими версіями Росі щодо того, що ж сталося з літаком.

"MH17 був збитий українським штурмовиком". "Боїнг атакований ракетою, випущеною з літака президента РФ". "Літак вже був набитий мертвими тілами і був навмисне збитий". "Його збила ракета БУК, але не російського походження".

Ці шокуючі, тривожні і суперечливі відомості були потім тисячократно розтиражовані в постах в різних соціальних мережах. Всі ці матеріали викликали сильне занепокоєння. У деяких з нас виникали сумніви. Але тільки пізніше ми зрозуміли, що саме в цьому і була мета. Дана практика [інформаційних вкидань] є частиною скоординованої державної кампанії з дезінформації, що йдеться з метою відвернути, створити альтернативну реальність, в якій вся правда відносна, і жодній інформації не можна довіряти.

Російські державні ЗМІ, а також приватні телеканали ЗМІ, які співпрацюють з владою, причетні до цієї брудної і брехливої кампанії. Ми знаємо, що всі країни, в тому числі і наші, спотворюють правду і іноді брешуть. Але чи хочуть росіяни жити у такій країні, де для правди більше не залишилося місця? Можливо, хтось із вас думає, що не існує і нас, що вигадано і цей лист?

Ні, ми реальні, і ми сподіваємося, що, врешті-решт, істина переможе.

Ми знову закликаємо російський уряд повною мірою співпрацювати з міжнародним розслідуванням по MH17. Це не поверне наші сім'ї, але ж має значення правда, правда існує, і ми хочемо, щоб особи, відповідальні за загибель MH17, були встановлені і притягнуті до відповідальності. З юних років ми вчимо наших дітей визнавати свої помилки і брати відповідальність за свої дії. Ми хочемо, щоб наші уряди робили те ж саме. Ми просимо робити те ж саме і Росію.

Загальна гуманність

В останні місяці зросла напруженість в світі. В атмосфері ворожості і недовіри нам потрібна міжнародна система відносин, заснована на верховенстві закону, де кожен впевнений у наявності правосуддя і справедливості. Що також необхідно - так це відновлення гуманізму і єдності людства. Зрештою, ми разом перебуваємо на одній маленькій блакитній планеті.

У 2014 році наші діти і сім'ї лежали мертві серед полів соняшнику. У 2015 році російські діти і сім'ї лежали мертві на каменях і пісках у єгипетській пустелі. У смерті ми не такі різні. Мовні і культурні бар'єри, расові чи релігійні відмінності перестають мати значення. Залишаються лише почуття втрати і любов.

Цей чемпіонат світу

Ми думаємо про це зараз, напередодні чемпіонату світу в Росії. Футбол називають світової грою. В неї грає більше країн, ніж в будь-яку іншу. У своєму кращому прояві футбол відображає те чудове, що є в нас - наші різні стилі гри, нашу культуру, наші спів і наряди, нашу пристрасть або сталеву дисципліну, наші майстерність, мужність і творчість, щиру радість гри, бажання боротися і випробувати себе до межі, і повагу, яку ми проявляємо до тих, з ким ми змагаємося.

У своєму гіршому прояві футбол демонструє неподобство, на яке ми також здатні. Він може опуститися до консервативного та агресивного націоналізму, посилюючи розбіжності і забобони, розкриваючи старі рани і завдаючи нові.

Чемпіонат світу з футболу може бути святом нашої спільної гуманності. Він може бути прикладом, хоча і скороминущим, нашої здатності жити один з одним у мирі. Якщо це так, тоді ми могли б дивитися в майбутнє з якоїсь надією.

Нехай цей чемпіонат світу пройде в атмосфері добра. Ми сподіваємося, що він обернеться успіхом, від якого прості росіяни зможуть отримати задоволення і відчути гордість. Але ми не можемо заперечувати, що з нашої точки зору, над цією подією залишається тінь. Нам боляче усвідомлювати похмуру іронію в тому, що російські лідери, які будуть вітати світ з відкритими обіймами, - це ті, хто головним чином винен у руйнуванні нашого світу. Що це ті ж самі лідери, які наполегливо прагнули приховати правду, які ухилялися від відповідальності з того самого жахливого дня в липні 2014 року.

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
Загрузка...

Більше новин