У свої 49 років Віктор геть сивий. Чоловік воював 2 роки і не раз рятував побратимів з-під ворожих обстрілів. Постійно дивився смерті в очі. Але тепер у мирному житті міцний солдат не може стримати сліз. 3 роки тому Віктор з побратимами раділи, немов діти. Держава надала земельні ділянки, хай і у заболочених хащах. Бійці звикли до труднощів і навіть відсутність туди дороги хлопців не злякала. Не врахували бійці тільки специфіку села, в якому отримали свої наділи. Страдч - місце не просте, а паломницьке. Прочани йдуть туди на місце богоявлення. Церковники створили тут величезний центр для вірян, а його відвідувачі проти сусідства з ветеранами. Церковники вважають, що нові мешканці знищать у святому місці всю екосистему. Але ветерани не вірять у надмірну любов церковників до природи, впевнені, що їх цікавить ласий шмат землі, на який вони можливо накинули око. Священники встановили на ветеранській землі хрести з табличками про те, що ділянки розташовані у Долині смерті, де загинули солдати під час Першої світової війни.
" ..нас люблять тільки мертвими. Ти живий приїхав і всім заважаєш, щось вимагаєш", - прокоментував подію один з ветеранів.