Найстрашніше, що звуки від тріскотнечі вранці, коли будівля почала просідати, люди через свої вади не почули. Їх будили діти, у яких на щастя є слух.
Перелякані мешканці повибігали із речами на вулицю. У кого є родичі у місті - поїхали жити до них. Хто самотній - довелося повернутися ночувати у аварійну будівлю. Люди бояться, що не почують, як буде руйнуватися будинок, і бояться опинитися під завалами.