Азартні ігри повертаються. Як ще заробити на українцях?

Азартні ігри заборонені в Україні з 2009 року. З того часу питання детінізації ринку азартних ігор підіймалось неодноразово різними урядами. Наприклад, колишнє керівництво Мінфіну у період 2015 - початку 2016 років взагалі тричі намагалося легалізувати азартні ігри. Уряд нинішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана не відстає. 13 травня було зареєстровано відповідний законопроект №4663 «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань». Борислав Береза – нардеп і член робочої групи Верховної Ради, яка займається опрацюванням цього законопроекту – каже, що документ дублює попередні законопроекти Мінфіну. До речі, експерти їх неодноразово називали лобістськими і корупційними.

Очевидно, що гральний бізнес планувалося легалізувати ще до кінця 2015 року. На підтвердження цієї думки може свідчити той факт, що початково в Держбюджеті на 2016 рік були враховані доходи від цього виду бізнесу. Але потім ці норми виключили, оскільки гральний бізнес в Україні заборонений. Тоді ж народний депутат від «Самопомочі», заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету Віктор Кривенко наголосив на неправомірних діях уряду: «Бюджет в усіх нормальних країнах завжди є наслідком, а не причиною чогось. У зв'язку з тим, що не був прийнятий базовий законопроект про гральний бізнес - ця норма не могла бути передбачуваною. Вона подавалася урядом на не зовсім легальних підставах, умовно кажучи з розрахунку на доходи, якщо буде проголосований закон».

«Благородна мета»: за та проти

Автори урядового законопроекту переконані, що прийняття відповідного закону дозволить комплексно регулювати український ринок азартних ігор. Більше того, це принесе прибутки державному бюджету. Такої ж думки дотримується експерт у галузі ігорного бізнесу, керуючий партнер юридичної консалтингової компанії Де-Юре Григорій Трипульський.

«Я вважаю, що безперечно надходження до бюджету будуть, і суттєві. Звичайно, не думаю, що вони піднімуть економіку країни на інший рівень, але це будуть достатньо «пристойні» кошти. Колись ми рахували, що це (легалізація ринку азартних ігор, – Ред.) могло принести близько 1% бюджету країни. Наразі такі оцінки мені важко робити, оскільки я не проводив аналітику. Однак, стосовно законопроекту, те, що він з’явився – це вже добре. Бо вже шість років ніяк не можуть прийняти нормальний закон. При цьому де-факто існують і підпільні ігрові об’єкти, і букмекерством займаються. Все це стимулює процвітання корупції, а бюджет від цього нічого не отримує», – пояснює він.

Втім, у «благородну» мету уряду вірять не всі – народні депутати від фракції «Батьківщина» заявили, що не підтримають законопроект. Наприклад, Олександр Абдуллін переконаний, що 100% «цивілізованість» цього бізнесу в Україні неможлива. «У нас же ніхто ні в чому не знає міри. Тому в принципі немає ніякої гарантії, що через півроку, як воно все запрацює, ми не повернемося до того, що було… Це ж реальна хвороба, люди понесуть свої заощадження, заробітні плати», – вважає він.

За переконаннями нардепа, є багато інших джерел для наповнення Державного бюджету, окрім легалізації азартних ігор.

Що пропонується законопроектом?

Законопроект №4663 «Про детінізації ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань» дозволяє три види діяльності:

• 1) організацію та проведення букмекерської діяльності;
• 2) організацію та проведення азартних ігор казино;
• 3) випуск та проведення лотерей.

Журналісти спробували розібратися, що відповідно до тексту законопроекту змінюється в специфіці роботи цих трьох видів гральної діяльності.

Букмекерство: корупційні ризики

Відповідно до урядового законопроекту, «ліцензії на організацію та проведення букмекерської діяльності видаються за результатами конкурсу, що проводиться Уповноваженим органом, в порядку передбаченому цим Законом».

Трипульський вбачає в цьому положенні корупційні ризики і підкреслює: процедура прописана не зовсім прозоро. «Не зовсім зрозуміло, як конкурс буде проводитися. Чому, наприклад, просто не зробити аукціон із купівлі ліцензії? В якомусь із проектів була ідея про те, що ліцензію може отримати кожен, однак їх кількість обмежена, а вартість визначається на аукціоні. Це було би логічно, адже держава отримувала би більше коштів. Я ніколи не чув, щоб хтось, наприклад, із кримінальним минулим не міг зробити собі нормальну «чисту»кампанію. Тому положення, згідно з яким ми будемо якоюсь комісією визначати учасників, я вважаю корупційною складовою, яка відсікатиме «непотрібних» ліцензіатів», – стверджує експерт.

Також уряд пропонує дозволити проводити букмекерську діяльність через інтернет. Але в цій ініціативі Трипульський не вбачає нічого негативного. «Спробуйте зайти в Інтернет і зробити ставку на якусь спортивну подію.Повірте, це дуже просто вийде. І з цієї ставки ніхто ніяких податків не платитиме. Тому, за великим рахунком, це легалізація того, що сьогодні і так є. Нічого страшного і шкідливого тут немає. Це буде лише сприяти легалізації цього напрямку галузі», – відмічає він.

У розмові із журналістом «Надзвичайних новин» експерт додав, що «тіньовим букмекерам» ніщо не заважатиме і далі продовжувати неофіційний бізнес, не дивлячись на їхні складнощі із рекламою, виплатами виграшів тощо.

Казино: чи є соціальна небезпека?

Законопроект дозволяє організацію та проведення азартних ігор у казино, розташованих виключно у спеціальних гральних зонах. Територією такої спеціальної зони вважаються:

1) територія будівель, в яких розташовані готелі категорії «чотири зірки»або «п’ять зірок», з номерним фондом не менше сто номерів;

2) територія приміщень, що розташовані на території міжнародних аеропортів;

3) територія всередині приміщень іподромів;

4) територія всередині суден, які зареєстровані на території України і в корпусі яких можна розмістити казино із площею грального залу не менше 500 квадратних метрів.

За думкою Трипульського, ці обмеження цілком адекватні і не становлять ніякої соціальної небезпеки. Адже ні пенсіонери, ні школярі не підуть «програвати свої гроші» у заклади таких категорій. Більше того, розумному розвитку азартного бізнесу сприятиме щорічна вартість ліцензії. Для казино пропонується встановити її на рівні € 1 млн для закладів у столиці, близько € 600 тисяч – у містах з населенням понад 500 тисяч чоловік і € 300 тисяч – для всіх інших. Ще € 1,5 млн коштуватиме щорічна ліцензія для онлайн-казино.

Ідею легалізувати казино у готелях категорії «п’ять зірок» підтримує і раніше президент юридичної компанії «Юрімекс», автор книги «Азартна гра в Україні та за кордоном. Нарис сучасної теорії правового регулювання ігор на гроші» Данило Гетьманцев.

«Якщо казино будуть працювати в п'ятизіркових готелях, то це абсолютно здорова пропозиція. Це будуть як доходи для бюджету, так і певний майновий ценз для гри. В Україні небагато п'ятизіркових готелів. Їхньої кількості достатньо, щоб казино не придбали ознаки масовості. Якщо ж гральний бізнес відкривати для всіх бажаючих, то ми отримаємо ситуацію зразка 2009 року: найбільш розвинений в Європі, якщо не в світі, гральний бізнес, який ніким не контролюється і в бюджет приносить вкрай мало грошей», – каже він.

Лотереї: 2015 рік був визнаний найгіршим за всю історію лотерейної діяльності в Україні

Згідно із законопроектом Мінфіну, ліцензію на випуск і проведення лотерей планується видавати за результатами конкурсу, до участі в якому будуть допускатися лише компанії, що відповідають ряду вимог. Зокрема, до участі в конкурсі допускаються юридичні особи, які мають досвід з випуску та провадження лотерей протягом не менш як трьох років до подання заяви.

Трипульський не вважає дане положення логічним. «Логічніше було би, знову ж таки, продати ліцензії якомога дорожче. Звичайно,можна обмежити коло учасників, але відповідно слід розуміти, для чого? А норма про трирічну роботу не говорить про хорошу репутацію», – резюмує він.

За даними Мінфіну, за 11 місяців 2015 року надходження до бюджету України від проведення лотерей склали всього близько 26,5 млн грн, і минулий рік виявився найгіршим за всю історію лотерейної діяльності в Україні. Самі ж лотерейники звинувачують у цьому Мінфін, який змінив у бік збільшення систему оподаткування лотерейних компаній. Якщо ведення цього виду бізнесу не таке вже й прибуткове, то чому кількість лотерейних закладів збільшується? Чи можуть заповнювати ринок підпільні азартні заклади під вивісками державних лотерей? У підтвердження цього - фактична легалізація азартних ігор в одному з салонів державної лотереї у Львові. Правоохоронці пояснюють, що не можуть закрити такі салони через те, що вони мають відповідні ліцензії від Міністерства фінансів.

На відміну від казино у дорогих готелях, цей бізнес несе в собі ризик видурювання коштів, оскільки відкритий для простого населення. Розпрощатися із заробленими грошима ігроманам ніщо не перешкоджає, адже такі державні лотереї працюють багато де у місті, і «турботливі» чиновники не піднімають питання про те, аби винести їх на околиці.

Автор: Ірина Шевченко