«Букво»їди

Поширене днями «звернення» прес-служби мережі книгарень «Буква», адресоване, в першу чергу, як легко здогадатися книголюбам. Тобто - людям, за визначенням, висококультурним і мирним. Ось тільки закликають в цьому зверненні до зовсім інших речей. Всіх книголюбів столиці запрошують пікетувати і блокувати центральний офіс Державної Фіскальної служби, чогось вимагати і чимось загрожувати.

Все це - реакція реальних господарів книготорговельної мережі «Буква» на дії податківців, які, нарешті, зайнялися реальним очищенням ринку України від нечистих на руку ділків, контрабандистів і шахраїв. У «зверненні книготорговці з «Букви», ясна річ оголошуються білими і пухнастими жертвами свавілля, а дії співробітників ГФС - незаконними, неправомірними, невмотивованими. Звинувачення у контрабанді та торгівлі контрафактними, тобто «піратськими» книгами - надуманими, вилучену у них продукцію - «законно виданими українськими книгами».

І, взагалі, дії співробітників ГФС, «наїздом» на честнейших підприємців, цитую дослівно: «в інтересах найбільшого видавництва антиукраїнської і сепаратистської літератури РФ «Ексмо». Так що ж сталося з «Буквою» насправді? Думається, давно пора відкрити очі читачам на те, що вітчизняний ринок «джерела знань», тобто - книжкової продукції, давним-давно далекий від тієї культури, красоти та тиші, які, по ідеї, повинні були б бути йому притаманні. Там киплять відчайдушні і похмурі пристрасті, розігруються скандали і провертаються багатомільйонні афери. Про них і розповімо.

Що стосується «Букви» і останніх подій навколо неї, то цю тему вичерпно висвітлив на власній сторінці в «Фейсбуці» заступник голови Державної Фіскальної служби України Сергій Білан. Він, як особа офіційна прямо, без натяків говорить не про що інше, як про «виявленні та припиненні злочинної діяльності групи осіб, яка, використовуючи низку підконтрольних юридичних і фізичних осіб - підприємців, організувала реалізацію в 18 містах України контрафактної книжкової продукції без сплати податків до бюджету». І навіть називає конкретні суми - з початку нинішнього року «тіньової» оборот ділків склав близько півмільярда гривень! Тільки в столиці нечисті на руку «книжники» «наварювали» по півтораста тисяч на день! Ясна річ, настільки серйозні звинувачення високопоставлений податківець не з голови видумав - на сьогоднішній день, за його словами, вже проведені шість обшуків, в ході яких вилучено десятки печаток - як самих різних фірм та ПП, так і однією дуж-же цікавою офшорної компанії, «чорний нал» у сумах, що обчислюються сотнями тисяч гривень, записи і комп'ютерні носії з «лівою бухгалтерією», контрафактна книжкова продукція і ще багато чого інтригуючого. «Прокололися» книжкові махінатори, як це зазвичай у подібних випадках і буває, на власній жадібності. І ще - більш, ніж наївному переконанні, що податківці не вміють рахувати. А також зіставляти елементарні факти ... Як виявилося - ще як уміють! Співробітників фіскальної служби вкрай зацікавила така собі «нестиковочка» - торгуючи в Україні книжковою продукцією, виданої за кордоном, наприклад, в Росії, наші підприємці ніяк не могли б реалізовувати її за тією ж ціною, за якою вона продається в країні, де надрукована. Природно - за умови добросовісної сплати всіх належних митних зборів. Однак, найпростіший моніторинг показав, що дехто в нашій країні торгує російськими книгами не те, що за тією ж ціною, по якій вони продали. У самій Росії, а навіть дешевше! Виходило, що люди чи то зійшли з розуму, чи займаються благодійністю незрозуміло для кого і для чого, чи то. Відкинувши перші дві версії, податківці припустили, що все-таки мають справу з двома «К» - тобто контрабандою та контрафактом. Щоб розвіяти сумніви, і були зроблені візити в ту ж «Букву». Якими «відкриттями» вони увінчалися - сказано вище. Як бачите, ні про яких виданих в Україні книгах і мова не йде! Виключно про контрабандну та контрафактної літературі відомих російських видавничих торгових марок! Ось тут-то відкрилися «фонтани красномовства» у двох вкрай чудових особистостей. Ну, тобто, скоріше не чудових, а, кажучи мовою старих книг, гнуснопрославленних. Мова про Ярослава Мариновича та Костянтина Клімашенко. Деякі особливо пікантні моменти їхніх життєписів я обов'язково викладу нижче, а поки - по суті сказаного.

Отже, за версією цих двох «чесних комерсантів», що обрушилася на «Букву» перевірка - зовсім навіть не боротьба з контрабандою та ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, а ... виконання державної Фіскальної службою якогось зловісного «замовлення», надійде не звідки- небудь, а з самої Москви! Нібито представники видавництва «Ексмо» не тільки профінансували «наїзд» на «всеукраїнську книжкову мережу», але мало не ходять на чолі податківців, вказуючи пальцем на ті магазини, в які їм «ломитися». Мало того - видавництво «Ексмо», це, виявляється, основне джерело «антиукраїнської і сепаратистської літератури»! Ось як!

Закликавши на допомогу, елементарну логіку, можна задатися відразу цілим рядом питань. Наприклад: «Навіщо б московським видавництву влаштовувати такі надскладні «підривні операції», коли достатньо просто не відпускати книги представникам «Букви»?! Або, ще цікавіше: «Як же так виходить, що «Буква» щосили торгує книгами «Ексмо», коли вже це видавництво таке антиукраїнське!?»

Найцікавіше, що відповідь на обидва цих, здавалося б, досить різних питання, лежить в одній площині. Вся справа в тому, що «Ексмо» «Букві» жодних книг якраз і не продає. Причому, вже досить тривалий час. У сенсі - не продає офіційно ... Але чому ж вони тоді торгують-то?!? Що, у вас вже розум за розум заходить від цих питань? Стривайте, це тільки початок. Щоб розібратися детально і до кінця, нам доведеться повернутися до подій трирічної давнини.

Саме тоді - у 2012 році в Державну службу інтелектуальної власності України були подані документи про те, що якась фірма «Новий обрій» нібито купила права на використання в Україні торгових марок «АСТ» і «Астрель». Тобто - фактично, права на ввезення та розповсюдження в нашій країні книжкової продукції даних видавництв. Через найкоротший час вибухнув грандіозний скандал - у зв'язку з тим, що, як стверджувалося окремими учасниками угоди, екс-директор підприємства, колишнього правовласником на ці марки, пан С., примудрився ... продати їх двічі! Називалися фантастичні суми - в десятки і сотні тисяч доларів готівкою, які він нібито отримував від довірливих комерсантів прямо в кав'ярні супермаркету, множилися взаємні претензії і звинувачення.

Проведена правоохоронними органами експертиза встановила, що пред'являються як доказ документи - «договору про угоду», «розписки», та інші, є нічим іншим, як добірної туфтою. Липою. Конкретно кажучи - підробкою.

Найцікавіше, що особисто мені без всяких проблем вдалося зустрітися з тим самим «паном С». Природно, нікому ніяких прав він і не думав продавати! Більше того, є неспростовні докази того, що в дні, проставлені в підроблених «договорах», він перебував на іншому кінці України - у Львові! І нині, зауважте, ні від кого не ховається, не переховується, і в розшук не оголошений. На відміну від іншого «учасника угоди». Про кого це я? Та про пана Клімашенко ж! Саме він брав участь у цих більш, ніж сумнівних гешефтах, потрясав згодом підробленими документами та чогось вимагав. На сьогоднішній день оголошений в розшук - за звинуваченням у скоєнні шахрайства та інших подібних правопорушень, а також ухилення від сплати мільйонних боргів. Що, на жаль, не заважає йому насолоджуватися усіма принадами життя в столиці ...На жаль, поки суд та діло, пройдисвіти від книготоргівлі, а, кажучи конкретно - бізнес-структури, підконтрольні Мариновичу і Клімашенко, подібними «виключно чесними способами» присвоїли собі права на близько двох десятків видавничих торгових марок. Приблизно такими ж методами - тобто за допомогою шахрайства та підроблення Маринович з подільниками заклали і «ексклюзивними представниками в Україні видавництва «Ексмо». З чим, до речі, московська штаб-квартира «Ексмо» не згодна категорично! А далі почалися ще більш цікаві «фінти».

У березні 2014года, в акурат після Майдану, пан Маринович раптом чомусь в пожежному порядку переводить всі активи спершу на британську фірму, а потім і зовсім на офшорну компанію - «Блеквел Індастріз ЛТД». Патріот, однозначно! Підприємець, бажаючий в нових умовах, що склалися в Україні, працювати чесно і прозоро, приносячи користь країні і співгромадянам! Поза всяких сумнівів!

І ось після цього Маринович і компанія розвивають не просто бурхливу, а прямо-таки карколомну діяльність, спрямовану тільки на одне - стати єдиними розповсюджувачами в Україні книжкової продукції «АСТ» і «Ексмо». Всім іншим - від воріт поворот! Заборонити і заарештувати! Тримати і не пущать! Будь-якою ціною! Патронів ... тьху, ти - грошей, не жаліти!

Конкретний приклад? Та будь ласка! У Дарницький районний суд столиці був поданий позов відносно компанії «Міжнародне агентство по захисту інтелектуальної власності та боротьби з піратством в кіберпросторі» про нібито порушення таким права на використання торгового знака, що належить «Блеквел Індастріз». Позов, до речі кажучи, мало того, що абсолютно безпідставний по суті, був поданий з грубими порушеннями процесуальних норм. Одночасно з цим в місті Суми об'явився ще один подільник Мариновича - такий собі пан Кутузов, який звернувся з аналогічною заявою в міліцію. Після чого на сумській митниці була арештована машина з книгами, одержувачем якої було «Міжнародне агентство по захисту інтелектуальної власності та боротьби з піратством в кіберпросторі».У справі було проведено відповідну експертизу. Фахівці Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України всебічно розглянувши обставини справи. Дійшли висновку - ніякого порушення авторських прав в даному випадку немає і в помині! Результат - закономірний. Слідчий відділ Сумського міського відділу УМВС України в сумській області виносить постанову про закриття порушеної було кримінальної справи - за повною відсутністю складу злочину. А двома з половиною тижнями пізніше і Дарницький суд Києва відхиляє позов «Блеквел Індастріз». І це незважаючи на те, що в справу посилено намагається влізти якась пані Баклан, трудився в Міністерстві юстиції України. Теж та ще персона. Прізвище Баклан з деяких пір «прославлена» тим, що чоловік цієї дами був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю - за шахрайство та систематичне «кидалово» клієнтів, з яких справно збирав грошики, забуваючи при цьому відстоювати їхні інтереси. Сімейне, напевно ...Така ось компанія «українських патріотів» - Маринович да Баклан з Кутузовим. Від одних прізвищ аж острах бере. Але якщо б тільки від прізвищ! Спроби «розібратися» з потенційними конкурентами, описані вище - це ще приклад того, як Маринович і партнери діють «по-хорошому». Як вони вирішують свої питання «по поганому» ми розповімо трохи пізніше.

Як вже було сказано вище, наші головні «герої» - Ярослав Маринович і Костянтин Клімашенко, публічно поливаючи брудом, звинувачуючи у виданні та розповсюдженні «сепаратистської і антиукраїнської літератури» видавництво «Ексмо», ось вже котрий рік поспіль ведуть смертний бій за те, щоб залишитися єдиними дистриб'юторами продукції «Ексмо» в країні. Що це? Якщо розглядати питання з медичної, припустимо, точки зору, то дуже змахує на роздвоєння особистості. При шизофренії, здається, буває? Втім, я щось не психіатр. І ось ще яка штука ...Візьмемо того ж Мариновича. Ось він мчить по Києву - на власному «Лексусі», у супроводі затонірованого «Фольксваген-транспортера», повнісінького охороною. Куди їде? Та хто ж його знає? Нерухомості у гсподіна Мариновича вистачає, як у самій столиці, так і за її межами. Зареєстрована, правда, в основному на дядьків-тіток-бабок-дідок, але суті справи це не змінює. Та й фірмочок всіляких, записаних втім, теж здебільшого на «підставних», у цього пана - як блох у Барбоскі. Так, що є, куди їхати. А може, і зовсім в аеропорт мчить?

Любить пан Маринович помандрувати. Рази по два-три на рік гріє свою випещену Ряшко під ласкавим солнищком, то в Греції, то в Арабських Еміратах. Не забуває і про європейські столиці - Лорндон, Париж, Берлін, Амстердам. Так, знову-таки не по разу в декілька років, а по кілька разів на рік. Он, тільки в столиці туманного Альбіону в нинішньому році «засвітився» чотири рази. До Москви, до речі, літає теж. Навіщо б це? Там адже якщо його ж власним словами вірити, суцільні ворогині ...Ну, як - схоже на важке життя божевільного? Ну, ніяк не тягне ні сам Маринович, ні хто-небудь інший з його гоп-компанії на «главою скорботних». Швидше, якщо і є з чим проблеми, так це з совістю. Але це вже категорія не медична. Зате повна відсутність такої дозволяє з легкістю творити дуже багато речей. Наприклад - нацьковувати на конкурентів і представників влади, «посміли» схопити дельцов- «тіньовиків» за їх нечисті руки, політичних маргіналів, виряджаючи в «патріотів України».

28 вересня нинішнього року в місті Василькові Київської області міліція затримала три з пололвіной десятка членів якоїсь вкрай цікавою громадської організації, що носить гучну назву «Всеукраїнська народна рада протідії Корупції та Громадської експертизи власти». Не за експертизу затримали, ясна річ. Намедни ці молодики влаштували п'явочок шабаш під будівлею Державної Фіскальної служби України. Все це дійство, ясна річ іменувалося «мітингом», на якому звучали якісь безглузді звинувачення на адресу податківців, а також - загрози упереміш з вибухами петард та іншої піротехніки. На сайті «організації» заявлено, що таким диким чином вони «висловлювали протест проти корупції». Однак немає жодного сумніву в тому, що весь «протест» був проплаченою «Ответка» на обшуки в «Букві». Цікаво, якщо дактилоскопистов «відкатають» вилучені у Василькові купюри з декількох тисяч доларів США і десятків тисяч гривень, чиї «пальчики» там виявляться? Мариновича? Клімашенко? Або обох відразу? Чому я беруся робити такі безапеляційні заяви? Не припускаю , що поява членів «народної ради» під будівлею ГФС в акурат після подій у книготорговельної мережі - всього лищь збіг? Ні, не припускаю ні в якому разі! Оскільки маю незаперечні докази роботи «раді» якраз на Мариновича та його зграю.

Близько трьох тижнів тому ця весела компанія теж «проводила акції». А конкретно - ломилася в офіси двох книготорговельних фірм, однією з яких була ... хто б міг подумати! «Міжнародне агентство по захисту інтелектуальної власності та боротьби з піратством в кіберпросторі».

Так, так - те саме, з яким «Блеквел Індастріз» так безуспішно намагається «змагатися» в судах і за допомогою міліції! При цьому звучали ті самі нелепейшие звинувачення в «ввезенні й поширенні сепаратистської і антиукраїнської літератури», які так старанно озвучують донині особисто Маринович з Клімашенко! І в качестве «забійного аргументу» наводився судовий позов і кримінальну справу (на той момент вже закриту за відсутністю складу злочину) в Сумах. Мало того, що в жодному, ні іншому випадку, ні звуком, ні буквою ніяка «антиукраїнська література" не згадувалася і близько (при тому, до речі, що виїмка і перевірка книг милі проводилася)! Але звідки про це, суто бізнесовому конфлікті, та ще з такими «яскравими», маячними, вигаданими «подробицями» дізналися представники «народної ради» - ось питання! Відповідь, здається, очевидна ...

Окремо варто зупинитися на особистості глави «Всеукраїнська народна рада протідії Корупції та Громадської експертизи власти», пана Анатолія Будника. Ну настільки вже колоритна фігура, що слів немає. У численних інтерв'ю, які він роздає направо і наліво, ким він тільки себе не іменує - і правозахисником, і «одним з організаторів Майдану», який «одним з перших поставив намет на центральній площі», представником Партизанського руху України «Київська Русь» ( ?!?), і навіть - відомим громадським діячем, головою люстраційного комітету Майдану.

Коротше, незабутній Остап Бендер нервово курить бамбук в сторонці, зеленіючи від заздрощів. Так, вже - частка правди у сказаному є. Декому пан Будник дуже навіть відомий. Приміром, міліцейським слідчим, яким в різний час, як у Києві, так і в Житомирській області надійшло не менше півдесятка заяв на даного пана - з приводу які чинить їм хуліганських дій, погроз фізичної розправи, а також у побитті. Що характерно - у всіх практично випадках потерпілі - жінки! Це, погодьтеся, характеризує нашого «героя» дуже яскраво ...Є й інші факти, про які Анатолій Будник у спілкуванні з журналістами чомусь замовчує. Не розповідає він про те, як, приміром, був з найбільшим соромом і ганьбою вигнаний з поста Президента Всеукраїнської Асоціації мешканців гуртожитків, главою якої, до речі, продовжує іменувати себе донині. Щось там було про шахрайство, обман, крайню неохайність і пряма зрада інтересів тих самих жителів «общаг», яких він так довго, голосно і ситно «захищав». Закінчилося все, до речі, карколомним скандалом на з'їзді асоціації, на якому дійшло знову-таки до погроз і мордобою - у виконанні Будника, природно. Мовчить і про те, що саме він свого часу настійно рекомендував на роботу в Координаційна Рада Майдану якусь Марію Бутчак. Ця пані мало того, що виявилася згодом колишньої активної співробітницею Партії Регіонів, так ще і попалася на систематичному обкраданні довірливих громадян, з яких збирала гроші нібито «на потреби Майдану», кладучи їх при цьому у власну кишеню. Та ще до того ж, згідно з офіційною заявою КСМ «заволоділа іншими матеріальними цінностями КСМ на суму майже 8000 гривень і викрала внутрішні документи та особисті справи активістів КСМ». Славні ж друзі і подруги у пана Будника!Втім, навряд чи тут є чому дивуватися - його самого ті, хто мав нещастя стикатися з цією «світлою особистістю», іменують не інакше, як аферистом, паталогическим брехуном, рейдером і «вбивцею громадських організацій». Стати «фігурою» в політиці не вдалося, в управдоми категорично не хочеться. Ось і метається Будник, влаштовуючи «акції» для будь-якого, хто заплатить. То під Міністерством внутрішніх справ з бубном танцює, то під Кабінетом Міністрів обіцяє «всім вуха відрізати». Тепер ось подався в «шістки» до Мариновичу та іншим книжковим контрабандистам. Душевно рекомендую подивитися відео затримання бойовиків «ради» у Василькові. Це ж треба - три з половиною десятка здоровенних лобів (втім, пардон - чотири з них, здається, дами), напнувши на себе добротний камуфляж, розвантаження та іншу аж ніяк не дешеву «снарягу», яку зараз так не вистачає в зоні АТО! І все іменують себе «патріотами України», «захисниками», «борцями». Ну так - за тисячу кілометрів від зони бойових дій. Дивитися і слухати гидко.

Ох, важко зараз Мариновичу, Клімашенко та їх спільникам. Тривожно. Страшно. А ну, як позакривають підпільні друкарні, де за їх замовленням тиражуються контрафактні видання? А ну, як перекриють канали доставки в країну книжкової контрабанди та «точки» збуту такої? Що, якщо гору візьмуть все-таки порядні бізнесмени, готові вести справи цивілізовано, платити в бюджет країни все, що належить, працювати дійсно по-європейськи?! Це ж кошмар, крах! Ось тому і ведуть вони себе, як божевільні - то сиплють звинуваченнями, одне дурніше іншого, то намагаються руками маргіналів тиснути на чесних конкурентів і представників влади. Тепер вже намагаються мобілізувати «на смертний бій» за свої брудні інтереси мирних книголюбів ...Що далі-то?! Чи не час цих хлопців того ... як-небудь заспокоїти? Поки ще до чого-небудь, гіршого не додумалися.

Автор: Маркіян Книжковий