"Групи смерті" в Україні: ще один підліток вкоротив собі віку

Артем зник з дому близько сьомої вечора 4 липня. Разом з ним з сейфа пропала рушниця. Рідні та друзі хлопчика одразу запідозрили щось недобре і кинулися на пошуки Артема.

Приблизно о пів на восьму вечора на мобільні телефони родичів та друзів з телефону Артема почали надходити sms-повідомлення, в яких було всього одне слово: "Прощавай".

Хлопчика шукали всю ніч і знайшли тільки вранці на околиці села Майстров. На жаль, мертвого. У школяра була прострелена голова, поруч лежали мисливська рушниця і мобільний телефон.

У самогубстві 13-річного Артема не було ніякої логіки. Він з благополучної родини, у нього хороші батьки, два рідних брата. І в школі він вчився добре, і друзі у нього були. Ніщо не передбачало біди.

У поліції поки дуже обережно говорять про причини самогубства школяра:

"Ми перевіряємо інформацію про те, що хлопчик міг бути учасником однієї з так званих "груп смерті". Принаймні, в історії браузера телефону школяра було знайдене посилання на сторінку в соцмережі, де мова йде саме про "групу смерті". Хлопчик був зареєстрований в цій групі не під своїм прізвищем. Тому ми поки і не можемо стверджувати, що акаунт у тій "групі смерті", яку ми виявили, належить саме йому".

У коментарі "Надзвичайним новинам" його бабуся розповіла, що останні кілька років хлопець висловлював намір піти з життя. Більше того, у цій родині це вже не перший самогубець. 10 років тому вкоротив собі віку рідний дядько школяра.

"Групи смерті" в Україні активізувалися приблизно з 2013 року. Тоді в соціальних мережах почали з'являтися згадки про "Синього кита" або "Будинок тиші". Найчастіше інформація про "групи смерті" містилася в забороненій в Україні соціальній мережі "ВКонтакте". Підлітків зі знанням справи заманювали в ці сумнівні групи. Спочатку під будь-яким постом у соціальній мережі міг з'явитися коментар, типу: "Я люблю "Синього кита". Це робилося так часто, що підлітки мимоволі починали цікавитися, що це за такий загадковий "Синій кит".

Знайти "групу смерті" не складало ніяких труднощів. Досить було написати на своїй сторінці фразу "Синій кит" з хештегом, і через якийсь час куратор сам починав писати своєму підопічному. І починалася трохи моторошна і дуже небезпечна гра. Як правило, підлітки, вже знаючи, що в фіналі цієї гри повинна бути смерть учасника, вважали це жартом. У будь-якому випадку, дуже багато учасників цієї гри, яким вдалося з неї вирватися, потім говорили:

"Я був упевнений, що до смерті не дійде. Думав, що це просто спеціально так підігрівають інтерес. Зрештою, що можуть зі мною зробити, якщо я не хочу вмирати?".

Але насправді куратори добре знали психологію підлітків. У гру втягували поступово. Спочатку потрібно було зробити щось майже невинне. Наприклад, порізати руку ножем до крові і вислати куратору відео. Далі завдання ставали все складнішими і небезпечнішими. А якщо підліток збирався вийти з гри, йому починали погрожувати розправою над родичами. Мовляв, ми знаємо, де ти живеш, де працюють твої батьки, в яку школу ходить твоя молодша сестричка. Підліток на той час уже був настільки оброблений психологічно, що не був у змозі зрозуміти, що цією інформацією куратор володіє не через якісь суперздатності. Адже інформацію про своїх близьких підліток сам свідомо чи мимоволі викладає в інтернет, розміщує на своїх сторінках в соцмережах.

На жаль, в Україні багато випадків підліткового суїциду. Дуже часто підтверджується, що підліток, який скоїв самогубство, перебував в одній з "груп смерті".

Іноді трагедії вдається уникнути, якщо поруч опиняються люди, здатні прийти на допомогу. Так, в Запоріжжі боєць Нацгвардії врятував від фатального кроку 16-річну дівчину. Вона збиралася стрибнути з греблі ДніпроГЕСу. Бійцеві вдалося вмовити дівчину не стрибати. Пізніше вона зізналася, що пішла з дому два дні тому, щоб виконати завдання в грі "Синій кит". Останнім з них був стрибок з греблі.

У травні 2018 року інша 16-річна дівчина спробувала перерізати собі вени уламками від пляшки. Добре, що поруч були її подруги, які викликали "швидку". Друзі повідомили, що школярка перебувала в групі "Синій кит".

Але далеко не всі подібні випадки закінчуються благополучно. У березні 2018 року в Одеській області повісився 11-річний хлопчик. Один з друзів п'ятикласника розповів: "Ще місяці два тому Вовка казав, що отримав завдання повіситися, а до цього "успішно" пройшов інші етапи гри "Синій кит". Однокласники тоді не сприйняли його слова всерйоз.

У жовтні 2019 року за Києвом повісився 12-річний хлопчик. Запідозрити зв'язок самогубства з діяльністю груп, подібних до "Синього кита", змусив той факт, що у школяра не було видимих причин зводити рахунки з життям. "Хлопчик з нормальної сім'ї... Записки ніякої не залишив, повісився на другому поверсі у власному будинку на поясі від халата. Зараз кіберполіція займається усіма його гаджетами... У школі ніякого буллінгу і тиску не було", - прокоментували в поліції.

На сьогоднішній день в Україні поширені кілька небезпечних "флеш-мобів", в результаті яких гинуть діти. Як повідомили в Національній поліції, серед них і "групи смерті", куратори яких доводять підлітків до самогубства.

Так, на зміну "Синьому киту" прийшла "Червона сова". Куратори надсилають підліткам посилання, за яким потрібно перейти (воно, як правило, видає помилку). Але завдяки цим посиланням куратори дізнаються орієнтовну адресу, де проживає учасник. А потім, якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання, його шантажують, що знають адресу і приїдуть до нього розібратися. Одне з основних завдань - постійно бути онлайн, моментально відповідати на повідомлення кураторів, які вони надсилають цілодобово, а також дивитися різні психоделічні відео посеред ночі.

Окремо стоїть досить моторошна гра "Момо". Персонаж на ім'я Момо несподівано з'являється в списку ваших контактів. Всі спроби видалити його, як правило, безрезультатні. Контакт з'являється знову і знову, а хтось, зі страшним зображенням на аватарці, починає писати вам, що все про вас знає, і ви помрете за кілька днів. А потім ця сама Момо починає дзвонити своїм жертвам, іноді доводячи їх до суїциду.

Є версія, що з підлітками спілкується не людина, а спеціальна програма-бот. Діалог в ній запрограмований. При цьому в програмі, швидше за все, активна функція поповнення словникового запасу. Завдання бота Момо - змусити вас зателефонувати йому. Зазвичай дзвінок відразу скидають і тут же вам передзвонюють. Поки демонструється аудіоролик з моторошними звуками, програма краде дані з вашого смартфона. Підліток, бачачи свої фото, відеофайли, інформацію про адресу, вік, не одразу може збагнути, що все це в нього було в смартфоні і соціальних мережах, до яких прив'язаний номер. Якщо у дитини серед цих даних є щось, що він хотів би приховати від всіх, його можна шантажувати. Цілком можливо, навіть доводити до відчайдушних вчинків, таких, як спроба самогубства.

Творці "груп смерті" повсякчас удосконалюються, придумуючи все нові пастки для підлітків. Наприклад, у Черкаській області 11-річна дівчинка постраждала через популярний в соцмережах флешмоб #Firechallenge ("вогненний челлендж"). Суть "гри" полягає в тому, щоб підпалити себе або друга, зафіксувати процес на відео і викласти ролик в соціальних мережах. Підпалив дівчинку її 10-річний брат, мабуть, не усвідомлюючи смертельну небезпеку своїх експериментів. Лише за допомогою випадкового перехожого полум'я швидко вдалося погасити.

Пару років тому в Україні в певних колах була популярною ще одна екстремальна гра "Біжи або помри". Суть її полягає в наступному: підліток намагається проскочити перед автомобілем, а його друг знімає процес на відео. Найчастіше такі експерименти закінчуються або лікарняним ліжком, або загибеллю підлітка.

У багатьох європейських країнах стрімко набирає обороти не менш небезпечна гра - "Зникнути на 24 години". Суть в тому, що дитина повинна щезнути на 24 години, щоб батьки і друзі не могли її знайти. Причому ховатися підліток повинен в небезпечних місцях. Наприклад, в тунелі метро або в напівзруйнованій будівлі, яка може впасти в будь-який момент.

Ще одна доволі дика гра називається "Собачий кайф". Суть її в тому, щоб душити один одного до стану ейфорії. Якщо дитина при цьому "помре" (знепритомніє), то вважається такою, що програла.

Дитячі психологи радять батькам намагатися налагодити довірчі відносини зі своїми дітьми, щоб вони не боялися зізнатися про те, що потрапили в складну ситуацію. Діти при цьому повинні бути впевнені, що їх не покарають, на них не будуть кричати, що їм допоможуть.