''Колола голками, морила голодом'': як в Україні знущаються над дітьми і чому влада не діє

Обозреватель

Прийомна мати чотири роки безкарно знущалася над маленьким хлопчиком. Жорстоко била, колола голками. Дитина була настільки залякана, що міг кілька годин сидіти не рухаючись, аби не розсердити "маму". Соціальні служби вважали, що хлопчик всього лише фантазує і наговорює на прийомну матір. Поки він не опинився в реанімації з жахливими побоями.

''Колола голками, морила голодом'': як в Україні знущаються над дітьми і чому влада не діє

Він дивився на неї як собачка, що очікує команди

Киянка Олена Малихіна абсолютно випадково познайомилася з маленьким Славіком (ім'я змінено) і його матір'ю Наталією К., коли була в лікарні в Дніпрі зі своїм сином.

"Наталя К. усиновила Славіка, коли йому було всього два рочки. Його біологічні батьки були позбавлені батьківських прав. Вона встановила йому групу інвалідності і отримувала на нього гроші. Крім того, при усиновленні їй було виплачено суму як при народженні дитини. Але прийшов час підтверджувати інвалідність, і вона почала тягати його по медустановам Дніпра в надії, що йому встановлять епілепсію або ще щось", - згадує Олена.

Олену тоді здивувало, як прийомна мати поводиться з сином. Він був худий і з синцями. "Він дивився на неї як собачка, яка очікує команди. Вона хвалилася, що він цілу годину сидить в одному положенні, тому що вона йому так сказала. А якось розповідала, що пішла в перукарню на манікюр і педикюр, це зайняло години чотири, а він весь цей час залишався в одному положенні. він слухав її погляду, її жесту і дуже її боявся", - розповідає Олена.

Битва за діагноз

Наталя К. весь час говорила, що хоче здати сина в інтернат, а собі взяти іншого, здорову дитину."Мені стало цікаво, де ж все-таки правда. І я їй запропонувала поїхати з нами в Росію, у мене там є знайомі, родичі, підкажуть до яких лікарів звернутися, щоб перевіритися. Ми їдемо на машині і візьмемо їх з собою. Але Наталя відмовилася, а потім передзвонила і запропонувала нам просто взяти одного Славіка. Я здивувалася, як можна довірити дитину чужим людям? Але вона склала довіреність у нотаріуса, причому навіть не знала нашого прізвища, хто ми такі. Дзвонила від нотаріуса і уточнювала.

А коли принесла документ, виявилося, що дозвіл дано на цілий рік, причому нам дозволялося проводити всі медичні обстеження. Питаю, навіщо на рік, я ж говорила на пару тижнів максимум. "Нічого, раптом знадобиться ще раз їхати, навіщо гроші витрачати". Тобто якби ми були непорядні люди, то з дитиною могло статися все, що завгодно", - говорить Олена.

За весь час Наталя тільки три рази передзвонила дізнатися, чи підтвердили лікарі якийсь діагноз, з сином вона не говорила, та й він, зрозумівши, що дзвонить Наталя, відразу ховався.

"Ми повернулися через кілька днів. Я їй про це не повідомила, а повела Славіка до фахівців в Києві. І мені сказали, що дитина здорова. Правда є педагогічна занедбаність, тому що з ним ніхто не займається. І є психологічні проблеми, він дуже заляканий.Також з'ясувалося, що дитина не може їсти звичайну їжу, йому необхідна дієта як для дітей до року. Тобто все у вигляді пюре. А йому тоді було 5,5 років. Я пам'ятаю, коли ми їхали на машині, то їли бутерброди. Він так багато їв, він все вбирав в себе, але потім у нього здувся живіт, і його просто вирвало", - говорить Олена.

Лена розповідає, що у Славіка на голові були численні шрами, шрам був і на обличчі, причому видно було, що ніхто не звернувся до лікаря, щоб рану зашити. А сам він був худим з великим животом, який роздувся, як дитина з блокадного Ленінграда.

Чи не знав навіть, що таке мандарин

Наталя забрала сина, оскільки їй потрібно було їхати в Німеччину. На цей час вона визначила його в якийсь інтернат. А Олена тим часом пішла по всіх інстанціях бити тривогу."Приїхала в Дніпро, пішла до районної служби у справах дітей, де вони проживали. В кабінеті сиділа начальник і її заступник, вони слухали, хитали головами. Говорили, а що вам потрібна дитина з такою долею? У вас свої діти є.Я їм казала, якщо можна, то я його заберу. Якщо немає, то його хоча б потрібно передати в дитячий будинок, щоб він міг розвиватися. Поки він росте зашуганому щеням, який боїться всього. Адже вона його просто закривала будинку, нікуди не пускала. Він не знав що таке мандарин, він не був ні в одному дитячому торговельному центрі", - розповідає Олена.В результаті Наталя навіть була вдячна Олені за її скарги, оскільки вона дуже хотіла відмовитися від дитини, а їй, за її словами, весь час в цьому відмовляли.

Вона навіть заявила, що подасть позов до Бабушкінського суду Дніпра, щоб скасувати рішення суду про усиновлення. Лена готова була сплатити їй адвоката, судові витрати, але оскільки грошей їй в руки вона не давала, то Наталя незабаром перестала виходити на зв'язок."У Бабушкінському суді позову від неї не виявилося, а в службі у справах дітей переста

ли брати слухавку. Потім я дізналася, що вона вирішила залишити Славіка собі, тому що все-таки його любить, і він її син. Я скаржилася в усі інстанції: прокуратуру, управління у справах дітей області, навіть тут у Києві писала в управління соцполітики, в поліцію.

І скрізь мені відповідали: хлопчик фантазує. Вони ґрунтувалися на перевірці районної служби у справах дітей, де я в перший раз і була. Мовляв, не хвилюйтеся, мама впевнена в його майбутньому", - говорить Олена.

Хлопчик опинився в реанімації

А 15 серпня минулого року Олені прийшла відповідь з поліції, де запевняли, що хлопчик просто фантазує, а вони провели перевірку разом з районною службою у справах дітей.На цьому б і все, якби ще 10 серпня Славіка випадково не виявила в квартирі його бабуся. Дитина був жорстоко побита, майже всейого обличчя було суцільним синцем, очі заплили від набряків і він нічого не бачив. А все тільце дитини також було буквально всіяне синцями та подряпинами. Наталя К. побила його за два дні до цього і закрила в квартирі зовсім одного. Дитину відразу відвезли в лікарню, і поклали в реанімацію.

"Мені тільки в кінці серпня подзвонили з комітету уповноваженого з прав людини і попросили приїхати. Дитина була в жахливому стані. А служба у справах дітей повідомила, що вони не реагували на мої звернення, тому що вважали, що я займаюся торгівлею дітьми", - обурюється Олена.

Прийомна мати до Славіка в лікарню приходила тільки раз. Хлопчик не бачив її, тому що його очі заплили синцями, а тільки чув її голос. Вона просила його не говорити, що це вона зробила. З лікарні вона теж його не забрала, тому Славіка відправили до приймальника-розподільника.

Колола голками, била руками і ногами

Районна служба у справах дітей тільки після того, як до них приїхала перевірка, зволила написати документ про тимчасове вилучення хлопчика на час розслідування."У середині вересня ми туди приїхали і забрали його. Нам поставили умову: Славік повинен нас впізнати і захотіти з нами поїхати. Він нас впізнал і захотів. Тепер він у нас".Пізніше Славік розповідав, що прийомна мати била його за кожне неправильне слово, колола голками і обіцяла, що якщо він не буде терпіти біль, то вона буде колоти його ножем. Також Наталія годувала його "хорошим супом, жовтим, але там не було картоплі і моркви". Потім з'ясувалося, що прийомна мати просто розводила "мівіну".

"А коли він був "поганим", то вона била руками, ногами, ложкою. Змушувала присідати з табуреткою вночі, поки вона спить. Лишала на кілька днів в закритій кімнаті, не дозволяла гуляти з іншими дітьми. Говорила, що я дебіл, нікому не потрібен, вона здасть мене в інтернат і там я здохну. А коли приходила Аліна (внучка названої матері) то мене закривали у ванній бо у мене епілепсія", - такими спогадами ділився Славік.

"Точно ви мене заберете?"

Після того як Славік потрапив у нову сім'ю, він пішов у садок. "Але перші тижні він весь час запитував нас, заберемо ми його ввечері? І зараз він пішов у перший клас. Але перед тим як відправитися в клас раптом схопив нас з бабусею за руки і не хотів йти. І тільки після того як ми його запевнили, що точно його заберемо і тут його обов'язково нагодують, він відпустив нас", - каже Олена.

Перший рік дався новій сім'ї нелегко. Хлопчик часто ховав їжу під подушку, або ховав недоїдений йогурт, щоб вночі з'їсти. А на Новий рік, коли йому подарували подарунок він стрибав від щастя, тому що ніхто і ніколи йому нічого не дарував.

"Він з моїм сином погодки. І ми купуємо їм курточки, а він питає, чи точно це його куртка? Або це річ брата, а він тільки паплюжить її. Коли нам віддавали його речі, то на всіх, починаючи з трусів і колготок, була написана його прізвище. мабуть він постійно бродив по інтернатах. Зараз він вже адаптувався. А раніше він майже всі звуки вимовляв погано, говорив на якомусь діалекті, мабуть як говорила бабуся, яка часто їм займалася".

Справа про побиття слухається в суді з лютого

Кримінальну ж справу за нанесення побоїв дитині передано до суду тільки в лютому цього року. І до сих пір не винесено рішення.

"Причому в обвинувальному вироку є тільки одна стаття – нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Там немає ні статті про залишення дитини в небезпеці, про неналежне виконання батьківських обов'язків. Немає ні слова і про те, що вона отримувала гроші на дитину, але на нього їх не витрачала. Він не мав ані належного харчування, ні освіти. Я вважаю, що ця жінка повинна понести покарання за чотири роки тортур і знущань над дитиною", - говорить Олена.

Заробляють на прийомних дітей

Юрист Валерій Шевченко каже, що в Україні налагоджена схема із заробляння грошей на прийомних дітей.

"Після того як було вирішено, що при усиновленні нові батьки отримують виплати як при народженні дитини (45 тисяч гривень), то, наприклад, в Закарпатті молоді мами ромської національності стали частенько відмовлятися від своїх новонароджених дітей. А їх бабусі стали відразу всиновлювати новонароджених. тому що вони при усиновленні отримують більше, ніж при народженні.

Але мабуть не тільки роми цим користуються. Не рідко нові батьки намагаються взяти з дитячого будинку малюка з невеликими відхиленнями, а потім намагаються виставити йому який-небудь важкий діагноз, щоб отримувати щомісяця виплати. На жаль, наші соціальні служби практично не працюють, не перевіряють умови, в яких живуть діти, звідси і такі жахливі випадки", - говорить Шевченко.

Соцпрацівників не вистачає, суди завалені справами

Експерт із захисту прав дітей Людмила Волинець вважає, що справа не в грошах."Виплата в 45 тисяч гривень не така і велика, оскільки якщо дитина здорова, то більше на нього нічого не виплачується. Зі свого досвіду можу сказати, що часто просять дитини жінки, так звані лжеусиновітелі. Люди, яким дитина не потрібна, але переконати їх дуже складно.Вони часто думають, що дитина це розвага, бантики, шортики. Але діти з дитбудинків дуже часто зі складною долею, і це проявляється в їх характерах. Поки вони почнуть довіряти новим батькам, пройде дуже багато часу ", - говорить Волинцец.

Також вона зазначає, що в країні дуже мало співробітників, які працюють в службах у справах дітей (так звана виконавча служба, яка може вилучати дітей, обмежувати права) і в соціальній службі у справах сім'ї та дітей.

"У кожній з них працює по 3600 співробітників. І це на більш ніж 2 млн осіб. У 2014 році Рада скоротила 14 тисяч таких працівників. І тепер у них просто не вистачає часу. Хоча в цих службах є прекрасні фахівці, які живуть цією роботою . Але є і мерзотники ", - говорить Людмила Волинець.Крім цього є проблема і з судами. Після початку проведення судової реформи в судах не вистачає суддів, справи не розглядаються по декілька місяців.

"Не дивлячись на складну ситуацію в країні, кількість сиріт і дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, у нас скорочується. Секрет в тому, що багато дітей у нас не мають ніякого статусу. Суди не працюють, позбавити прав їх батьків або встановити опікунство НЕ можуть.В результаті цих дітей переводять з притулку до притулку, потім в центр реабілітації, потім в санаторій для хворих на туберкульоз. Бо скрізь існують певні строки тримання. Так діти ростуть, а справи в судах не рухаються. Також суди поспіхом приймають неякісні рішення ", - вважає Волинець.

Поліція також завалена роботою, і справи про позбавлення батьківських прав, по знущанням над дітьми відкладаються, бо дитина жива, вважає експерт.

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
загрузка...

Більше новин