​Комуналка в розстрочку, або Хто винен у нових боргах українців

Схоже, «дожилися». Річна розстрочка надаватиметься тим, хто не зможе з якихось причин оформити субсидії. В уряді, очевидно, зрозуміли: людям вже навіть за таку базову і елементарну річ платити нічим.

Фактично, Гройсман анонсував оплату комунальних послуг в кредит. Але назвав це привабливіше – розстрочкою. Тобто, по суті люди виплачуватимуть грошові кошти без відсотків. Саме це має переконати громадян, що про них дбають.

Як пояснив Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, розстрочка передбачає наступні умови: споживач отримує від постачальника послуг 50-відсотковий рахунок на оплату своїх рахунків. Решту 50% споживач має заплатити рівномірно в квітні-вересні, тобто до початку нового опалювального періоду.

Про розстрочку влада говорить не вперше, але прийняте і остаточно затверджене урядом рішення було лише цього тижня. До речі, співпало це з бунтом проти тарифів на Прикарпатті.

Кілька разів ініціатива про розстрочку лунала від КМДА. Ще у травні киянам пропонували договір розстрочки строком до п’яти років без сплати першого внеску, а вже у жовтні – максимум на чотири роки.

Сам прем’єр переконаний: уряду за останні півроку вдалося зупинити падіння економіки і почати її відновлення.

«Шість місяців – період непростий... Наше завдання сьогодні, щоб це економічне відновлення прискорити і зробити так, щоб люди відчули, що ситуація економічно в країні змінюється», - заявив він.

Ідею про «жити по-людськи» Гройсман виголошував півроку тому. У квітні в Раді перед голосуванням за призначення прем'єр-міністром він виступив з емоційною промовою: «Коли ми дивимося на кордони нашої країни, західні, та бачимо там успіх, бачимо високий рівень життя. Так от я хочу сказати, що ганьба всім тим, хто за 24 роки не домігся дати людям можливість жити по-людськи. .. Я вам покажу, що таке управління державою!».

Згадуючи це, журналіст Сергій Руденко влучно і з сарказмом зазначив на своїй сторінці у Facebook:

PR-компанія, яка дратує

Інформаційні вкиди про те, що субсидія – це добре для людей, а енергетична незалежність – дуже необхідна для держави річ, транслюються по телебаченню і в інтернет-мережі з регулярною частотою. Непопулярні рішення підносять і рекламують, не шкодуючи коштів.

Напередодні уряд вклався в соціальну рекламу подорожчання газу. Кабмін оприлюднив відеоролики з письменниками, художниками, громадськими діячами та експертами, в яких вони пояснюють жителям країни, чому потрібно було піднімати ціну на газ. Про те, чому підвищення тарифів на газ – це добре, вже встигли розповісти співачка Руслана, письменник Анатолій Дністровський і активістка Тетяна Бойко та інші.

Руслана піддала себе цим роликом під шквальну критику:

Крадіжки на субсидіях, або Газове лобі

Система субсидій була запроваджена два роки тому урядом під керівництвом Арсенія Яценюка, на тлі поетапного підвищення тарифів в Україні. Втім, зазначають експерти, система субсидій виконує не тільки роль «заспокійливої пігулки» для населення, але і відкриває можливості для тіньових схем у сфері газопостачання.

Причина в тому, що субсидування набагато перевищує реальні обсяги спожитого газу.

«Схема тіньового надприбутку така. По нормативу субсідіант без лічильника споживає вісім кубометрів газу, фактично – шість. Компанія поставляє шість, а держава з нею розраховується за вісім. Ця схема поширена при постачанні населення і газом, і теплом, і електрикою», - йдеться у матеріалі «Економічної правди».

Звірки у областях по спожитому газу виявили дірки на 11 млрд грн. І за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, це лише попередні підрахунки.

Втім, він запевняє, що все нараховане понад спожитого обсягу держава платити не буде, бо це чисті махінації.

Цифра 11 млрд грн, зазначає генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, дає розуміння того, яку кількість газу крали під час минулого опалювального сезону.

Він підкреслює, що про тіньовий ринок знали завжди, але різницю між фактичним і нарахованих обсягами споживання зазвичай приховували.

«Норматив 4 куб м максимально наближений до розрахунків Світового банку, які показують реальну картину споживання. Однак з подачі зацікавлених учасників ринку це зниження (з 6 куб м на місяць до 3 куб м, - Ред.) було скасовано в суді», - нагадує Харченко.

У квітні 2016 року Кабмін знову змінив норму споживання газу для розрахунку розміру субсидій – 5,5 куб м в опалювальний період.

На думку Харченка, квітневий перегляд нормативів став компромісом між газовим лобі і державою.

Бідних стало вдвічі більше – Розенко визнав

В період опалювального сезону 2016-2017 років кількість сімей, які отримують субсидії, зросте до 8,5-9 млн з нинішнього показника в 5,5 млн сімей. За словами віце-прем'єр-міністра Павла Розенка, це вдвічі більше показників аналогічного періоду минулого року.

Він також додав, що тенденція до збільшення кількості одержувачів субсидій збережеться мінімум до січня.

В опалювальному сезоні 2016-2017 років середній розмір субсидій складе близько 2 тисяч гривень (в минулому році за аналогічний період – 1,3 тис. грн).

Продати майно і вибратись з боргової ями

В 2015 році 43% рахунків за комунальні послуги покривалися субсидіями. У бюджеті минулого року на ці цілі було закладено 35 мільярдів гривень, а в 2016 році видатки перевищать 40 мільярдів. В державному бюджеті України на 2017 рік буде передбачено не менше 45 мільярдів гривень на субсидії населенню. За прогнозами Мінфіну, ця сума може збільшитися до 70-80 мільярдів гривень.

Очевидно, що з ростом цін на комуналку будуть рости і борги населення. Іншими словами – з цієї боргової ями можна вибратися лише шляхом продажу власного майна.

Якщо боржник відмовиться від цього – ризикує втратити майно. Прийнятий влітку закон надав право приватним виконавцям «вибивати» заборгованість і забирати майно за борги. Втім, юристи намагаються заспокоїти громадян: приватні виконавці будуть діяти так само, як державні – на підставі рішення суду. Після продажу житла власнику повернуть різницю у коштах. Але велике питання, чи вистачить цього для нового даху над головою.

За даними Держстату, на кінець серпня заборгованість за ЖКП склала 12,4 млрд грн. За серпень за послуги сплачено лише 74,9% нарахованих за цей період сум (2,9 млрд грн).

Бунт порожніх гаманців

Проведені влітку соціологічні опитування показали, що 65% українців готові брати участь в протестах через тарифи. Дослідження провели Інститут аналізу і прогнозування, Український інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка і центр «Соціальний моніторинг».

Експерти прогнозували, що протести розпочнуться восени, після початку опалювального сезону, коли вартість платіжок різко підвищиться.

Хвиля невдоволення вже шириться Україною, втім заяв про соціальні бунти немає. 17 жовтня у Івано-Франківську пройшов мітинг проти підвищення тарифів. Основна мета страйку – боротьба з бідністю і занадто високими тарифами на комунальні послуги.

«Стає тільки для того, щоб купити та приготувати їжу. А утримувати дітей і отримувати самі себе ми не можемо. Це не говорячи проте, що їде підвищення тарифів на комунальні. Приходиться оплачувати газ і ми взагалі не можемо нічого протягнути», - пояснила учасниця акції протесту.

Люди пояснюють: вийшли на вулиці, тому що терпець увірвався. Від часу проведення всеукраїнського протестного маршу минуло вже три місяці, а уряд так і не виконав жодної із вимог. Вони ж залишаються незмінними: перегляд цін на газ та електроенергію і підняття рівня соціальних стандартів.

«Якщо уряд декларує підняття рівня соціальних стандартів на 10-15 відсотків, то ми знаємо, що фактично рівень життя в Україні за останні роки впав по найскромніших підрахунках у три-чотири рази», - пояснює голова Ради профспілок Івано-Франківської області Ігор Басюк.

Профспілковий актив має зустрітися із прем’єром. Про що домовляться, поки невідомо. Утім, прикарпаці запевняють: якщо і після цього не побачать бажаних змін, готові оголосити всеукраїнський страйк.

Але цілком ймовірно, що такий страйк можуть придушити. Адже Петро Порошенко зробив однозначний натяк, назвавши критику високих тарифів одним із проявів гібридної війни.

Автор Ольга Чернявська