Корупція в Україні: за що українці платять в лікарнях, школах і судах

Найбільш "нечистими на руку" держорганами українці вважають суди, Верховну Раду, прокуратуру і митницю - про це свідчать дані соцопитування "Корупція в Україні 2017", яке провело НАПК.

На перший погляд

Що таке корупція, знають лише 59,4% населення і 61,7% підприємців. При цьому назвати антикорупційні органи змогли лише 28,8% рядових українців і 42% представників бізнесу. А про результати їх роботи поінформовано не більше 22-23% всіх опитаних.

Цікаві уявлення у пересічних українців про корупційні спокуси. Наприклад, якщо пацієнт заплатив за вимогою лікаря 5 тис. грн після операції, 93,1% назвали це хабаром. А якщо пацієнт зробив те ж саме, але за власним бажанням – засудили вчинок лише 60,1%. Ситуацію, де пенсіонерка дає листоноші 20 грн, коли той приносить їй пенсію, корупцією вважають лише 33,5% українців.

Але якщо шкільний учитель наполягає на платних допзаняттях для дитини – 58% побачили в цьому хабар. Серед представників бізнесу 84,2% опитаних вважають, що якщо директор фірми бере бухгалтера за умови "подяки" в 5 тис. грн – це теж корупція.

Досвід і реакція

Згідно з даними соцдослідження, найчастіше в лікарнях українцям доводилося за свій рахунок купувати ліки і матеріали (56,5%), платити за послуги в касі (20,3%), віддячити лікареві (20,1% – за бажанням, 13,4 % – на вимогу лікаря), використовувати "блат" при лікуванні (3,8%).

Що стосується поборів в навчальних закладах, то в школах найчастіше скаржилися на обов'язкові благодійні внески (72,2%), в вузах – на примусову покупку підручників для заліку (27,5%) і на використання "блату" (11,6% ), в дитсадках – на необхідність купувати недорогі подарунки для вихователів (43,7%). Використовувати зв'язки в судових процесах доводилося 5,7% опитаного населення, а відмовляти копам на вимагання грошей доводилося 10%.

Дослідження також показало, що пересічні українці більш толерантні до проявів корупції, ніж представники бізнесу. Лише 14,7% схильні викрити корупціонера (серед бізнесменів таких 24,7%). Ще 26% готові заплатити необхідний хабар (серед підприємців таких 20,9%). Натомість представники бізнесу частіше нейтрально ставляться до корупції (53,8%) і використовують зв'язки для вирішення проблем (22,4%).

А ось при реальній вимозі хабара повідомити про це хотіли лише 19% опитаних. З них 7% повідомили і не шкодують про це, 3% – шкодують, 84% – зберегли мовчання. У причинах відмови 45% відповіли, що сумніваються в дієвості покарання, 32% – не довіряють антикорупційним органам, 19% – виправдовують корупцію. При цьому 52% вважають викривачів порядними людьми, 11,9% – кар'єристами, 3,3% – диваками, 9,6% – заздрісникам, 7,7% – жаднюгами, 7,4% – зрадниками.

У дослідженні було опитано 3709 респондентів: 2585 рядових українців, 1005 підприємців та 119 експертів.

Герої та антигерої

Що стосується позитивних тенденцій, то дослідження показало: як бізнесмени, так і пересічні українці вважають, що найвищі результати в боротьбі з корупцією демонструють представники ЗМІ, громадські організації, антикорупційні органи (НАБУ і НАПК), а також Нацполіція. А ось в кінці списку "довіри" виявилися українські суди, нардепи "під куполом", прокуратура, митниця і навіть Кабмін.