В ніч з 15 на 16 липня в Туреччині відбулася спроба військового перевороту. За версією влади, його очолив громадський діяч, колишній імам і проповідник Фетхуллах Гюлен. Він з 1999 року живе в США, але має серйозний вплив у всьому ісламському світі — завдяки його руху «Хизмет», який відкрив більше тисячі ісламських шкіл в 160 країнах світу. ЗМІ розповіли, що відомо про цю людину.
«Туреччина — не та країна, яка схилиться перед дешевими повстаннями, і не та держава, якию можна управляти з Пенсільванії», — заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган, виступивши на державному телебаченні Туреччини. Саме в американському штаті Пенсільванія живе головний супротивник Ердогана, проповідник і дуже впливовий в ісламському світі громадський діяч Фетхуллах Гюлен.
Він народився в 1941 році, а першу проповідь прочитав уже в 14-річному віці. До 1981-го, коли Гюлен пішов на пенсію, він був імамом і проповідником. Перші ісламські школи Гюлена відкрилися вже в 1982 році.
До кінця 1990-х Гюлен — лідер руху «Хизмет», з яким зустрічався навіть папа римський. На сайті «Хизмета» його представляють так: «Відомий своєю скромністю і простотою в житті, Гюлен є вченим з великої літери і в той же час видатним громадським діячем. Докладені ним зусилля, спрямовані на вирішення нагальних соціальних проблем, перетворили його в найавторитетнішого, усіма визнаного і шанованого громадського лідера Туреччини».
Гюлена багато людей вважають одним з найвпливовіших людей світу через створену при його участі широкої мережі університетів і шкіл (їх більше тисячі в більш ніж 160 країнах, а загальна кількість випускників становить кілька мільйонів чоловік). У 2008 році Гюлен був названий найвпливовішим інтелектуалом світу за версією журналів Prospect і Foreign Policy; журнал Time включає його до списку «100 найвпливовіших людей світу».
Гюлен був найближчим соратником президента Туреччини Ердогана, проте в 1999 році вони посварилися. Гюлен виїхав до США на лікування і назад в Туреччину вже не повернувся.
Протягом багатьох років Гюлен залишався для Ердогана головним противником. У 2000-му його почали заочно судити в Туреччині (в 2008-му слідство було припинено через нестачу доказів).
Ще сильніше відносини Ердогана і Гюлена зіпсувалися в 2013 році. Гюлен розкритикував турецьку владу за їх дії під час зіткнень протестуючих проти забудови стамбульського парку Гези з поліцією. В грудні 2014-го в Туреччині стався корупційний скандал, коли були арештовані 47 осіб, в тому числі високопоставлені чиновники. Ердоган заявив, що «під прикриттям боротьби з корупцією створюється сама що ні на є незаконна, огидна і темна пастка», звинуватив у арештах «Хизмет»; багато прокурорів і слідчіх позбулися своїх постів.
У 2016 році боротьба турецького уряду з «Хизметом» загострилася. В березні 2016-го Ердоган звинуватив Гюлена у створенні напруженості на південному сході країни (там живуть курди, які перебувають в опозиції до Анкарі).
Тільки в квітні 2016 року турецька поліція затримала майже 90 осіб, підозрюваних у зв'язках з Гюлен. У травні 2016-го в Ізмірі були затримані ще 29 осіб. В обох випадках влада заявляла про «паралельну державу», яку організував «Хизмет».
У своєму зверненні до турецького народу Ердоган 16 липня 2016 року заявив: «Сьогоднішня спроба перевороту, на жаль, є ініціативою невеликої групи у складі збройних сил Туреччини. І ця група пов'язана з відомою структурою, іменованою паралельною державою.
Складно говорити про реальні владні амбіції Гюлена. На сайті «Хизмета» говориться, що «Фетхуллах Гюлен послідовно виступає проти релігійного екстремізму і різних форм політизації ісламу і проповідує іслам як релігію співчуття, милосердя і соціального служіння». Дійсно, від можливого приходу до влади 75-річний політик неодноразово відхрещувався.
У 2014 році журналіст «Бі-Бі-Сі», що розмовляв з Гюлен, повідомляв, що той «в ході самого інтерв'ю проявив дивовижну ухильність».
«Це було дуже несподівано, враховуючи, що Фетхуллах Гюлен, як вважається, веде боротьбу не на життя, а на смерть зі своїм колишнім соратником прем'єр-міністром Ердоганом», — писав журналіст.
«Бі-Бі-Сі» стверджує, що «Хизмет» має чимало послідовників в Туреччині, в тому числі в правоохоронних колах, але таку думку поділяють не всі фахівці.
«Я дуже сумніваюся, що Гюлен має хоч якийсь вплив на турецьких військових», — заявив науковий співробітник Центру європейських досліджень Гарвардського університету Димитр Бечев.
Сам Гюлен говорив «Бі-Бі-Сі», що «судді і прокурори просто не можуть отримувати накази від мене, у мене немає з ними жодних відносин».
26.11.24 | 18:37
26.11.24 | 18:00
26.11.24 | 17:00
26.11.24 | 15:10
26.11.24 | 12:15
25.11.24 | 19:20
25.11.24 | 18:44