«Маски-шоу» в гостях у ЗМІ: як журналістам вести себе з людьми в погонах, які «завітали» з обшуком

Наступної середи, 19 лютого, під Офісом президента відбудеться акція проти прийняття парламентом законопроекту «Про медіа». Мітинг збирає екс-нардеп Борислав Береза. Медійники, блогери, журналісти і просто волелюбні громади, які збираються вийти на протестну акцію, вбачають у цьому законопроекті цензуру – спробу закрити рота всім незгодним і прибрати будь-яку критику навіть в Facebook, Telegram, Twitter, YouTube. Ті, хто виступають проти законопроекту, називають його диктаторським. Адже це не просто атака на всі медіа – будь-хто, хто пише в соцмережах, також підпаде під дії закону в разі його прийняття.

«Маски-шоу» в гостях у ЗМІ: як журналістам вести себе з людьми в погонах, які «завітали» з обшуком

Нещодавній несподіваний обшук на телеканалі «1+1» показав, що «маски-шоу» можуть нагрянути у будь-яку редакцію. Так, раніше були неодноразові обшуки у ЗМІ, які пов’язують із російським капіталом. Це, зокрема:

  • Медіа Холдинг «Вести Украина» (їх обшукували у травні та вересні 2014-го, червні 2015-го, липні 2017-го, лютому 2018-го, вилучали комп'ютери, бухгалтерську та ділову документації, сервери);
  • Інтернет-видання «Страна.ua» (обшукували редакцію у червні 2017-го, а за два місяці – знову у редакції та у квартирах двох журналістів видання). Головний редактор видання в результаті отримав політичний притулок в Австрії. Ігорю Гужві в липні 2015 року повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на суму 17,8 млн грн, а в червні 2017-го його затримали в редакції за вимагання (інкримінували отримання 10 тисяч доларів за нерозміщення на сайті компромату на депутата від Радикальної партії Дмитра Лінька).
  • Телеканал «Прямой» (липень 2019-го);
  • «РИА Новости Украина». Обшуки відбулися у травні 2018 року, було затримано директора Кирила Вишинського. Він більше року провів у СІЗО за звинуваченням у державній зраді. У червні 2018 року він оголосив, що відмовляється від громадянства України, і звернувся за допомогою особисто до президента Росії Володимира Путіна. У вересні 2019 року його відпустили у Москву в рамках обміну між Україною і РФ. У Росії він увійшов у раду з прав людини при президенті РФ, а також зайняв посаду директора у медіахолдингу «Россия Сегодня».

Нині ж обшукували медіа, яке не пов’язане із російським капіталом. СБУ у справі про прослуховування прем'єр-міністра Олексія Гончарука нагрянуло в офіс, де працюють журналісти проектів «Гроші» і «Секретні матеріали». Як відомо, власник телеканалу «1+1» – олігарх Ігор Коломойський.

У якому б виданні не проходили обшуки – завжди лунають заяви про наступ на свободу слова в Україні. У разі прийняття Верховною Радою законопроекту «Про медіа» №2639 «маски-шоу» можуть стати більш розповсюдженим явищем.

FaceNews.ua поцікавився у адвокатів адвокатського об'єднання Kachura Lawyers, як варто діяти журналістам у разі несподіваного обшуку. Про те, які рекомендації надали законознавці, читайте далі.

Що потрібно знати журналістам, коли працівники правоохоронних органів «завітали» з метою проведення обшуку?

Обшук – це слідча дія, що проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб – ст. 223, ч. 1 ст. 234 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України).

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування – ч. 2 ст. 234 КПК України. – Це означає, що слідчий (детектив) повинен надати Вам завірену копію ухвали слідчого судді про проведення обшуку.

  • Бажано сфотографувати ухвалу слідчого судді і негайно направити її копію адвокату; Це дозволить адвокату заощадити час, коли він чи вона прибуде до вашого офісу. Іноді, навіть декілька хвилин можуть бути вирішальними;
  • Перевірте імена працівників правоохоронних органів, які зазначені в ухвалі слідчого судді і порівняйте їх з посвідченнями, які пред'явлені працівниками правоохоронних органів; Тільки особам, які визначені в ухвалі слідчого судді, дозволяється входити до вашого офісу, квартири, іншого приміщення.
  • Перевірте адресу приміщення, яка зазначена в ухвалі слідчого судді. Якщо вказана адреса в ухвалі слідчого судді неправильна, то Ви можете не пускати працівників правоохоронних органів в офіс, квартиру, інше приміщення.
  • В багатьох випадках, слідчі (детективи) користуються підтримкою спецпідрозділу поліції, Служби безпеки України. На наш погляд, немає сенсу блокувати двері або намагатися зупинити їх. Доцільніше, зателефонуйте в поліцію і повідомте про незаконні дії працівників правоохоронних органів, це допоможе адвокату у подальшій роботі.

Якщо працівники правоохоронних органів вже потрапили до приміщення

  • Доцільним буде зафіксувати всі дії працівників правоохоронних органів, які обшукують офіс, приміщення, автомобіль. Ви вправі робити відеозапис, Ваш смартфон та смартфони інших працівників можуть бути в нагоді.
  • Впевненість та уникнення неформальних розмов з працівниками правоохоронних органів є прийнятною поведінкою.

Майно може бути тимчасово вилучено під час обшуку

  • Після вилучення майна слідчий (детектив) або уповноважена посадова особа зобов'язаний зробити відповідний протокол обшуку і забезпечити збереження вилученого під час обшуку майна – ч.ч. 2, 3, 4, ст. 168 КПК України.
  • Складіть перелік вилученого майна (ноутбуки, гроші, документи тощо). Зробіть опис вилучене майно, зазначте власників і вартість вилученого майна. Додайте цю інформацію до протоколу обшуку, який був складений слідчим (детективом). – Особи, які присутні під час обшуку, мають право робити заяви в ході слідчих (розшукових) дій, такі заяви мають бути внесені на протоколу обшуку - ч. 8 ст. 236 КПК України.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої її було вилучено (стаття 169 КПК України):

  • за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
  • за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
  • у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України;
  • у разі скасування арешту.

У випадку, коли майно було вилучено в результаті обшуку на підставі ухвали слідчого судді відповідно до статті 235 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено – ч. 5 ст. 171 КПК України.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. - ч. 1 ст. 172 КПК України.

Арешт вилученого в результаті обшуку майна означає тимчасове позбавлення права власності (право користування власністю; право на отримання доходу від власності; право передачі майна іншим; право примусового виконання майна тощо).

Арешт на тимчасове вилучене майно може бути накладено у разі (1) його необхідності і (2) наявності ризиків, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України:

  • збереження речових доказів;
  • спеціальної конфіскації;
  • конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
  • відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох (72) годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено – ч. 6 ст. 173 КПК України.

Оскарження арешту, який накладено на тимчасово вилучене майно

  • Якщо Ви або Ваш адвокат не були присутні при розгляді питання про арешт майна, у вас є право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. – ст. 174 КПК України.
  • Якщо Ви або Ваш адвокат були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, - маєте право оскаржити ухвалу, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майна до апеляційного суду.

Автор Ольга Чернявська

загрузка...

Більше новин