Є справи, таємниця про які помре разом із їхніми замовниками.
В Україні стається чимало гучних злочинів, частина з яких залишаються так і не розкритими. І питання навіть не стільки у професіоналізмі слідчих, як у затягуванні розслідування кримінальних справ. Цікаво, коли ж ми дізнаємось (і чи дізнаємось взагалі) імена замовників і виконавців розстрілів Небесної сотні на Майдані, пожежі у Будинку профспілок на Куликовому полі в Одесі, обставини трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців АТО під Іловайськом.
У історії українських злочинів трапляються випадки, про розслідування яких чиновники вищого ешелону кажуть як про справу честі. Серед найгучніших – справа Георгія Гонгадзе і Павла Шеремета, Олеся Бузини та Олега Калашникова, отруєння Віктора Ющенка.
Вранці 20 липня в середмісті Києва вибухнуло авто, в якому знаходився відомий журналіст Павло Шеремет. Він помер у кареті «швидкої допомоги». В умисному вбивстві переважна кількість чиновників і політологів, які від коментували цю подію, вбачають розхитування ситуації всередині держави. Українцям не вперше чути, як за якимись подіями начебто стоять прокремлівські сили.
Зокрема, радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив: «Цинічно-показове і зухвале вбивство Павла Шеремета виконано в кращих традиціях КГБ-ФСБ... Досить верещати, істерити і нагнітати страх і паніку. Саме цього і прагнули організатори цього кривавого теракту. Прослідкуйте ланцюжок: поновлення активної фази війни на сході, російський поп-парад, вбивство Шеремета... Гадаю, зрозуміли про що я. А все разом – гібридна війна проти України».
Втім, у ЗМІ можна зустріти й інші версії вбивства. Зокрема, що насправді полювали на керівника «Української правди» Олену Притулу, а за вбивством можуть стояти правоохоронні органи.
Генеральний прокурор Юрій Луценко запевнив, що зробить все можливе, щоб разом з колегами розкрити злочин, в результаті якого загинув журналіст «Української правди» та ведучий радіо «Вести» Павло Шеремет.
У свою чергу голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе заявила, що розслідування смерті Шеремета є для неї справою честі.
Досі не дає про себе забути справа Георгія Гонгадзе, засновника видання «УП». Як зазначив журналіст Юрій Романенко, Шеремета вбили не за опозицію, а за близькість до Олени Притули. Жахливий символізм цієї трагедії полягає у тому, що все дуже схоже на справу Гонгадзе-2. «І мотив, очевидно, схожий. Жахлива іронія долі в тому, що в цьому задіяні всі ті ж. Олена Притула – громадянська дружина Шеремета. Юрій Луценко – одна з ключових фігур «України без Кучми», нині голова ГПУ, сьогодні повинен відповісти на ті ж питання, що задавав тоді Потебенько», - резюмує Романенко і додає, що єзуїтська логіка замовників вбивства спрямована, як і в 2000 році, на вибух України. «Він просто опинився поруч з Притулою. Схоже на те, що вбили просто щоб викликати резонанс. Ніякі інші мотиви не лежать на поверхні», - певен Романенко.
Як відомо, ще у кінці травня Луценко заявив, що протягом місяця поінформує про те, що відбувається у справі замовників вбивства журналіста Гонгадзе, проте свою обіцянку так і не виконав. Так само як і заступник Віктора Шокіна Юрій Столярчук ще у березні заявив, що розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе рухається до фінішу. Тоді ж він казав, що для нього і Шокіна це – «справа честі».
В свій час справою честі називали розслідування вбивств журналіста Олеся Бузини і колишнього нардепа-регіонала Олега Калашникова. «Очевидно, що ці злочини – події одного ряду. Їх природа і політичний сенс зрозумілі – це свідома провокація, яка ллє воду на млин наших ворогів. Вона спрямована на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні, на дискредитацію політичного вибору українського народу», - зазначав президент Петро Порошенко.
У свою чергу політолог, керівник Центру «Третій Сектор» Андрій Золотарьов пояснював, що зв'язок між вбивствами Бузини і Калашникова в тому, що вони були опонентами нинішньої влади. «У такій ситуації, якщо влада хоче дистанціюватися від цього, відмитися, то це справа честі – знайти вбивць і замовників. Якщо цього не буде зроблено, тоді це, безумовно, лягає на владу», - каже політлог.
Бузину вбили двоє кілерів в масках у дворі власного будинку 16 квітня 2015-го. Душогуби «спрацювали» при світлі дня і п'яти свідках: цинічно і напоказ. Сусіди Бузини розповідали про підозрілу машину у дворі за кілька днів до трагедії. Люди бачили авто з італійськими номерами, надалі його знайшли покинутим в Шевченківському районі.
За підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька та Дениса Поліщука. За останніми даними, в них примусово відібрали зразки крові і слини для експертизи. Зараз вони знаходяться на волі іпродовжують заперечувати свою причетність до вбивства.
Вбивство Бузини в громадян викликає неоднозначні емоції, враховуючи його проросійські симпатії. Більше того, з величезним співчуттям до його смерті поставилися на окупованих територіях Донбасу, а днями у мережі навіть з'явилася фотографія мурала з Бузиною в Донецьку.
За день до вбивства Бузини у власному будинку застрелили нардепа Олега Калашникова. Примітно, що трагедія трапилася напередодні його допиту про організацію Антимайдана.
Олег Калашников був полковником у відставці. У березні 2010-го він заснував рух «Послужимо вітчизні разом!» - на підтримку Віктора Януковича. Взимку 2013-14 років Калашников брав активну участь в організації Антимайдану. На думку МВС, причетність до цього і є причиною вбивства.
У Києві ввечері 18 липня викрали голову департаменту енергопостачання компанії «Укрзалізниця» Валерія Людмирського. Двоє невідомих у масках насильно посадили його в автомобіль на вул. Кудряшова, а потім зникли. Правоохоронці знайшли на місці події тіло його мертвої собаки, яку він вигулював, і п’ять гільз калібру 5,45 мм.
Раніше ЗМІ повідомляли, що посадових осіб «Укрзалізниці» підозрювали в розтраті 200 млн державних коштів при закупівлі електричної енергії. Ім'я Людмирського також фігурує в скандалі з закупівлею електроенергії за завищеними цінами.
26 лютого в Харкові прямо на кладовищі застрелили підприємця Юрія Демента, який був близький до міського голови Харкова Геннадія Кернеса. Він вкотре прийшов провідати могилу своєї матері. Тіло вбитого знайшли в 10 метрах від виходу з кладовища.
52-річного бізнесмена називали «правою рукою» харківського мера. Мовляв, в складних питаннях Кернес довіряв тільки Дементу. Політолог Валерій Дудко характеризує убитого як вкрай непублічну людину, але при цьому дуже вагомого для харківського бізнесу та політики.
«Годі говорити, що всі проекти, які розігрувалися на рівні мерії, контролювалися і були організовані саме Юрієм Діментом. Він займав досить-таки провідну роль в житті Геннадія Адольфовича, так як протягом близько 20 років їх пов'язують тісні фінансові взаємовідносини, які позначалися на тих проектах, в яких брала участь мерія міста», - каже Дудко.
Натомість нардеп від Оппоблоку Сергій Льовочкін назвав іншу версію вбивства: «Війна за харківські родовища газу набирає нових обертів».Крім газової версії злочину оглядачі згадують і про так званий чеченський слід. Саме про нього говорили, коли стався замах на Геннадія Кернеса два роки тому. Поліція ж каже, що теж має кілька версій вбивства, але озвучувати їх не може, щоб не нашкодити слідству.
Як бізнесмен він не значиться в держреєстрі юридичних осіб, проте у вузьких колах його знають як власника ювелірного заводу, мережі ювелірних магазинів і мережі пралень. Йому також приписують контроль над фінансовими потоками місцевих комунальних підприємств, а їх до 70-ти.
Тарас Зіновенко був співвласником спортклубу Kiev Sport Club. Підприємця вбили в «кращих традиціях» 90-х: він якраз від'їжджав від спортклубу на Volkswagen Touareg, коли до його автомобілю наблизився Volkswagen Passat, з машини вийшов чоловік і розстріляв жертву крізь скло, випустивши 8 куль. Вбивство бізнесмена називають замовним. Зіновенко був щільно пов'язаний з криміналом: в 1995-му засуджений за замах на вбивство кримінального авторитета Дзюби.
За повідомленнями ЗМІ, загиблий був причетний до Антимайдану. Під час революції, стверджують свідки, в його клубі тренувалися і проживали тітушки з Києва та Білої Церкви. Після перемоги Революції Зіновенко швидко змінив політичні погляди і кілька разів бував в зоні АТО, в батальйоні «Святої Марії». Смерть Зіновенка пояснюють розподілом влади і власності в бандитському світі.
10 лютого у Миколаєві застрелили бізнесмена Петра Барашковського. Напад стався біля дому жертви. Він був чоловіком громадської активістки, екс-кандидата в депутати Миколаївської міської ради від партії «Самопоміч» Юлії Мискевич.
Жінка розповіла, що чоловік пішов на автостоянку залишити автомобіль. Через якийсь час вона почала йому телефонувати, але це не дало результатів. Вийшовши на подвір'я, жінка виявила тіло вбитого Барашковського.
Очевидці розповіли, що вбивця спочатку вистрілив один раз, але потім зробив ще один постріл.
На Петра Барашковського вже нападали раніше. У 2011 році невідомі, представившись співробітниками УБОЗ, викрали його, після чого катували і завдали тяжких тілесних ушкоджень.
За останні роки в Україні сталося кілька гучних вбивств адвокатів. Справи, якими вони займалися, різнилися від квартирних питань до суто політичних.
2 квітня поховали адвоката російських ГРУшників Юрія Грабовського. Прощалися з ним у Києво-Печерській Лаврі, а поховали на Лісовому кладовищі.
9 березня Грабовський повинен був з'явитися на засідання суду по справі Александрова і Єрофєєва, однак через його відсутність засідання було перенесено. 10 березня Національна поліція України почала розшукувати зниклого адвоката. Його тіло згодом знайшли в Черкаській області. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що вбивство було добре профінансовано та ретельно сплановано.
Незадовго до вбивства у адвоката вкрали зброю і спецтелефон. Перед смертю у нього змогли вибити пароль входу на його сторінку в Facebookі і ще майже місяць створювали видимість, що він живий, різноманітними постами. На сторінці адвоката з'являлися записи, що начебто вилетів до Єгипту. Сам Грабовський в соцмережах повідомив, що залишив Україну, побоюючись за свою безпеку. Однак було затримано молодого чоловіка, який за Грабовського робив ці записи. Поки не відомо, чи робив він їх ще за життя адвоката, або після вбивства.
За деякими даними, адвоката викрали в Одесі, привезли на його машині до Києва, де з сейфа в його кабінеті викрали солідну суму грошей, після чого перевезли в Черкаську область.
У ході розслідування правоохоронці опублікували відео, на якому видно, як Грабовського фактично примушують припинити надавати правову підтримку Александрову. Ймовірніше, відео зняли в останні години перед смертю. Сам Грабовський на відео виглядає втомленим і змученим, його голос уповільнений, тож висновки про стан здоров’я напрошуються самі.
Адвоката вбили за те, що він повернув законному власнику квартиру?
У березні 2015-го тіло адвоката Юрія Ігнатенка знайшли на полі поблизу села Пухівка Броварського району Київської області. Чоловіка викрали серед білого дня в місті Бориспіль, де він жив з сім'єю. Колеги переконані, що смерть пов'язана з професійною діяльністю, адже в день вбивства він виграв справу в суді.
Справа була невелика – він повернув клієнтці, літній жінці, однокімнатну квартиру. До цього вона неодноразово отримувала погрози, на неї навіть нападали.
20.12.24 | 17:00
20.12.24 | 15:31
20.12.24 | 14:54
20.12.24 | 14:15
20.12.24 | 14:07
20.12.24 | 13:59
18.12.24 | 22:30
18.12.24 | 21:53