Гульнара Карімова, підприємлива дочка вічного президента Узбекистану, заарештована: вона вийняла $1 млрд з кишень іноземних мобільних операторів, але не змогла протистояти інтригам в оточенні батька
Історія Гульнари Карімової, старшої дочки президента Узбекистану, більше схожа на сценарій до блокбастеру, ніж на реальне життя.
У 19 років вона вийшла заміж за Мансура Максуді, успішного американського бізнесмена афганського походження, а за десять років, коли цей шлюб зі скандалом розпався, повернулася із США на батьківщину, аби не тільки помститися колишньому чоловікові, але й нарешті взятися до справи.
Зі східної принцеси з американською освітою Карімова перетворилася на найбільшого в Узбекистані корупціонера і роками торгувала власним впливом, вимагаючи мільйони доларів у великих міжнародних компаній. Проте сьогодні її бізнесу покладено край: Карімова перебуває під домашнім арештом, а спецслужби Сполучених Штатів, Швейцарії та Швеції ведуть розслідування, у яких, крім неї, фігурують євразійські телекомунікаційні гіганти VimpelСom, МТС і TeliaSonera.
Всі вони всередині 2000‑х поставили собі за мету підкорити ринок мобільних послуг Узбекистану, що саме розвивався.
"Жадібна, владолюбна людина, яка використовує батька, щоб знищувати власників бізнесу і будь-кого, хто стоїть на її шляху",— так екс-посол США в Узбекистані Джон Пурнелл формулює думку про Карімову, яка склалася в країні.
Своєю чергою Пол Стронськи, старший науковий співробітник програми з Росії та Євразії у Фонді Карнегі за міжнародний мир, в розмові з журналістами стверджує, що подія позбавила стабільності узбецьку владу, яку понад 25 років уособлює Іслам Карімов.
"Жителі Узбекистану і політичні еліти зараз здивовані — поки неясно, що означатиме для країни скандал у сім'ї Карімових",— міркує Стронськи про країну, де 77 % населення живуть за межею бідності.
Творча особистість
"Мені завжди хотілося займатися творчістю, насамперед дизайном",— говорила Карімова в 2003 році в одному зі своїх інтерв'ю. Але оскільки дизайн тоді в узбецькому істеблішменті вважався несерйозним заняттям, головною спеціалізацію Карімова обрала економіку, а пізніше зацікавилася геополітикою та проблемами міжнародної безпеки.
Так вона отримала дві вищі освіти в університетах Узбекистану, потім навчалася в Інституті модних технологій в Нью-Йорку, вивчала мистецтво в Гарварді.
Отримала ступінь доктора політичних наук, а пізніше — наукове звання професора.Це не завадило їй з часом стати дизайнером власного бренду Guli, під яким випускала одяг та ювелірні прикраси.
А також прославилася як поп-виконавиця під сценічним псевдонімом Googoosha.
Цілком успішною здається і дипломатична кар'єра президентської дочки. Вона працювала в міністерстві закордонних справ у Ташкенті, була постійним представником Узбекистану в ООН і навіть послом своєї країни в Іспанії. Однак щойно чинність дипломатичної недоторканності спливла, іноземні спецслужби почали розслідування бізнес-діяльності Карімової.
Крім моди, компанії старшої дочки президента опікувалися також авіа- та вантажними перевезеннями, імпортно-експортними операціями і фармацевтикою. 2010 року німецький журнал Der Spiegel і швейцарське видання Bilan оцінили статки Гульнари Карімової в $570-665 млн.
Причому, на думку експертів, головним джерелом збагачення для неї став зовсім не бізнес і навіть не дипломатична діяльність.Згідно з фінансовими документами, зібраними Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), який охоплює Східну Європу і Середню Азію, свого часу Карімова отримала $1 млрд у вигляді прямих виплат або пакетів акцій від міжнародних компаній індустрії зв'язку.
Золотою жилою для Карімової стала телекомунікаційна галузь, яка активно розвивалася в Узбекистані в 2000‑ні роки. Протягом десяти років вона організовувала угоди купівлі-продажу телекомунікаційних операторів, сприяла наданню їм ліцензій та складала протекцію від наглядових служб. Все це не без матеріального зиску для себе.
Першою справою Карімової стала компанія Uzdunrobita — перший у Центральній Азії оператор мобільного зв'язку, створений 1991 року американською компанією International Communications Group (ICG) в межах спільного підприємства з урядом Узбекистану.
У 2001 році Карімова вимагала у президента ICG Шахіда Ферози віддати їй 20 % акцій оператора в обмін на лобіювання інтересів і консалтингові послуги.
"Вона дала чітко зрозуміти, що без її підтримки Uzdunrobita буде знищена",— пише у своїх свідченнях Фарход Іногамбаєв, який був присутній на зустрічі як помічник Карімової.
Вимоги президентської дочки були задоволені, а згодом їй вдалося сконцентрувати у своїх руках контрольний пакет акцій Uzdunrobita, отримавши ще 31% акцій компанії від Комітету держмайна Узбекистану.
Дохідна справа
У середині 2000‑х мобільний зв'язок вважався в Узбекистані розкішшю, проте ринок демонстрував тенденцію до зростання.
В результаті з 2005‑го по 2015 рік кількість абонентів у цій країні зросла з 917 тис. до 21 млн, зазначає Центральне розвідувальне управління США. 2004 року сит
уація зацікавила російського мобільного гіганта МТС — він заплатив $126,4 млн за 74 % акцій компанії Uzdunrobita, яка тоді була найбільшим оператором в Узбекистані. В умовах угоди була закладена особлива вигода для Карімової.
"Гульнара, яка раніше придбала компанію за викидною ціною, заробила завдяки цій угоді значну суму грошей",— стверджує екс-посол Пурнелл.
Пізніше, 2007 року, міноритарний пакет акцій став російському оператору в $250 млн — вдвічі дорожче, ніж придбані раніше ¾ акцій. Як з'ясували в OCCRP, пакет продала росіянам гібралтарська компанія Swisdorn, яка формально належала тодішньому бойфренду президентської дочки — узбецькому поп-співаку Рустаму Мадумарову.
Стандартними техніками, які використовувала Карімова щодо телеком-операторів, було вимагання акцій з наступним зворотним викупом за вищу ціну й отримання "преміальних" за сприяння в отриманні ліцензій. Також донька президента залякувала менеджерів компаній у разі їх відмови співпрацювати.
Крім МТС, у корупційних схемах Карімової замішані норвезько-російський телекомунікаційний гігант VimpelСom і шведсько-фінська TeliaSonera. Першому таким чином довелося розлучитися з $176 млн, підраховують OCCRP. А TeliaSonera заплатив дочці президента $381 млн.
Сьогодні 14 спільників Карімової засуджені до тюремного ув'язнення. Однак залишитися на волі вдалося Фарходу Іногамбаєву, який втік до США, де дав письмові свідчення, що кинули світло на схеми узбецької принцеси і додали кілька яскравих штрихів до її портрета.
За словами Іногамбаєва, виконувати доручення Карімової його змушував страх за життя і здоров'я родичів. За її вказівками був арештований брат Іногамбаєва з метою змусити його самого приїхати в Узбекистан з Дубая, де він тоді працював. Так Іногамбаєв пристав на її пропозицію працювати та відкрив в ОАЕ компанію Revi Holdings, яка стала офшорною холдинговою компанією для всіх комерційних структур Карімової.
Також Revi Holdings відмивала гроші та продавала за кордон держактиви, які, користуючись своїм становищем, отримувала Карімова.
Одного разу Іногамбаєв став свідком того, як дочка президента на очах дітей давала вказівку охоронцям убити колишнього чоловіка Максуді. І тоді Іногамбаєв вирішив утекти з країни.Хоча Мансур Максуді залишився живим, він сповна відчув на собі помсту екс-дружини: він позбувся свого бізнесу в Узбекистані, а кількох його родичів кинули за ґрати.
Татова донька
В лютому 2014 року корупційній діяльності Карімової настав край — вона опинилася під домашнім арештом. "Чимало впливових узбеків вирішили, що Карімова вийшла з‑під контролю, і звернулися з клопотанням до президента, щоб той приборкав дочку, що призвело до її домашнього арешту",— озвучує свою версію подій Кейт Маллінсон, фахівець лондонської бізнес-аналітичної компанії GPW Ltd.
Тим часом в ув'язненні Карімової експерти вбачають політичне підґрунтя. Спровокувати домашній арешт президентської дочки міг її конфлікт із сірим кардиналом Узбекистану Рустамом Іноятовим, очільником тамтешньої Служби національної безпеки (СНБ). Сьогодні під контролем Іноятова перебуває майже вся узбецька номенклатура, а сам він впливає на ухвалення ключових рішень в країні та контролює інформаційні потоки на вході до президента.
Однак Карімова пішла на відкрите протистояння з Іноятовим: у своєму Twitter-акаунті вона неодноразово публічно звинувачувала голову СНБ у порушеннях прав людини і намірах узурпувати владу.
"Карімова заявляла, що саме Іноятов налаштував президента і всю родину проти неї у спробі посилити власні позиції",— зазначає Стронськи.
У межах міжнародних розслідувань був арештований ряд асоційованих з Карімовою рахунків в американських і європейських банках. Однак на батьківщині бізнес президентської дочки залишився неушкодженим. "Сьогодні корумповані компанії, що належать Гульнарі, продовжують працювати",— стверджує в коментарі НВ житель Ташкента Оскар Джафаров.
У власності опальної дочки президента залишилася елітна нерухомість за кордоном. За даними OCCRP, це пентхаус на 80‑му поверсі гонконзького хмарочоса The Arch вартістю $14 млн, квартира в Парижі, вілла неподалік фешенебельного курорту Сен-Тропе і навіть замок в регіоні Іль‑де-Франс. Щоправда, у вересні 2014-го французька влада наклала арешт на квартиру і віллу.
Скандал з дочкою президента і її домашній арешт відбулися напередодні чергових перевиборів Іслама Карімова: у березні 2015‑го він став президентом учетверте. Утім, його обрання лише посилило старі проблеми влади.
"Карімов немолодий, і зараз політична еліта Узбекистану маневрує, щоб опинитися у найвигіднішій позиції, коли він залишить сцену",— говорить Строньски.
26.11.24 | 18:37
26.11.24 | 18:00
26.11.24 | 17:00
26.11.24 | 15:10
26.11.24 | 12:15
25.11.24 | 19:20
25.11.24 | 18:44