​Небезпечні вакансії: експедиторів вербують у наркокур’єри і відправляють у Росію (відео)

Наших у Росії просто пакують по автозаках із зіллям у кишенях. Чи вдасться українській поліції перекрити канал живого товару за кордон, і чи можливо повернути додому тих, хто вже сидить за російськими гратами? Ви навіть не уявляєте всіх масштабів проблеми.

Для прикладу: у лютому російський спецназ затримав наркокур’єрів-гастарбайтерів. У машині під час обшуку правоохоронці знайшли десятки кілограмів зілля, розфасованого у пакунках і готового для продажу. З затриманих 67 злочинців виявилось 47 українців. Поліцейські розповіли про нереальні обсяги дурману, котрий чи не щодоби виробляли підпільні цехи. Мова йде не про кілограми, а про тонни синтетичних наркотиків і мільярдні обіги грошей.

Бідою є те, що це зовсім не пропагандистський фейк, а чиста правда. Наших співвітчизників дійсно зараз допитують у російських СІЗО. Ба більше: затриманих за збут та виготовлення наркотиків на території сусідньої держави українців не півсотні, а близько 2 тисяч.

Громадська активістка Марія Томак резюмує: Росія зараз використовує всю цю історію для пропагандистської кампанії, розповідаючи, що Україна готує загони наркодилерів і направляє їх в Росію, щоб «травить русских».

Українські гастарбайтери не знають, що їх змусять до смертельно небезпечного бізнесу

Але не все так просто. Виявляється, люди банально ставали жертвами обману хитрих шахраїв. Ділки запрошували усіх бажаючих попрацювати так званими експедиторами. Зарплатню обіцяли чималу.

На привабливі умови клюнув і син Катерини Онопрієнко з Черкащини, один із 47-ми затриманих.

«Він прочитав в Черкасах в маршрутці оголошення. А в нього була проблема. Великий кредит дуже, не було чим платить», - розповідає Катерина.

У Києві Євгена зустріли вербувальники і дали квиток до Москви. А після – чоловік буквально розчинився. Він взагалі не виходив на зв’язок. За кілька місяців родичі його таки знайшли – у російській в'язниці. Євгена на сім років засудили за зберігання й торгівлю наркотиками. На побаченні син зізнався матері: просто не мав іншого виходу. Розповідав про погрози: що можуть вбити і його, ще й знайти родину хлопця. Так, за словами Катерини, кажуть всім, хто наймається на роботу.

Про те, що криється за солодкою пропозицією роботи кур’єром-експедитором, не вагаючись розповідають вербувальники: «Ми – доставка курильних сумішей. Пам'ятаєш, колись в Києві було? Ну колись так. Легалайз. Тільки там це називається Спайс».

Проте у більшості випадків добровольцям-гастарбайтерам кажуть зовсім інше – розповідають про вакансію експедитора побутової техніки. Та коли кандидати прибувають на місце – потрапляють у руки шахраїв.

«Фактично їх використовують в темну, потім їх зливають, скажімо так, правоохоронцям РФ. Ті піднімають собі показники, а люди стають заручниками цієї ситуації. Ми розглядаємо це як чистий прояв торгівлі людьми», - каже представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига.

Відбір на роботу наркокур’єром – жорсткий

Що особливо цікаво: навіть на таку брудну та небезпечну роботу злочинці-вербувальники не беруть аби кого. Буде і фейс-контроль, і вивчення біографії, і тест на порядність.

«Тому що якщо це буде наркоман, він сьогодні раз-два віднесе, а решту буде вживати. Звичний спосіб реалізації наркотиків вже застарів. Немає циган, немає бариг, які продають з будинків, з під'їздів, скидають. Зараз все через інтернет», - констатує керівник міжнародної антинаркотичної асоціації Євген Нерух.

Аби не бути викритими – мисливці за гастарбайтерами неабияк перестраховувалися. Доходило навіть до застосування детектора брехні.

Як розповів Максим Кирильчук, в.о.керівника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, людину, яка дала свою згоду на працевлаштування в РФ, направляли на поліграф, де основними питаннями було: чи знає він когось в правоохоронних органах або ж він якимось чином пов'язаний з цією структурою.

А далі – схема проста: взяв пакунки, розніс їх на закладки і отримав гроші на картку. Але кар’єра не була довгою. Як правило, кур’єри працювали не більше місяця-двох. Їх завжди викривали поліцейські. А будь-яке намагання самому вийти з гри – це перспектива не лише погроз, а ще й їх реалізації. Українців-гастарбайтерів банально залякували.

«Вони починали погрожувати і говорили, що повернетеся самі по частинах, або у нас є паспорт і ми спалимо будинок ваших батьків. Як тільки вони говорили по телефону своїм батькам про те, що вони хочуть виїхати – їх затримували протягом 12 годин», - розповідає юрист Інна Коваль.

Після того, як заяви про затриманих родичів до поліції потекли справжньою рікою, правоохоронці зрештою почали ворушитися. Їм таки вдалося затримати кількох учасників українсько-російського наркокартелю. Четверо активних учасників даної групи перебувають в СІЗО Дніпропетровська. Затримані повністю заперечують свою вину, намагаючись уникнути кримінального покарання.

А от юристи переконують: копи пов’язали лише пішаків, тоді як справжні організатори просто залягли на дно.

Українців можна витягти з російських тюрем

Схожа схема з пошуком наркокур’єрів до Росії була пару років тому налагоджена і в Молдові. Але там цю лавочку прикрили швидко.

«Там буквально було близько 40 потерпілих. Влада Молдови тут же провела розслідування, затримала вербувальників, які були на території Молдови. Визнали цих людей жертвами торгівлі людьми, ну і постарались їх реабілітувати», - розповіла юрист Інна Коваль.

Тепер, аби витягти українців з-за грат, перш за все треба домогтися, щоби російські слідчі визнали затриманих не учасниками кримінального угруповання, а жертвами торговців людьми.

«Особи, визнані постраждалими або жертвами торгівлі людьми, не можуть підпадати під кримінальне переслідування, і тоді вони можуть бути звільненими», - пояснює представник уповноваженого Верховної ради України з прав людини Михайло Чаплига.

Та це лише в теорії, а за практикою країна-сусідка на міжнародні домовленості зважати не бажає. Російським полісменам набагато вигідніше зображати українців наркобаригами, а не жертвами. По-перше, просто таким чином підіймати свої показники розкриття злочинів та покращувати імідж борців із наркозлочинністю. По-друге, вкотре продемонструвати, що зубожіння довело Україну до крайнього становища, коли населення, навіть попри військовий і політичний конфлікт між країнами, готове їхати до Росії і йти на злочини – заради жалюгідної копійчини. Тож найближчим часом навряд чи можна сподіватися на помилування та добровільну передачу наших обдурених співвітчизників додому.