Нехтування інтелектом: що стоїть за "покращенням" міністра спорту Жданова

Главком

Останнім часом пожвавив свою діяльність у соцмережах спортивний міністр Ігор Жданов. Усвідомлюючи, що ніхто себе не похвалить ліпше, ніж ти сам, Ігор Олександрович власними устами чи з допомогою свого радника Павла Булгака не соромиться виспівувати оди собі і очолюваному відомству. Тільки впродовж останніх двох діб з’явилося два повідомлення, в яких одночасно лунає констатація власних заслуг і докір злісним критикам.

Нехтування інтелектом: що стоїть за "покращенням" міністра спорту Жданова

Диявол у деталях

«Коли наступного разу будете чути відверту неправду про те, що держава, тобто усі ми з вами, ніяким чином не допомагаємо нашим спортсменам боротися за медалі міжнародних змагань для України — показуйте їм цю інфографіку, - пише пан Жданов і дає посилання на матеріал сайту Tribuna.com.

- Для прикладу, у 2018 році на підготовку збірної України з фристайлу було виділено 15,2 млн. грн. Не в останню чергу, завдяки фінансовій підтримці Мінмолодьспорту, Олександр Абраменко здобув золото зимових Олімпійських ігор. Враховуючи його видатні успіхи та відповідну формулу розподілу коштів, фінансування фристайлу за рахунок Держбюджету збільшилося в 2019 році на 22% і скаладає 18,6 млн. грн. Чим краще виступають спортсмени з виду спорту на міжнародній арені в поточному році, тим більший обсяг фінансування на підготовку та участь у змаганнях вони отримують на наступний рік»

Відкритість — не завжди означає прозорість. Бо диявол криється в деталях. Приміром, важко збагнути, за яким критерієм найфінансованішим літнім видом спорту є баскетбол. Адже досягнення на кшталт медалей чемпіонату світу у «3х3», одному із відгалужень справжньої гри, можуть похизуватися більшість із перелічених у списку спортів. Крім того, непогано б розтлумачити, на що спрямований цей 61 з гаком мільйон гривень для баскетболістів.

Український баскетбол знаходиться в жалюгідному стані. Щоб переконатися в цьому, достатньо переглянути матчі внутрішнього чемпіонату. Та й чоловіча національна збірна попри наявність великої кількості класних гравців, які виступають за кордоном з двома представниками НБА на чолі посіла у відбірній групі Кубка світу-2019 п’яте місце з шести команд. Як для фінансованого найліпше літнього виду спорту, погодьтеся, не вельми.

Ставка на біатлон

Відразу 35 мільйонів гривень виділяється на наймасовіший і найпопулярніший серед олігархів вид спорту — футбол. У цьому випадку ситуація більш-менш зрозуміла, адже основна частина цих коштів спрямована на програму Федерації футболу України з будівництва штучних полів у кожному місті. Президент ФФУ і одночасно голова бюджетного комітету Верховної ради Андрій Павелко подбав, щоб потрібні суми були виділені. Інакше рентабельність відкритого за кошт УЄФА у Мартусівці на Київщині заводу з виробництва штучних полів була б поставлена під сумнів. А що вартість домашньої «продукції» вища, ніж закордонні аналоги? Так це особливо нікого й не дивує.

Проте найфінансованішим видом спорту в нашій державі, незалежно від того, літо то чи зима, є біатлон. Не дивно, адже окрім найвищої в Європі державної підтримки наші біатлоністи, на відміну від решти зимових видів, не позбавлені уваги спонсорів.

Та найбільш кричуща ситуація з плаванням. І мова навіть не про те, що за останні роки молоді українські плавці Михайло Романчук і Андрій Говоров навигравали чимало медалей чемпіонатів світу та Європи, плавають по результатах, близьких до світових рекордів. Питання у банальному зобов’язанні держави перед своїм народом — навчити людей плавати. Кількість загиблих на воді в Україні зростає щороку і в 2018-му сягнула понад 800 осіб (станом на серпень). Ми пожинаємо плоди відсутності басейнів — перепрофілювання старих об’єктів у щось матеріально рентабельніше і відсутність доступних нових. Проте держава цю проблему вперто іґнорує. Плавання має 16-те серед літніх видів фінансування. І то за умови, що сам вид спорту — технологічно затратний і потребує серйозних вкладень навіть якщо мова виключно про національні збірні.

Нехтування інтелектуалами

Майже дивовижною ситуацією в неолімпійських видах спорту. Найліпше фінансований там пауерліфтинг. Понад 15 мільйонів гривень «ліфтери» заробили божевільною кількістю медалей на турнірах різних рівнів, де Україна має цілу когорту непереможних спортсменів. Однак не треба забувати, що вважається наша держава топовою й у найінтерлектуальнішому виді спорту — шахах. Тільки торік українські жінки здобули командне срібло на Олімпійських іграх, а Марія Музичук стала бронзовою призеркою особистого чемпіонату світу. Взагалі ж українські жінки і чоловіки вигравали Олімпіади по два рази, чемпіонами світу в в новому тисячолітті були Руслан Пономарьов, Анна і Марія Музичук, Анна Ушеніна. Про нагороди на чемпіонатах Європи годі й говорити.

Та що ми маємо? Згідно статистики, якою хизується пан Жданов, на шахи виділяється лише 3,1 мільйона гривень на рік. Це менше, ніж навіть у 2018-му. Це менше, ніж для сумо, кікбоксингу, муай-таю, підводного спорту, панкратіону, самбо, бодібілдингу, ушу, карколомних видів, у яких є купа версій і по дві-три федерації тільки в Україні.

В оприлюдненій нещодавно виданням УНН статистиці, яку теж презентувало відомство пана Жданова, зазначено, що громадянство інших країн у період з 1993 по 2017 роки прийняло 137 українських спортсменів. Не відомо, з якої стелі взяті ті цифри, але тільки шахістів за попередніми підрахунками вдалося налічити чотири десятки. І з огляду на ставлення до інтелектуальних видів спорту нашої держави то зовсім не дивно. Більше того — закономірно. Що найцікавіше, у нехтуванні інтересів шахів влади різних забарвлень були єдиними. Фінансувати всякого роду «мордобої» вочевидь перспективніше.

За матеріалами "Главком" автора Іван Вербицький

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
загрузка...

Більше новин