"Почую кожного!" - Як українська влада відповідатиме на петиції громадян

 Deutsche Welle

З кінця жовтня українці зможуть через петиції комунікувати з будь-яким органом влади. DW розпитувала експертів про те, чи цей інструмент спілкування суспільства з державою зможе бути дієвим в Україні.

 "Почую кожного!" - Як українська влада відповідатиме на петиції громадян

Гасло Віктора Януковича "Почую кожного!" журналісти від самого початку вживали з іронією. Чи не повториться сумний досвід? Чинна влада, враховуючи помилки минулого, намагається демонструвати прозорість і відкритість до звернень громадян. Заради цього навіть були подані зміни до закону про звернення громадян, де запропоновано варіант комунікації з владою через електронні петиції. В липні Верховна Рада пітдтримала президентську ініціативу і закон ще у серпні набув чинності. Першим налагодила механізм прийому петицій та відповідей на них Адміністрація президента. Вже з 28 жовтня свої пропозиці у вигляді петицій українці зможуть надсилати також до Верховної Ради, уряду та органів місцевого самоврядування.

Запит на спілкування

У громадській організації "Електронна демократія" ретельно стежать за впровадженням електронних петицій. Там проаналізували активність підписантів і дійшли висновку, що українці мають надзвичайно високі очікування від нововведень. Так перша петиція про законодавче закріплення права на зброю лише за десять годин після запуску проекту набрала необхідні 25 тисяч підписів. А петицію про призначення Михайла Саакашвілі прем'єр-міністром підписувало 640 користувачів за годину. "Такої активності підпису петицій не спостерігалося навіть у США, де це популярно. Це свідчить про те, що українці хочуть, аби їх почули, а діалог з владою відбувався не раз на п'ять років перед виборами", - каже голова "Електронної демократії" Володимир Фльонц.

Нині на сайті президента зареєстровано майже 12 тисяч електронних петицій. З них дев'ять вже набрали 25 тисяч підписів. На п'ять петицій Петро Порошенко вже дав відповідь, одна втратила актуальність через прив'язку до дати, а ще три - на розгляді. Від президента чекають реакції на банкрутство "Дельта-Банку", скасування акцизу на імпорт автомобілів, посилення покарання держслужбовців за хабарництво. "Є багато дублюючих петицій. У деяких люди просто пишуть свої абстрактні думки чи побажання", - констатує Володимир Фльонц, а також зазначає, що є й абсурдні звернення чи відверто комедійні, наприклад про призначення Юлії Тимошенко послом в Гондурас, легалізацію маку, дозвіл носити бороди військовослужбовцям, заборону одружуватися, якщо між закоханими різниця у віці більше п'яти років тощо. "Згідно з законом, на всі петиції органи влади мають дати відповідь, навіть якщо електронні звернення абсурдні. Якщо петицію підписало всього двоє людей, то вам влада також зобов'язана надати на неї персональну відповідь", - зауважує юрист юридичної фірми "Іляшев та Партнери" Микола Буртовий. За його словами, в законі прописано адміністративну відповідальність для чиновників, які не надали відповідь на петицію.

На яку відповідь чекати?

Водночас юрист зазначає, що у законі існує суб'єктивний чинник, адже закон зобов'язує лише надати відповідь, не визначаючи критерії того, якою вона має бути. Саме тому одні петиції можуть активно підтримувати і реалізовувати, інші - спускати на гальмах. Буртовий переконаний, що не варто покладати на електронні петиції надмірних сподівань і розгляд президентом перших п'яти петицій, це доводить.Якщо у відповіді на петицію про скасування грошової застави корупціонерам Петро Порошенко пообіцяв запропонувати Верховній Раді відповідний законопроект, то у відповідь на петицію про вимогу узаконити вільне володіння зброєю він лише звернувся до Конституційної комісії, аби та провела консультації з автором петиції. В Адміністрації президента України, наголошують, що розгляд петиції не означає, що вона буде реалізована. Як пояснює заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків, петиція - це "не інструкція до виконання, це не однозначно так чи ні, а початок демократичного обговорення для знаходження рішення".

Змагання за електорат

Правозахисники переконані, що такий інструмент, як петиції в Україні, поки не даватиме суттєвих результатів. "Варто, аби було кілька фільтрів для розгляду електронної петиції, аби право бути почутим дотримувалось. Якщо петицію писало більше 25 тисяч, звернення має розглядати ще й Верховна Рада ", - пропонує правозахисник Української Гельсінської спілки Максим Щербатюк. Однак на думку Фльонца, чинник вибіркового підходу до реалізації електронних петицій нівелюється після того, як всі органи влади включаться в процес. "Після 28 жовтня виникне елементарна політична конкуренція. Верховна Рада, кабмін, президент, мери більш відповідально ставитимуться до вимог в електронних петиціях, адже боротимуться за електорат, який підписався під петицією", - впевнений Володимир Фльонц.

загрузка...

Більше новин

Стрічка новин
Всі новини
Розшук людей
Всі оголошення