Польща може покинути ЄС

Чому і як влада просуває свою судову реформу

"Солідарність з суддями" – плакат на акції протесту у Польщі/ Фото: Getty Images

Все почалося не зараз, а ще у 2015 році, коли до влади прийшла партія "Право та Справедливість" (PiS), яка майже відразу оголосила про необхідність проведення судової реформи. Вона мала бути завершена у кілька етапів: по-перше, Верховний Суд мав втратити незалежність і підпорядкуватися Мінюсту. Міністр юстиції отримав право прямо призначати суддів окружних та апеляційних судів (суддів навіть можуть усіх звільнити та набрати наново). По-друге, формально незалежна Національна судова рада підпала під керівництво з Парламенту, де більшість має PiS.

Після протестів і втручання з боку ЄС, реформу згорнули – тодішній президент Анджей Дуда, до речі від PiS, особисто ветував законопроект. Але для Національної судової ради було вже занадто пізно – вона тимчасово перестала бути членом Європейської Мережі Рад.

Втім, це був лише початок історії, бо партія не здалася і з 2017 року просувала новий варіант. Ключовий аспект, підкреслює аналітик, заступник директора Інституту безпекових ініціатив Максим Скрипченко, це скорочення пенсійного віку суддів-чоловіків з 70-ти до 65-ти років а для жінок – до 60-ти років .Через це майже 100 "служителів Феміди" мали відразу піти, у тому числі 27 з 72 суддів Верховного Суду. Якщо хтось відмовлявся, то мав єдиний варіант – писати президенту країни, який і мав вирішувати долю кожного конкретного судді.

Інші ідеї включали у себе таке:

1) зробити звільнення "сумнівних" суддів легшим, карати тих, хто "бере участь у політичних активностях". До такої категорії відносились ті, які своїми вироками/рішеннями "ставили під сумнів юридичну реформу, протистояли їй або ускладнювали її функціонування";

2) Судді мають розкрити свою активність у соцмережах та членство у неурядових організаціях;

3) Порушенням може бути і те, що судді не питають думки Конституційного Суду, коли виникає колізія між польськими та європейськими законами, а вирішують на свій розсуд. Правляча еліта хоче навпаки, змусити суддів питати думки у провладного КС, у питаннях нехтування польским законодавством перед європейським. І якщо суддя другої інстанції вирішив, що суддя першої інстанції припустився помилки, то може бути штраф або навіть покарання.

Тему "ми проти примату європейського права над польским" розхитують свідомо, упевнений Скрипченко. Малгоржата Герсдорф, голова Верховного Суду, описала ситуацію як "ліквідацію незалежної юридичної сили". Ситуація може стати першим серйозним сигналом та викликом для нової голови Єврокомісії, Урсули фон дер Ляєн у боротьбі за дотримання законів та збереження системи "стримувань і переваг" всередині Євросоюзу.

Євросоюз та Польща: перевірка на дотримання стандартів

Новопризначена голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Польщі / photo: Getty Images

У ЄС вважають реформу порушенням своїх законів, наголошує аналітик і це свідчить, з точки зору Брюсселю, що судова система Польщі втратила свою незалежність. Особливо зважаючи на те, що останнє слово лишається за президентом. Минулого року, виконуючи європейські вимоги, Польща внесла правки щодо пенсійного віку, але загальний тон реформи засудили у Суді ЄС та ПАРЄ.

Проти Польщі у 2017 розпочали процедуру по “Статті 7 Угоди про Європейський Союз”, яка каже про можливе позбавлення члена ЄС деяких прав за "постійне нехтування засадничими європейськими цінностями". Втім, будь-яке рішення проти Варшави має бути одноголосним, а Польща має союзників: Угорщина обіцяла накласти вето, а Румунія вважає, що проти неї теж можуть застосувати цю статтю. Шансів довести до кінця цю процедуру наразі немає, наголосила Надія Коваль, аналітикиня з центру "Українська Призма".

Влада пояснює, що таким чином завершує "декомунізацію" та вивід Польщі з колишнього соцтабору. Прем'єрміністр Матеуш Моравецький захищає реформу, яку запровадив PiS.

"Жодна серйозна держава не може дозволити собі хаос у судовій владі. Варто нагадати суддям про стандарти у Західній Європі", – сказав глава уряду.

За його словами, зміни, перш за все, засновані на німецькому та французькому законах. Заступник міністра юстиції Польщі Себастьян Калета додає, що "судді, нажаль, слідують логіці яка дуже небезпечна для стабільності Польщі".

Але у опозиції геть інша думка з цього приводу. Моніка Франковяк, суддя Познанського районного суду та член асоціації "Iustitia", вважає, що проект, внесений до Сейму минулого тижня, є "черговою спробою застосування батога, аби відлякати суддів". Вона пояснила, що люди, причетні, наприклад, до кліматичних протестів чи боротьби за права жінок, "рано чи пізно звернуться до суду в результаті дій уряду".

"Ніхто з нас не зможе відчувати себе в безпеці", – заявила вона під час акції протесту у Познані.

Бартоломєй Пржимусінський з тієї ж асоціації наголосив, що запропонована система "ближче до Білорусі, Росії, Туреччини та КНДР, а не до Європи".

Головна теза наразі звучить так: "Польща лише у далекій перспективі (!) може вийти з ЄС", якщо таке буде відбуватися і надалі, хоча процедури позбавлення членства у ЄС не передбачено в принципі. Надія Коваль пояснила, що у майбутньому є ідеї прив’язати виплати зі структурних фондів ЄС до стану демократії всередині держави, яка отримує ці гроші. Але ідея ще не на фінальній стадії. Польща, до речі, отримує цих грошей найбільше.

Голос з Верховного Суду

Голова Верховного Суду Польщі Малгоржата Герсдорф добре знає, що таке “польска судова реформа”/ photo: Getty Images

PiS без успіху намагався усунути її з цієї посади. З того ж 2017 року, "Право і Справедливість" хоче змінити процедуру запрошення головного судді країни. До того ж, Герсдорф – активний критик правлячої партії, а її Верховний Суд визначив, що нова установа, яка мала накладати стягнення на суддів, "не може бути судом". У відповідь, PiS вніс пропозицію вважати порушенням "сумніви щодо легітимності суддів" (тобто тих, які були запрошені владою).

У опублікованому відкритому листі, Герсдорф каже, що "цей законопроект загрожує усім, незалежно від нашого погляду на світ...немає вільних громадян без незалежних судів та суддів, які не займають жодної сторони". Втім, не все так просто, наголошує Максим Скрипченко: у судовій реформі забагато складних нюансів, які людям не цікаві. Влада все ще може піти на консенсус з опозиційними силами та прийняти вигідну для них правку, подавши це як "опозиційну перемогу" (навіть ризикуючи показати виборцю, що його партія ніби йде на поступки).

Політично, на можливих санкціях грає ліберально-опозиційна "Громадянська платформа", але вони серйозно втратили у популярності через стрімке зростання PiS (вони все ще найпопулярніші у країні). Джерело експерта Максима Скрипченка у молодіжному крилі PiS пояснило, що "вони прекрасно розуміють: ліберали будуть використовувати і розкачувати далі цю тему, а PiS і не проти, бо впевнені у перемозі".

"Громадянська платформа" (опозиція)

Її підтримують Франція та Німеччина, які виступають проти заподіяного консерваторами розколу ЄС по міграційному питанню та щодо відшкодувань з боку ФРН за Другу Світову, пояснює Скрипченко. Реагуючи на ситуацію, опозиція змінила лідера, тепер її очолює Малгожата Кідава-Блоньська, яку висуватимуть у президенти на перегонах 2020 року. Партії, які виступають проти консервативної політики, закликають до мітингів і протестів проти судової реформи. PiS, скоріш за все, не буде підіймати цю тему, вважає Скрипченко, принаймні до виборів президента, незважаючи на опозиційний тиск. Анджей Дуда має шанси переобратися знову, за нього можуть проголосувати 40-45% виборців, тоді як за опозиційного кандидата лише 21-25%.

Наразі можна очікувати, що протистояння ЄС та Польщі продовжиться принаймні у найближчому майбутньому, поки “Право і Справедливість” знаходиться при владі. Видозмінена судова реформа таки буде імплементована. А ситуація навколо неї, упевнений експерт, насправді вигідна усім.

Автор: Анатолій Максимов