Скандал в українському бізнесі: купляти через інтернет стане не вигідно

Онлайн-купівлі можуть суттєво подорожчати, тож ймовірно, що українцям скоро доведеться відмовитися від широкого асортименту іноземних інтернет-магазинів. Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) ініціювала оподаткування закордонних інтернет-покупок населення. Із відповідними законодавчими ініціативами представники організації звернулися до заступника міністра фінансів України Євгенія Капінуса.

Підприємці пропонують знизити ліміт безмитного ввезення в 7 разів. Якщо сьогодні поріг поштових пересилок без обкладання НДС та мита становить 150 євро, то пропонується понизити його до 22 євро. Ініціатива розповсюджується не лише на гаджети, а й інші групи товарів: одяг, взуття, продукти, косметику тощо.

Свою ініціативу АПІТУ пояснює тим, що в Україні високий рівень тіньового імпорту. Мовляв, підприємці поділяють партії товару на частини і ввозять їх в Україну під виглядом товарів для особистого користування. В подальшому – реалізують їх через торговельні мережі. В Асоціації стверджують, що через тіньовий імпорт держбюджет щорічно не отримує 3,6 млрд грн (це лише щодо товарів ІТ та споживчої електроніки).

Втім, багато хто вбачає в цих ініціативах монополізацію ринку крупними мережами. Мовляв, автори законодавчої ініціативи лобіюють імпортерів, у яких впали продажі, тож малим продавцям вони просто хочуть закрутити гайки.

У самій Асоціації стверджують: «Тіньовий імпорт шкодить легальним імпортерам, котрі чесно сплачують усі належні податки (це ПДВ, мито і акциз), адже товари, ввезені недобросовісними імпортерами тіньовим способом без сплати податків – в середньому на 20% дешевші і займають все більшу частку ринку. В нерівних конкурентних умовах легальний бізнес змушений переходити на нелегальні схеми, або закриватися».

Фактично, зниження конкуренції призведе до різкого підвищення цін, а постраждає від цього лише споживач – покупки за кордоном стане робити невигідно. Наприклад, нинішнього ліміту достатньо, щоб придбати собі бюджетний смартфон чи планшет, одяг. Але за вартість товару вище 22 євро потрібно буде платити з урахуванням мита та ПДВ близько 32% від суми перевищення ліміту. Наприклад, якщо зробити покупку на 150 євро, в Україні за неї доведеться заплатити близько 41 євро податків (150 - 22 = 126 * 0.32).

Якщо уряд підтримає ініціативу, при замовленні товарів з-за кордону загальною вартістю від 22 євро українцям доведеться або самостійно розмитнювати посилку, або скористатися послугами брокера. Більше того, стаття 368 Митного кодексу України говорить про те, що вартість доставки в Україну входить до митного ліміту.

«При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України», - йдеться у п.2 ст. 368 Митного кодексу.

Але й це ще не всі проблеми.

«Якщо це буде введено у нас, наша ДФС ляже. У нас настільки важко влаштовані процеси, адмініструвати таку кількість посилок ДФС не зможе», - пояснює генеральний директор Unitrade Express Денис Кубрак.

Крім того, доставка, наприклад, з Китаю при нововведенні може розтягнутися на півтора місяці замість трьох тижнів, як є зараз. «Думаю, три-чотири тижні додатково. Якщо ваша посилка перевищить поріг хоча б на долар, ви будете зобов'язані сплатити податок через декларацію М-16. Брокер бере за оформлення такої декларації 200 гривень. Якщо ваша посилка коштує 23 євро, ви заплатите податки з одного євро і 200 гривень послуг брокеру. Ринок експрес-посилок просто піде в тінь», - підкреслює Кубрак.

Митний ліміт в Україні, до речі, знижують вже не вперше. Поточний ліміт в 150 євро був прийнятий навесні 2014 року, тоді його зменшили з 300 євро. А до 2013 року сума безмитного ввезення товарів в Україну становила 500 євро.

Хто провокує падіння ринку міжнародних посилок в Україні?

В АПІТУ, яка ініціює посилення умов імпорту, входять великі виробники і продавці техніки. Асоціація лобіює інтереси 72 найбільших виробників, імпортерів і дистриб'юторів споживчої електроніки, що займають 90% ринку України. До Асоціації входять, зокрема, «Алло», «Цитрус», Ringoo, Asus, Cisco, Intel, Microsoft.

Невдалий приклад Білорусі

Як успішний приклад зниження податкового порогу Асоціація наводить досвід Білорусі. Але саме на прикладі Білорусі перший заступник генерального директора «Укрпошти» Олександр Перцовський роз’яснює, як новація замість «захисту» внутрішнього ринку призведе до збільшення нелегального ввезення товарів у країну.

«За прикладом далеко ходити не треба: після зниження ліміту безмитного ввезення товарів в Білорусі це відразу призвело до стрімкого падіння кількості офіційних міжнародних посилок. Зате з'явилося безліч «сірих» компаній, які надають послуги безмитного ввезення товарів на територію цієї країни, наприклад, з Aliexpress. Представники таких компаній фізично замовляють товари в інші прикордонні до Білорусії області, приїжджають туди, наприклад, на електропоїздах або автобусах, забирають свої посилки і їдуть до Білорусі, де вже по локальному тарифу розсилають посилки їх одержувачам», - пише Перцовський у блозі на «НВ.Бізнес».

Генеральний директор Unitrade Express Денис Кубрак дотримується аналогічної думки:

«Білорусь. У квітні вони приймають законопроект і знижують поріг з 200 євро до 22 євро, обсяг посилок за 2015 рік був 12 мільйонів, в 2016 з позитивних оцінок – 6 мільйонів. І ці посилки нікуди не поділися, вони просто пішли в контрабанду. Цим законопроектом ринок ще сильніше піде в тінь».

Поєднати непоєднуване: АПІТУ порівняла покупки з-за кордону з соціальними обов’язками держави

«Чому ж покупці мають платити ПДВ при покупці всередині країни і бути звільненими від його сплати при замовленні товарів з-за кордону? Нам не потрібна оборона, дошкільна і шкільна освіта, захист від бандитів, хороші дороги, підтримка науки і культури, ефективні і чесні державні службовці? Чи може ми зацікавлені в тому, щоб підтримувати робочі місця і давати заробіток працівникам за кордоном? Чи ми хочемо годувати корумпованих чиновників, які закриватимуть очі на зловживання? Звичайно, посилки не є зараз основним каналом тіньового імпорту. Однак спостерігається тенденція його стрімкого зростання, і саме тому Асоціація звернула на нього увагу», - пояснюють у АПІТУ.

У своїх розрахунках ініціатори кажуть, що зниження ліміту обкладення митом принесе бюджету України щонайменше 4,7 млн грн доходу. Але на чому базуються такі розрахунки – не дуже зрозуміло. Цікаво, що у ефірі «Громадського радіо» голова правління АПІТУ Елліна Шнурко-Табакова не змогла відповісти на питання, який об’єм від усього тіньового експорту становлять поштові посилки, і чи вклади цих поштових посилок такі великі в економіку України.

«Відсотки дуже важко порахувати. В Україні 11 територіальних центрів, які знімають на митниці поштові відправлення. На жаль, вони зроблені по досить заплутаній схемі для самої держави. Можна тільки оцінювати, що це, грубо кажучи, мінімум половина ринку аксесуарів або ще чогось», - сказала Елліна Шнурко-Табакова.

Щодо митного ліміту, каже вона, у різних країнах різні політики: «В одних людина, отримуючи посилку, платить ПДВ від «0», в інших країнах – 10 євро, в третіх – 22 євро».

Сервіси доставки товарів з США, Європи та Китаю відреагували на ідею АПІТУ

Генеральний директор Unitrade Express Денис Кубрак у ефірі «Громадського радіо» виступає проти такої ініціативи, тому що вона обмежує права населення.

«Я вважаю, некоректно обмежувати права громадян в інтересах компаній», - каже він.

Він підтверджує, що в Європі поріг безмитного ввезення дійсно становить 22 євро. Але з огляду на, що ЄС включає в себе близько 30 країн, всередині євросоюзного пересилання такого порогу немає – можна пересилати посилки на будь-яку суму. Вони захищаються цим порогом тільки від Китаю, США. За його словами, Україні перш ніж приймати такі пороги, спочатку потрібно увійти у ЄС: «На даний момент це буде великим обмеженням для населення. Можна подивитися, як громадськість відреагувала на таку ініціативу. Було дуже багато негативу, соцмережі вибухали постами».

«У вересні, коли був презентований iPhone 7, наша компанія запустила акцію: безкоштовна доставка. Для нас це закінчилося повним фіаско. Коли ми привезли iPhone в Україні, їх зупинила митниця – нібито для підтвердження авторських прав. Протримали наші iPhone близько чотирьох тижнів – рівно до офіційного старту продажів в Україні. Коли гіганти зі складу АПІТУ вийшли з iPhone і почали продавати їх в своїх мережах, нашим клієнтам віддали iPhone», - розповідає Денис Кубрак.

Співвласник компанії «Делівері» Андрій Івасів так само переконаний, що законопроект АПІТУ спровокує ріст контрабандного трафіку. За його словами, додаткових надходжень до бюджету очікувати не варто, бо трафік міжнародної та експрес-доставки «фактично зникне».

Як зазначив гендиректор інтернет-магазину одягу Answear Віктор Супеєв, потрібно не знижувати, а навпаки, піднімати безмитний поріг до 300 євро. За його словами, прийняття цього закону буде означати фактично закриття бізнесу компанії в Україні. Денис Кубрак у свою чергу наводить приклад, чому купляти за кордоном стане невигідно. Наприклад, каже він, зараз популярні серед молоді кросівки Nike Air Huarache можна купити за 3,3 тисячі гривень, з яких приблизно 100 гривень – ціна доставки. Якщо ж безмитний поріг зменшиться до 22 євро, то вартість цього товару зросте мінімум на 1 тисячу.«З огляду на те, що в Україні їх можна купити за 4,5-5 тисячі гривень, робити замовлення з-за кордону втрачає сенс», - підсумував Кубрак.

Автор Ольга Чернявська