Сміттєва мафія: що роблять цигани на найбільшому в Україні звалищі? (відео)

Наші сміттєзвалища не пристосовані до переробки сміття. З понад 30 тисяч сміттєзвалок непотребу, усюди однакові проблеми – вони вже забиті повністю, зсуви можуть статися в будь-який момент, а місцеві мешканці живуть немов на пороховій діжці.

Тим часом у зв'язку з закриттям сумнозвісного сміттєзвалища в Грибовичах Львів змушений вивозити побутові відходи на п'ять регіональних полігонів і навіть переправляти їх у столицю. Місцезнаходження цих п’яти звалищ засекречено, оскільки місцеві жителі, отримуючи інформацію, відразу ж починають перекривати дороги, не пропускаючи машини зі сміттям.

Львів домовився з Києвом щодо тимчасового прийому 35% твердих побутових відходів на місцевому сміттєспалювальному заводі. Таким чином, столиця щодня буде утилізувати 220 тонн львівського сміття крім своїх 3000 тонн. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що це погіршить і без того складну екологічну ситуацію в столиці. За словами еколога, ці дії збільшать забруднення повітря на Харківському масиві, Позняках, Осокорках і Печерську.

Відсутність заводів для утилізації відходів – усього лише відкладена проблема. Розслідування «Надзвичайних новин» ілюструє, чому переробка твердих побутових відходів не вигідна самій владі і сміттєвим королям, які навіть є в «Київспецтрансі».

Сміттєзвалище на Київщині, якому понад 40 років

Село Мала Олександрівка у Бориспільському районі. Сміттєзвалищу тут – більше 40 років. І хоча його нібито офіційно закрили 10 років тому, кучугури зі сміття чомусь лише розростаються.

У місцевих мешканців єдина вимога – зупинити прихований вивіз сміття, адже є неприємний запах і вода не чиста.

Сміттєзвалище у Трипіллі димить круглий рік

Доки в Бориспільському районі конфлікт набирає обертів, з іншого боку столиці – в селі Трипілля – над мешканцями нависла протилежна небезпека.

Сміттєзвалище у понад 5 гектарів тут закрили три роки тому. Але від систематичних і постійних підпалів тут не мають спокою щодня. Димить воно круглий рік.

«Загасити ми не можемо, бо воно 15-20 метрів всередині. Пригашуємо, щоб не дати розповсюдитись по всій території», - розповідає голова Трипільської сільської ради Анатолій Дегтяр і додає, що ще однією проблемою є рослинність навколо сміттєзвалища. Адже саме восени велика ймовірність пожеж, коли вона буде висихати. «Можливі якісь підпали, або недопалок кинув і воно пішло горіти», - пояснює він.

Насправді ж, жодне сміттєзвалище в Україні не захищене від вогню. Адже самі речі, які сюди потрапляють, можуть легко спалахнути. Приміром, скло, яке на сонці діє як лінза. Тому пару хвилин і все може спалахнути.

Екологи кажуть: жодного безпечного сміттєзвалища немає. Тому підпали та зсуви на найближчі села є невідворотними. Непотріб може просто поховати під собою жителів.

«Звалище розростається, забруднює ближчі водойми, забруднює ґрунтові води. Воно без бетонного покриття, воно знаходиться в кар’єрі, там немає жодного контролю», - пояснює ситуацію еколог Володимир Борейко.

Ресурс найбільшого сміттєзвалища України вичерпався, але воно працює

Найбільше сміттєзвалище України розташоване під столицею у Підгірцях. Саме сюди і звозять весь непотріб з Києва. Зараз воно вміщує 6,5 мільйонів тонн сміття, і скільки ще витримає – невідомо. Втім, екологи кажуть, що його треба закривати і шукати альтернативу.

Його мало не закрили на початку двохтисячних, але тепер воно працює з новою силою.

Запрацював полігон ще 1986 року, і з того часу сюди повезли сотні тисяч тонн столичного сміття. Ресурс вже давно вичерпався. Аби не було зсувів та вибухів, тут – система дегазації, що відкачує метан.

Ще одна небезпека – вогонь. Особливо влітку, адже серед самого сміття є легкозаймисті матеріали. Саме цього найбільше бояться місцеві жителі. Щойно вітер дме на Підгірці – вони зачиняють вікна і чекають зміни погоди. Вони розповідають, що крім того, що зі сміттєзвалища йде неприємний запах, бо іноді там навіть кабелі палять, то навіть з колодязів воду не можна пити.

Керівництво сміттєвого гіганта стверджує, що кожного дня на звалище заїжджає 150 сміттєвозів. «Завтра ми закриваємо полігон, куди дівається 400 тисяч тонн, які завозяться сюди щорічно», - каже голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський.

Непоміченим в’їхати і виїхати з полігону – ніби неможливо. Працюють 4 камери і все занотовується в журналі, а оплата відбувається безготівково. Утім, від несанкціонованих проникнень тут не застраховані, адже пропильнувати усі 60 гектарів просто немає як.

Сміттєві королі

Війна між сусідами сміттєзвалищ і посадовцями триває в Україні постійно. Увагу влади привертають лише трагедії – так, як сталося на Львівщині. Змінити ситуацію може лише переробка твердих побутових відходів: у Європі вона на рівні 90%. Утім, це не вигідно самій владі і сміттєвим королям, які навіть є в «Київспецтрансі». Адже 49% компанії належить сам приватним акціонерам.

Колишній сільський голова Підгірців Олександр Колпачов нагадує: «Мафія завжди у всіх країнах займався трьома речами: профспілка, будівництво і сміття».

Сміттєзвалища для обраних просто клондайк. Якщо безпритульні можуть заробити до 6 тисяч гривень на місяць, копирсаючись у смітті, то самі сміттєві королі – у рази більше.

«Всі звалища – законні/незаконні – кришуються кримінальним бізнесом, тому що туди безкоштовно привозять величезну кількість різних матеріалів, які там безпритульними збираються і потім реалізуються, метал вивозитися в Прибалтику. У кожного звалища є свій хазяїн, у кожного звалища є охорона, у кожного звалища є свій гонорар. Для того, щоб вивести звідти сміття, необхідно платити офіційну ціну, а потім – неофіційну», - розповідає еколог Володимир Борейко.

Так, на Київському сміттєзвалищі роками трудяться більше півтисячі ромів, які проживають у циганському таборі під Києвом неподалік села Підгірці. Вони копирсаються у смітті просто перед очима охоронців, але ті вперто не хочуть бачити порушників.

Не на камеру місцеві кажуть: попорпатися у смітті на Підгірському сміттєзвалищі коштує 200 гривень. Хоча сама охорона все заперечує. За дивним збігом разом з охороною біля журналістів «Надзвичайних новин» з’являються і цигани. По-дружньому перешіптуються, але далі до табору не пускають. На питання про копирсання зі згоди керівництва сміттєзвалища кивають ствердно.

Володимир, охоронець сміттєзвалища, каже: «Там люди ходять? Вони ж на територію, найголовніше, не залазять – і все. Вони за територією ходять туди тільки, а сюди не залазять». Будь-які закиди про гроші відкидає: «Взагалі не платять – ніхто нічого. Тут взагалі небезпечний об’єкт… Щоб нікого не обвалило – сміття всяке».

У свою чергу начальник безпеки Ярослав стверджує, що бореться з тими, хто копирсається у смітті, мовляв, у нього 4 охоронця. На уточнююче запитання журналіста, що це відбувається не з його дозволу, відповідає: «Звичайно ні. Ви що! Це ж об’єкт підвищеної небезпеки». А на запитання про те, чому їх не виганяє, каже: «Зараз виженемо».

Голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський у свою чергу заявляє, що безпритульні і люди, які хочуть на полігоні перебувати, це проблема. «Ми на жаль стикаємося з тим, що є ряд людей, які хочуть проникати на полігон. Поки сюди будуть неперероблені відходи надходити, ця небезпека і цей ризик буде завжди», - резюмує він.

За підрахунками експертів, щодня у сміття викидають до 50 грамів золота, від 10 до 50 тисяч гривень готівкою і тисячі кілограмів металолому. Що і де шукати – ніхто не розриває секретів.

Справжні проблеми зі сміттям для України ще попереду

Ось це – завод для утилізації відходів. Його звели зусиллями держави. 60 мільйонів гривень на його запуск вистачило лише на тиждень. Тепер на його рестарт знову просять ще 10 мільйонів. Таких прикладів на всю Україну – десятки. На подібних субсидіях від держави і живуть сміттєві барони.

«Потрібно близько 100 мільйонів, грубо кажучи, 150 мільйонів євро. Якщо ж цього не робити... Все одно, щоб вирішити проблему в майбутньому із полігоном №5, це зовсім інші гроші. 500 мільйонів – мільярд треба буде заплатити», - каже експерт з питань утилізації відходів Віктор Ржоткевич.

Як бачимо, питання утилізації відходів – лише відкладена проблема для України. Для громадян вона тільки дорожчатиме. І поки Україна не може навіть виплатити обіцяні компенсації родинам загиблих на Грибовецькому сміттєзвалищі, сотні тисяч гектарів української землі поглинатиме отрута, на котрій зароблятимуть новообрані сміттєві королі.

Тільки за останній тиждень по Україні горіли 4 сміттєзвалища

А тим часом сміттєзвалища по Україні продовжують горіти. Лише за останній тиждень сталося 4 пожежі на сміттєзвалищах – під Києвом, у Миколаєві, біля Львова та на Одещині.

21 червня під Києвом на сміттєзвалищі загорілися величезні кістки рогатої худоби. Сталося це на відкритій території міського звалища міста Узин. Пожежу вдалося ліквідувати в найкоротший термін. Слідчо-оперативна група з'ясовує, звідки на звалищі виявилися останки тварин.

Увечері 21 червня масштабна пожежа спалахнула на стихійному звалищі в районі міського кладовища в Миколаєві. Там палало близько 2,5 тисяч квадратних метрів сміття. На звалищі дуже багато легкозаймистого будівельного сміття, а також автомобільні покришки. Вночі вітер розносив дим зі звалища аж до віддалених районів Миколаєва. Жителі навколишніх сіл кажуть, що відчувають сморід дуже часто і навіть без пожеж. Втім, це не єдина їхня біда. Місцеві розповідають, що крім звалища там поряд є сад, куди вивозять фекалії.

18 червня біля Львова в селі Грибовичі знову загорілося звалище. На цей раз з іншого боку. Вночі пожежу вдалося ліквідувати.

17 червня біля села Броска Ізмаїльського району Одеської області горіло сміттєзвалище. За три годину пожежу ліквідували.