«Справа честі», або чому і досі не названі вбивці Павла Шеремета (відео)

Слідство у справі журналіста триває, але за цей час від поліції жодних результатів. Раніше Хатія Деканоідзе заявляла: до розслідування вбивства Шеремета долучаться спеціалісти ФБР.

"У ФБР, особливо у напрямку вибуху, дуже хороші експертизи – це перше, друге – ми готові надати всю інформацію, особливо огляд місця пригоди, бо маємо розуміти, що всі деталі дуже важливі. Всі дрібні деталі – хто, коли, як, який вибуховий пристрій задіяно. Я сподіваюся, що така допомога буде корисною для розслідування дуже важливої для нашої країни справи", – заявила Деканоідзе.

Однак за весь цей час ніхто так і не бачив цих спеціалістів.

«Звертаємось повністю до всіх експертів за допомогою. Якщо вони кажуть, що можуть допомогти, то ми це робимо і направляємо запит. Бюрократичний термін цих запитів дуже довгий: і три, і пять місяців», - каже в.о голови Національної поліції України Вадим Троян.

Влітку про справу честі оголосила Деканоідзе, однак 14 листопада вона пішла у відставку і тепер невідомо, для кого тепер це справа честі.

Сам генпрокурор Юрій Луценко ніби заступається за поліцію, мовляв сама Генпрокуратура повинна контролювати хід справи, а не поліція.

«Згідно з юридичною термінологією контроль та процесуальне керівництво лежить на прокуратурі», - каже Юрій Луценко.

У Мінську, де поховали журналіста, друзі та колеги Шеремета не вірять, що українське слідство знайде убивць і замовників журналіста.

«Віра помирає остання. Завжди можна вірити, питання в тому, скільки вірити. Найближчі роки, найближчі 10 років чи пару віків?», - говорить білоруський журналіст Василь Семашко.

Матір Павла Шеремета говорити про розслідування убивства відмовляється. Лише колись вона сказала: знайдуть вбивцю чи ні, в її житті це вже нічого не змінить.

«Що стосується вбивці, то я можу сказати, що мене це вже не цікавить. У мене немає сина. І це найстрашніше і найголовніше. Все решта – на їхній совісті і їм із цим жити», - сказала Людмила Шеремет.

Нагадаємо, 20 липня цього року о 07.45 ранку у центрі Києва на перетині вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького вибухнув автомобіль, в якому їхав журналіст Павло Шеремет.

Вибуховий пристрій потужністю приблизно 500 грам тротилу був закладений під дно автомобіля біля місця водія, про що говорять кадри з камер спостереження. На них видно, як вночі сходами по вулиці Франка йде якась жінка в спортивному костюмі, бейсболці та капюшоні. В руках у неї якийсь важкий пакунок.

Трохи згодом цю жінку наздоганяє чоловік, що весь час ішов за нею. Вони на мить зупиняються, про щось розмовляють, а далі розходяться в різні боки.

Під будинком, де проживав Павло Шеремет, стояв його припаркований автомобіль. Жінка зупиняється біля нього на кілька хвилин і підкладає щось під машину.

Вибух пролунав одразу, щойно автомобіль виїхав на перехрестя. Журналістові намагалися допомогти випадкові свідки. Один з них чомусь досить спокійно відреагував на те, що сталося, однак потім теж побіг до машини. Слідчі одразу ж припустили: хтось привів у дію дистанційний вибуховий пристрій, і найімовірніше, вбивця спостерігав за Шереметом десь неподалік.

Правоохоронці навіть назвали будинок, з якого міг бути здійснений підрив автомобіля журналіста: вулиця Івана Франка,17.

Нерозкриті «справи честі»

Таких нерозкритих «справ честі» багаго. Наприклад, і досі не розкрита справа Георгія Гонгадзе, журналіста та засновника видання «Українська Правда». Вбивці та замовники журналіста і досі не названі. Як пише видання «Цензор. Нет», 22 березня цього року на території церкви Миколи Набережного в Києві Георгія Гонгадзе поховали після того, як його тіло 16 років пролежало у морзі.

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов, який був особисто знайомий з Георгієм Гонгадзе, висловив сумнів у тому, що реальні замовники вбивства журналіста будуть покарані, оскільки пройшло вже занадто багато часу.

"У те, що знайдуть тих людей, які давали команду (вбити Георгія Гонгадзе. - Ред.), я не дуже в це вірю, якщо чесно. 10 років, 15, 16 років ... Ми нічого не маємо. Після Помаранчевої Революції справа начебто зрушила - знайшли Пукача, але далі знову нічого не рухається. Я особисто знав Георгія, він був моїм товаришем. Сьогодні він дійсно став символом боротьби за свободу слова в Україні", - зазначив Жданов.

Нагадаємо, український журналіст Георгій Гонгадзе був убитий восени 2000 року. 15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у його вбивстві трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України - Валерія Костенка, Миколу Протасова і Олександра Поповича. При цьому їм було призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 13 років. У січні 2013 року суд також засудив до довічного ув'язнення колишнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста. При цьому, реальні замовники вбивства Георгія Гонгадзе досі не встановлені.

Як відомо, Луценко заявив, що поінформує про те, що відбувається у справі замовників вбивства журналіста Гонгадзе, проте свою обіцянку так і не виконав. Так само як і заступник Віктора Шокіна Юрій Столярчук ще у березні заявив, що розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе рухається до фінішу. Тоді ж він казав, що для нього і Шокіна це – «справа честі».

У свій час справою честі називали розслідування вбивств журналіста Олеся Бузини і колишнього нардепа-регіонала Олега Калашникова.

«Очевидно, що ці злочини – події одного ряду. Їх природа і політичний сенс зрозумілі – це свідома провокація, яка ллє воду на млин наших ворогів. Вона спрямована на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні, на дискредитацію політичного вибору українського народу», - зазначав президент Петро Порошенко.

У свою чергу політолог, керівник Центру «Третій Сектор» Андрій Золотарьов пояснював, що зв'язок між вбивствами Бузини і Калашникова в тому, що вони були опонентами нинішньої влади.

«У такій ситуації, якщо влада хоче дистанціюватися від цього, відмитися, то це справа честі – знайти вбивць і замовників. Якщо цього не буде зроблено, тоді це, безумовно, лягає на владу», - каже політолог.

Бузину вбили двоє кілерів в масках у дворі власного будинку 16 квітня 2015-го. Душогуби «спрацювали» при світлі дня і п'яти свідках: цинічно і напоказ. Сусіди Бузини розповідали про підозрілу машину у дворі за кілька днів до трагедії. Люди бачили авто з італійськими номерами, надалі його знайшли покинутим в Шевченківському районі.

За підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька та Дениса Поліщука. За останніми даними, в них примусово відібрали зразки крові і слини для експертизи. Зараз вони знаходяться на волі і продовжують заперечувати свою причетність до вбивства. Вбивство Бузини в громадян викликає неоднозначні емоції, враховуючи його проросійські симпатії. Більше того, з величезним співчуттям до його смерті поставилися на окупованих територіях Донбасу, у мережі навіть з'явилася фотографія мурала з Бузиною в Донецьку.

За день до вбивства Бузини у власному будинку застрелили нардепа Олега Калашникова. Примітно, що трагедія трапилася напередодні його допиту про організацію Антимайдана. Олег Калашников був полковником у відставці. У березні 2010-го він заснував рух «Послужимо вітчизні разом!» - на підтримку Віктора Януковича. Взимку 2013-14 років Калашников брав активну участь в організації Антимайдану. На думку МВС, причетність до цього і є причиною вбивства.