​Справа серійного грабіжника: сусіди погрожують бунтами, якщо їх Робін Гуда посадять (відео)

Схема пограбування та фірмовий почерк

Він з'являвся серед білого дня. Капелюшків у нього не менше, ніж у британської королеви. Влітку – панамки, взимку – шапки. Обов'язковий атрибут – окуляри та непримітний одяг. Приходив до банків, як звичайний клієнт.

Він спокійно витягав пістолет і ввічливо просив віддати гроші. Як справу зроблено – зникав. Лишаючи, як компенсацію за шок солодкий сюрприз.

«Звичайно, я шкодую, що моя діяльність приносила збитковий стрес для працівників банків», - визнає нині грабіжник Владислав Іваницький.

«Шоколад? Пишуть психологи, що він знімає стрес», - пояснює Владислав, чому залишає на місці злочину саме шоколад. А втім, сам зізнається: сам його не їсть.

Зате любить перлову кашу й огірки, які вирощує у себе на городі в селі Котлярці на Житомирщині.

Останні 10 років чоловік проживав у простому сільському будинку. Він крав мільйони і повертався сюди, знімав свої окуляри та капелюхи і ні від кого їх не ховав і не ховався сам.

Владислав розповідає, що натхнення грабувати прийшло спонтанно. Він працював один: обирав відділення, які не охороняються, де немає фізичної охорони.

За останні десять років на слід душевного злочинця не вийшов не те, що ніхто з правоохоронців, а жоден службовий пес.

Щоразу він просто розчинявся у натовпі: йшов на метро, сідав у маршрутку і їхав у Котлярку. З портфелем, у якому шаруділи від двохсот тисяч гривень – до двадцяти тисяч «зелених».

Дружина «шоколадного» грабіжника Олена Денисюк навіть не знала про те, чим він займався. Єдине, за її словами, «бувало, що знервований приїжджав з Києва, але це часто, бо Київ його дуже дратує, пробки».

Обікрав 30 банків за 10 років

Його шукали з 2007-го. 2013-го за його голову давали 50 тисяч гривень. А цієї зими ціна зросл іще вдвічі. Але навіть у скляній клітці Владислав Іваницький приголомшує. Йому приписують чотирнадцять епізодів, а він ображається: мовляв, недооцінили. Бо обікрав понад тридцять банків.

«От вони почали займатися волонтерством в 14-му році, наскільки я пам'ятаю. А я почав робити те ж саме в 2007. Тільки не тринжу про це по телевізору», - каже «шоколадний грабіжник», називаючи волонтерством свою справу.

Правоохоронці кажуть, що за 10 років він вкрав 10 мільйонів гривень. А втім, грабіжник суму у 10 мільйонів не підтверджує. І ось чому: «Одні банки завищували ту суму, яку я виніс. Напевно, щоб збільшити збитки, а інші знижували. Приблизно, я не знаю, мільйонів 5-6».

Отримане «шоколадне» прізвисько йому не подобається. Він – Робін Гуд і Юрій Дєточкін 21-го століття. Бо грабував багатих, аби допомогти нужденним.

«Основну частину, яку він отримав від даних діянь, він пожертвував особам, які були нужденні в цьому», - каже його адвокат Михайло Джалапін.

«Десь чогось в одному місці забагато, а в іншому чогось не вистачає. От я з того місця, де забагато, забирав і віддавав там, де його не вистачає! Все», - пояснює Владислав Іваницький серійні пограбування.

По сусідству з ним живе родина, яка молиться за грабіжника називає його героєм. Колись на цю родину обрушилася смертельна небезпека: кілька років тому Анатолія мало не здолав рак. Його дружина Галина Дорощук розповідає, що Владислав допомагав грошима із обстеженням, а пізніше – із операцією.

«Ми переживаємо, він дуже добра людина, він чесний, хороший хлопець, просто життя в нас таке тяжке. З кожною людиною може це статися, коли нерви не витримають, і в яку сторону повернуть», - каже Галина Дорощук, сусідка грабіжника.

Все село шоковане затриманням Владислава

Люди не вірять, що їхній скромний односелець міг роками грабувати банки.

«Людина не збагатилася, в них немає ні машини, нічого такого», - дивується сусідка грабіжника Галина Дорощук.

Інша каже: «Чи його примусили… Не знаю. Але я не вірю в це».

Продавчиня у місцевій крамниці розповідає про нього так: «Дітям купував шоколадки, морозиво».

Дехто в благочинності свого односельця таки сумнівається. Мовляв, з одного боку правильно, а з іншого – це кримінал. Якщо поліз у банки, то може піти і далі.

Тим часом, «шоколадний» Робін Гуд на суд приходить із Біблією. Вона допомагає йому філософствувати: «Тому що написано ось тут: коли права твоя дає – нехай лівиця цього не знає».

Не знала і його кохана. За 15 років спільного життя вона й подумати не могла, що її чоловік – серійний грабіжник банків.

Як оговталася – теж взяла до рук Біблію. Це – останній подарунок чоловіка. Солодким кохану злодій теж частував. Але частіше – дарував квіти. Вирощені власноруч. Олена показує теплицю і пригадує: троянди садили разом із Владиславом на продаж. Але нині квіти не вродили: з п'ятисот кущів бутони пустили лише кілька штук.

Раніше вони займалися поліграфією та рекламою. Владислав – натура творча, з родини художників. За освітою – музикант, але на практиці був дизайнером. А останні два роки сім'я затіяла ремонт і чоловік усе робив своїми руками.

Сам Іваницький народився в Калуші на Прикарпатті. У старій п'ятиповерхівці й нині живуть його батьки. Подейкують, що після затримання сина вони занедужали. Відчиняти двері журналістам пенсіонери не хочуть.

Вдалось дізнатися, що у 80-ті добрий і сердешнний Владислав уже мав судимість. Хоча, за що саме – невідомо. Тепер же йому світить до 12 років тюрми. «Шоколадний» Робін Гуд зізнався у скоєному, але чи готовий нести покарання?

«Мене можуть тимчасово обмежити, мою п'яту точку пересування з пункту А в пункт Б. Але я не думаю, що я від цього буду в тюрмі», - каже грабіжник і додає, що не пішов би ще раз на такий, а взяв би собі відпустку.

І поки він оптимістично посміхається – не до сміху його односельцям. Вони вимагають волі для чоловіка. Переконані, що його треба виправдати. «Навіть убивають людей, і їх не садять. А це за що? За те, що він помагав людям?», - каже сусідка Галина Дорощук. Ба більше, наголошують односельці: простих людей він не грабував, а банки в свою чергу людей ще більше граблять.

Приголомшені селяни чекають на наступне засідання суду. Якщо вирок буде не на користь Владислава – обіцяють бунтувати.

«Депутати беруть набагато більше. І їх ніхто не судить. Вони відсуджуються стома мільйонами. А де вони їх беруть? Із наших жил тягнуть. Село повстане. Свого треба захищати», - попередила сусідка «шоколадного» грабіжника Ольга Петрівна.