Справа Валентини Семенюк закрита попри те, що вона називала замовника вбивства

ЗМІ облетіла новина про те, що кримінальне провадження за фактом смерті колишнього голови Фонду державного майна Валентини Семенюк-Самсоненко закрито.

За словами речника Головного управління Нацполіції Київської області Миколи Жуковича, слідчі провели розслідування і не встановили осіб, які могли скоїти вбивство. Відповідно, підтверджується версія слідства, що Валентина Семенюк дістала з сейфа рушницю, що належала її зятю, стала на одне коліно, уперла приклад рушниці в підлогу, приставила ствол рукою до чола і натиснула на спусковий гачок. Загиблій було 57 років.

Ще у лютому 2015 року генеральний прокурор Віктор Шокін, який нині намагається поновитися у посаді через суд, називав причину смерті: "Там дійсно було самогубство". Під цією новиною користувачі залишили досить критичні коментарі:

Тобто попри переконання друзів і родичів, які не вірять у самогубство, криміналістичні експертизи довели протилежне. Оскільки нині справу закрито, згадаємо, як все сталося, які версії подій висловлювалися.

Погрози та напад напередодні загибелі

Валентину Семенюк знайшли мертвою в її власному будинку в селі Чайки під Києвом 27 серпня 2014 року. Сталося все ввечері, о 18.15.

За два місяці до цього - 19 червня - в центрі Києва на Валентину біля її автівки напали невідомі у камуфляжній формі, з битами та в масках. Після цього вона опинилася в лікарні.

Ті, хто знали Валентину, не вірять, що вона могла піти на самогубство. Вони стерджували, що вона будувала плани на майбутнє і не збиралася розлучатися з життям.

"Це була людина, у якої було три життя на одне. Вона була дуже працьовитою, оптимістичною... У Валентини Петрівни було багато ідей і велика мета. Тому повірити в те, що як кажуть, вона вчинила самогубство, просто неможливо. Тому що такий оптимізм, таку любов до життя рідко зустрінеш", - розповідала прес-секретар Ніна Яворська, яка 4 роки працювала з Семенюк-Самсоненко у ФДМ.

Родичі загиблої казали, що Семенюк була глибоко віруючою людиною, яка в принципі не могла навіть розглядати такий спосіб втечі від проблем. А деякі скептики також відзначають абсолютну "нежіночність" подібного способу звести рахунки з життям.

Одна з подруг покійної розповідала "Комсомольській правді в Україні", що останній тиждень перед смертю Валентина закрилася в собі.

"Вона дуже змінилась. Була пригніченою, нетовариською і багато переживала. За кілька днів до загибелі вона зателефонувала своєму братові в Ружин і сказала: "Коля, мені погрожують, якщо мене вб'ють - поховай мене біля Толіка", - розповідала Людмила.

Брат Валентини Микола Скіб’юк категорично відмовляється вірити в те, що сестра могла накласти на себе руки: "Вона місяць знала, що її замовили. Весь цей час перебувала з кимось - боялася за своє життя. Це не перший раз, коли сестрі погрожували. Раніше її побили, а було й таке, що зіштовхнули з траси машину, в якій вона їхала. Сестра назвала мені прізвище людини, яка її замовила".

Також відомо, що Семенюк загинула незадовго до того, як збиралася зустрітися з президентом Петром Порошенком і показати йому списки об'єктів приватизації. На запитання "КП" Микола Скібьюк відповів, що там було багато об'єктів, які приватизували, але грошей не заплатили. Де ці списки, він не знає.

"Я бачив тіло сестри, впевнений, що це вбивство. У неї зламаний палець і вона була в капцях", - розповідав він.

Марія Петрова, перший заступник голови Національної ради жінок України, яку очолювала Семенюк, переконана: смерть Валентини і напад на неї після мітингу під Верховною Радою проти тіньових схем під час приватизації "Криворіжсталі" пов'язані між собою.

Екс-депутат Ради Юрій Кармазін, який добре знав Валентину Семенюк, не допускав і думки, що вона могла вбити себе. Він стверджував, що правоохоронці вивчли дзвінки, які їй надходили.

"Валентині останнім часом дзвонили багато, в тому числі і з Росії. Їй весь час радили, щоб вона мовчала. Я спілкувався з родичами. І дійсно, вона говорила, що їй неодноразово погрожували. Однак конкретно вона нікого не називала", - розповідав Кармазін.

А от голова Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько, який бачився востаннє з Валентиною на початку серпня 2014-го, вважав, що події пов'язані з виборами. І так само не вірить у самогубство: "Хіба буде жінка вбивати себе з рушниці? Жінки завжди дбають про свій зовнішній вигляд, тому найчастіше напиваються таблеток або, в крайньому випадку, ріжуть вени. Але з рушниці! Це ж її треба прикладом уперти в підлогу і пальцем ноги натиснути на курок".

Психологічні розлади і як наслідок самогубство, чи приховані вороги?

Анонімно представники міліції розповідали журналістам, що слідство мало інформацію про проблеми психологічного характеру, з якими зіткнулася загибла незадовго перед смертю. Проблеми настільки серйозні, що стояло питання навіть про звернення до психіатра за допомогою. А втім, в будинку, де загинула Семенюк, передсмертної записки не було знайдено.

Політик Олександр Мороз стверджував, що за тиждень до смерті Валентина Петрівна поділилася з ним радісною новиною про примирення з колишнім чоловіком. Про те, що вона розлучається із бізнесменом Віталієм Самсоненком після 4 років шлюбу, стало відомо у 2012 році. Тоді ж Віталій казав: "На жаль, ми потрапили у ті 80%, які за статистикою розлучаються...".

Екс-спікер Верховної Ради категорично не вірить у версію самогубства. За словами Мороза, востаннє Валентину він бачив 25 серпня, і вона була сповнена планів і перебувала в робочому настрої. У розмові вона поділилася, що вже підготувала список об'єктів держвласності для приватизації. Цей список вона планувала взяти з собою на зустріч із президентом Петром Порошенко, яка нібито мала відбутися днями.

Мороз вважає, що у Семенюк недругів було багато – вона нажила їх своєю принциповістю в часи керівництва ФДМУ. Особливо пам'ятна історія з другим продажем "Криворіжсталі", проти якої Семенюк виступала категорично, за що позбулася підтримки Юлії Тимошенко, яка трохи пізніше домоглася її звільнення. Згодом Семенюк вимагала повернути завод за невиконання умов договору - закриття соціальних програм і відсутність обіцяних інвестицій.