Церкві потрібні гроші. Владика-рейдер виганяє на вулицю дітей-інвалідів (відео)

Два десятки викладачів та з півсотні дітей із такими захворюваннями як синдром Дауна, аутизм та ДЦП знаходяться у приміщенні колишнього дитячого садку у Запоріжжі. Наразі, це єдиний у місті центр для дітей-інвалідів.

«Ми з ними займаємося, розвиваємо цих дітей. Це як дошкільний період для вступу до школи. У держави для них центрів, садочків немає», – розповідає директор дитячого центру Анжела Псарьова.

Мати хворої на ДЦП дівчинки Галина згадує, що до того, як вони звернулися до центру, її дитина не могла ані ходити, ані сидіти. Сьогодні донечка вже першокласниця, яка ходить із опорою.

500 квадратних метрів пожертви

Існує дитячий центр на гроші батьків. Будівля становить собою два поверхи, підвал і гараж. Усього трохи більше п’ятиста квадратних метрів. Центр оплачує лише комунальні послуги.

Саме приміщення – це церковна пожертва. Власники будівлі використовують його виключно на благодійництво – виконують обіцянку, дану владиці Григорію, колишньому архієпископу Запорізькому та Мелітопольському.

Власне, він і сам живе в одній із кімнат будівлі. Всі інші приміщення на першому поверсі займає дитячий центр.

Між тим, їхньому гармонійному співіснуванню заважають інші церковники. Заради наживи попи роблять усе можливе аби вижити владику Григорія та центр із будівлі.

Церква проти справедливості?

Взимку за наказом новоприбулого священика Фотія у всій будівлі вимикали воду, а згодом – і газове опалення, розповідає директор центру. Жінка переконана: церковник-рейдер виганяє дітей-інвалідів заради наживи – збирається здавати їхні кімнати в оренду.

«Церкві потрібні гроші, гроші зайвими не бувають», – резюмує вона.

Цієї ж думки дотримується владика Григорій: «Тільки приїхав молодий владика, він сказав: «Це я віддам бізнесмену під офіс, гаражі – під пиво, під склади, буду займатись бізнесом».

В свою чергу, владика Фотій, нинішній єпископ Запорізький та Мелітопольський УПЦ стверджує, що церква попереджала центр про власну зацікавленість у приміщенні.

«Неприємні були моменти з керівництвом цього центру. Коли вони тут з’явилися – в цьому приміщенні, ми їх попереджали, що за це приміщення церква судиться, але вони не звернули увагу», – пояснює отець-загарбник.

Аби покінчити із суперечками та уникнути подальших непорозумінь, власниця будівлі Вікторія Лодягіна хотіла остаточно пожертвувати приміщення дітям, однак церква не дозволила це зробити.

«Прозвучала пропозиція переписати будівлю дітям. Але коли Фотій дізнався про це, то сказав, що діалогу не буде», – згадує жінка.

Тож битва за церковну пожертву продовжується, а подальша доля дитячого центру залишається під загрозою. Далеко нехристиянські методи церковників-загарбників не на жарт лякають мешканців дитячого центру, їхніх батьків й викладачів, однак, здається, що місцевій владі до цього байдуже.