Закони США суворі. Голлівудський режисер, замордувавший мати своєї дитини, може бути засуджений до смертної кари. А що б чекало на вбивцю, якби злочин відбувся в Україні? Чи потрібне відновлення смертної кари – розбиралися «Надзвичайні новини».
Яні Касьян було 30 років. Її понівечене тіло знайшли в маєтку в Лос-Анджелесі, де вона жила разом із цивільним чоловіком – сценаристом і автором коміксів Блейком Лейбелом. Разом вони були два роки, а місяць тому у пари народилася донька.
Родичі загиблої переконані: Яна просто потрапила «до лап» маніяка.
«Спочатку говорили (поліцейські, - Ред.), що її ударили по голові, і вона просто впала. Потім казали, що він ніби як спускав із неї кров. А потім, ніби як він їй ще живій відрізав якийсь орган», – розповідає старша сестра загиблої, Євгенія.
Із Блейком Яна познайомилася у Лос-Анджелесі. Дівчина була «на сьому небі» від щастя. За рік після знайомства вона завагітніла. Блейк не відходив від коханої, навіть був присутнім на пологах.
Однак перші два тижня після пологів змінили чоловіка. Поліція затримала його за зґвалтування незнайомої жінки, однак випустила під заставу 100 тисяч доларів. Два тижні потому зникла Яна.
Мертве, знекровлене і понівечене тіло українки поліцейські знайшли на третій день після катувань чоловіком.
Вбиваючи цивільну дружину, 34-річний автор коміксів наче втілив у життя одну із своїх робіт, відмічає сестра Яни.
Наразі родичі молодої жінки намагаються оформити опікунство над її дитиною.
Якщо вина чоловіка буде доведена – на нього чекає смертна кара.
2015 рік став рекордним за кількістю страт, починаючи з 1989 року. Про це повідомляють у правозахисній організації Amnesty International. Минулого року були страчені не менше 1634 людей в 25 країнах світу. Тоді як у 2014 було приведено у виконання на 50% менше смертних вироків: стратили 1061 людину в 22 країнах.
Найбільша кількість страт в минулому році здійснили Китай, Іран, Пакистан, Саудівська Аравія і США.
Чотирнадцять років тому, 4 травня 2002 року, Україна підписала протокол до Європейської конвенції про права людини, що передбачає заборону на страту злочинців в мирний і навіть воєнний час. Втім, мораторій на вироки до «вищої міри» був оголошений ще в 1995 році, коли наша країна вступала до Ради Європи. З листопада 1995 року по березень 1997 року розстріляли останніх засуджених.
Одним з останніх розстріляних серійних вбивць вважається дехто Анатолій Кривобок, виходець Київської області. У біографії злочинця – безліч судимостей. Він навіть змінив своє прізвище, ставши Тимофєєвим, – ймовірно, щоб приховати кримінальне минуле.
Перше вбивство він скоїв у вересні 1991 року в Броварах. Жертвою стала бабуся, будинок якої чоловік вирішив обікрасти. Можливо, вбивство і не входило в його плани, але господиня повернулася додому недоречно. Далі злочинець продовжував грабувати і вбивати на Вінниччині. Причому в Жмеринці він не тільки пограбував 88-річну бабусю, але ще зґвалтував її і задушив.
Тікаючи від погоні, переїхав до Росії, де продовжував вбивати людей похилого віку в Підмосков'ї. Тільки у вересні 1992 року його затримали на одній зі станцій московського метро. Пізніше він був екстрадований в Україну, сподівався на довічне, але був страчений. Вирок встигли привести у виконання до введення мораторію.
Наразі в Україні це питання залишається дискусійним.
Близько року тому заступник голови комітету Верховної Ради з питань соцполітики Сергій Каплін зареєстрував законопроект, який вводить смертну кару (шляхом розстрілу) за корупційні злочини. А днями про необхідність її повернення для зрадників національних і державних інтересів заявив захисник Донецького аеропорту із позивним «Богема», 38-річний Андрій Шараскін. Він же – керівник політичної платформи «Національний рух Дмитра Яроша».
«Я за те, щоб особливо в ході бойових дій була відновлена смертна кара за зраду національних і державних інтересів. Таких людей потрібно знищувати. Чому хлопцям даровано право вмирати за країну, а люди, злочин яких доведено, що вони зрадили і послали їх на смерть, повинні жити», – підкреслює кіборг.
В свою чергу, експерти подібний радикалізм не підтримують.
Юрист-кримінолог Ганна Маляр стверджує, що навіть в ідеальній судовій системі можлива судова помилка не менше 8%. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, доповнюючи свій же коментар на телемарафоні на телеканалі NewsOne.
Зазначений експерткою телемарафон присвячувався саме питанню «Чи повертати смертну кару?».
У ньому також брав участь екс-міністр економіки Сергій Терьохін – автор законопроекту про реставрацію в Україні найвищої міри покарання.
«Дійсно в 1999-му році я подавав законопроект про зняття тодішнього мораторію (на вироки до «вищої міри», – Ред.). Я запропонував відновити смертну кару, але зробити мораторій на її фактичне застосування від 5 до 10 років. Щоби, якщо сталася судова помилка, був час на апеляцію», – пояснив він.
Однак політик підкреслив: без забороненої смертної кари в Україна не відбулося би жодного Майдану.
«Всі опозиціонери були би страчені тодішньою владою», – резюмує він.
Нещодавно в Китаї за отримання хабара був заарештований мер міста Шеньчжень. Тепер йому загрожує смертна кара за звинуваченням у корупції. По китайському телебаченню час від часу демонструють публічні розстріли чиновників. Хабар або розкрадання на суму більше мільйона доларів – найвища міра покарання.
Відсутність успіхів у боротьбі з корупцією в Україні є причиною радикалізації настроїв щодо методів вирішення цієї проблеми серед значної частини нашого населення. У березні цього року на сайті президента України навіть з’явилась відповідна петиція - Порошенка попросили страчувати чиновників за корупцію.
Втім, на відміну від обуреного населення, народні обранці не вважають смертну кару необхідним заходом у боротьбі із корупцією.
«Вбивство ще ні в одній країні не перемогло корупцію. У тому самому Китаї страти тривають вже третє тисячоліття, і вони нічого не дали – Китай залишається досить корумпованою країною. Насправді, весь світовий досвід говорить, що є три основні рішення, які знищують корупцію. По-перше, скорочення державного втручання в економіку. По-друге, система покарання за корупцію, в першу чергу, топ-корупцію. По-третє, прозорість», – зазначав раніше нардеп від фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв в коментарі журналісту FaceNews.ua.
Більшість депутатів переконані: корупцію поборе тільки незалежна правоохоронна і судова системи.
«Який ефективний спосіб боротьби з корупцією? Дуже простий. По-перше, припинити політичну корупцію, припинити приймати ганебні закони, які стосуються того, щоб протягувати на посаду генерального прокурора політиків, близьких соратників, друзів, братів, сватів і родичів. По-друге, реально почати реформу правоохоронну і судову. Для цього потрібно проявити політичну волю, в першу чергу, президенту, адже сьогодні у президента ми не бачимо прояви цієї політичної волі», – вважає позафракційний депутат Юрій Дерев’янко.
Втім, судячи з темпів та ефективності реформування вищезазначених структур, для багатьох українців шибениця як спосіб покарання для корупціонерів здається варіантом набагато кращим.
18.12.24 | 22:30
18.12.24 | 21:53
18.12.24 | 20:49
15.12.24 | 19:00
15.12.24 | 17:00
15.12.24 | 15:30
14.12.24 | 18:00