Бідність населення: жінки в Україні продаються все частіше

Дедалі більше українок у зв’язку зі скрутними життєвими обставинами вимушені продавати своє тіло, аби заробити на життя. Займатись секс-бізнесом переїжджають в міста переважно жінки із сіл. Привідкрила завісу тіньового ринку сексуальних послуг у розмові з «Громадським радіо» чернівецька секс-працівниця Оксана. Їй 37 і вона вже більше трьох років працює на вулицях міста разом з іншими жінками. Сутенерів у них немає, вони самі визначають робочий графік, оплату послуг. Займатись секс-бізнесом почали через те, що у когось народилась дитина і треба було її утримувати, хтось втратив роботу і не міг влаштуватись, а хтось не мав що їсти, де жити. Лише в Чернівцях, за неофіційними даними, секс-бізнесом займаються від 700 до 1000 жінок.

У порівнянні з Києвом такі кількісні показники навіть «смішні» – у столиці тіньовий ринок сексуальних послуг дійсно процвітає. Про це на умовах повної анонімності розповів «Обозревателю» один зі співробітників Департаменту з боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми МВС України, який представився Сергієм.

«Зараз ринок проституції у Києві вільний. Свій бордель може відкрити будь-хто бажаючий. Головне – знати, до кого підійти і з ким домовитися. Якщо ж контактів немає, то рано чи пізно потрібні люди вийдуть на тебе самі», – розповідає правоохоронець.

Більше про причини «розквіту» інтимного бізнесу та його можливі наслідки дізнавалися «Надзвичайні новини».

«Секс-туризм» по-українськи

Протягом останніх років незаконна секс-індустрія в Україні «розправила плечі» і вийшла на новий рівень – секс-туризм. Прагнучи недорогого інтиму, все більше іноземців щороку прилітають до України. За даними Департаменту по боротьбі з торгівлею людьми, протягом останніх років потік таких «туристів» значно збільшився.

Фахівці наголошують: щоб країна стала улюбленим напрямком для секс-туризму, необхідне поєднання кількох чинників. Перший – бідність населення, другий – фемінізація бідності, коли жінки бідніють швидше, ніж чоловіки. Третій фактор – вузький коридор можливостей, звуження ринку праці. І нарешті, четвертий – добре налагоджені кримінальні структури.

Україна опинилася серед країн, які мають усі переховані вище характеристики, потрапивши в компанію Куби, Філіппін, Домінікани, Таїланду та деяких пострадянських країн.

Редактор Playboy Україна Влад Іваненко вважає, що проблему масового секс-туризму вирішить легалізація сексуальної індустрії.

«Україна – одна з найкращих країн, де можно недорого і добре відпочити в компанії продажних жінок. Сам секс – це не проблема в будь-якому його прояві, проблема в головах у тих, хто вважає секс проблемою. Переважно, це політики. Єдиний вихід – легалізувати цю індустрію якомога швидше», – вважає він.

У свою чергу представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига взагалі вважає, що держава не має опікуватися питаннями проституції.

«Проституція – це торгівля тілом. Виникає просте питання, а чи повинна держава взагалі втручатися в право людини розпоряджатися власним тілом, яке не держава йому дала?», – сказав він у коментарі «Надзвичайним новинам».

На уточнююче питання журналіста, що така позиція може призвести до підвищення рівня злочинності в країні, Чаплига відповів: «Нехай держава займеться виконанням своїх позитивних зобов’язань (зобов’язання поважати права людини, – Ред.). А поліція нехай займається криміналом. Але не треба втручатися в особистий вибір, в особисте життя».

У парламенті, виявляється, знають, як побороти сексуальне рабство

Народний депутат України Андрій Немировський неодноразово стверджував, що легалізація проституції допоможе боротися із торгівлею людьми та сексуальним рабством.

Однак, де-факто, легалізація проституції тільки посилить владу сутенерів над своїми секс-робітницями. Адже з посередників та охоронців вони перетворяться на власників бізнесу, від яких повністю залежатиме прибуток і кар’єра повій.

Таким чином, тривожні перспективи поширення секс-рабства стають більше реальними. І відкриття легальних борделів не убезпечить від торгівлі людьми. Оскільки звичайна проституція – це тільки вершина айсбергу. Найбільші прибутки здобуваються у сферах, які ніколи не будуть легалізовані: секс-рабство, експлуатація неповнолітніх, сексуальне насильство тощо.

«Надзвичайні новини» вирішили поцікавитися баченням вирішення проблеми секс-туризму і сексуального рабства у колеги Немировського, народного депутата Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірини Суслової.

Депутат вважає, що проблема і секс-туризму, і сексуального рабства в першу чергу пов’язані як в цілому із загальною поганою економічною ситуацією в країні, так і з скрутним матеріальним становищем жінок зокрема. Тому сьогодні легалізація проституції не вирішує цих проблем.

«Нам в першу чергу потрібно потурбуватись про покращення економічного стану в країні та подбати про створення рівних можливостей для жінок заробляти на життя чесною працею. Адже й дискримінація при прийомі на роботу за статевою ознакою є також однією з причин цих ганебних явищ», – зазначає Суслова.

За словами нардепа, найбільше від сексуального рабства сьогодні в Україні потерпають регіони, де відбувається військова агресія. Втім, звісно, офіційних даних на сьогодні з цього приводу немає, підкреслила вона.

«Тому не треба ставити воза поперед коня, і замість начебто привабливих, у тому числі серед працівниць секс-індустрії гасел на кшталт її легалізації, потрібно вирішувати більш нагальні питання, які і є причиною масовості цього явища», – резюмує Суслова, проте «рецепт» одужання української економіки не дає.

Рейди правоохоронців по борделям

З початку року правоохоронці викрили борделі, які працювали, зокрема, у Києві, Дніпропетровську, Вінниці, Івано-Франківську, Мелітополі. Ці борделі працювали під прикриттям масажних салонів, саун, нічного клубу і навіть готелю. Такі місця розпусти закриваються, жриці кохання найчастіше лише сплачують адміністративний штраф, а от для сутенерів передбачена кримінальна відповідальність.

Автор Ірина Шевченко