В Україні лише за рік зріс рівень смертності на 25%

В Україні продовжує зростати смертність. З початку року вона зросла на чверть, якщо порівнювати з минулим роком.

Відтік населення

Демографічна ситуація в Україні вкрай невтішна вже багато років. Кожен новий рік показники смертності перевищують показники попереднього року. Не виключенням стане і нинішній рік. Свіжі дані Державної статистики вказують, що за січень-травень померло понад 299 964 осіб, це на 25% більше в порівнянні з цим же періодом минулого року.

"Це на 59 997 смертей більше, ніж за січень-травень 2020 року, коли померло 239 967 чоловік. У тому числі в травні померло 57 293 осіб, в той час як рік тому за травень місяць - 44 680 осіб", - повідомили в відомстві.

Найчастіше українці помирають від серцево-судинних захворювань, через які зафіксовано понад 185 тисяч смертей українців. На другому місці коронавірус - понад 33 тисяч смертей. Третьою основною причиною смертності серед українців стали злоякісні утворення - більш 30 тисяч смертей. Однак демографи і епідеміологи звертають увагу, що точної цифри смертності від ковіда ми можемо не знати.

"Хворих на початку 2021 року, особливо з лютого по квітень, було набагато більше, ніж в минулому році. Відповідно, збільшилася і смертність. Є ще один невеликий фактор - ускладнення після ковіда. Людина перехворіла в минулому році, видужала, а потім за кілька місяців у нього могли виникнути суттєві проблеми зі здоров'ям", - пояснив соціолог, професор Євген Головаха.

За словами завідувача відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірини Курило, саме коронавірусна інфекція серед усіх діагностованих причин смерті, за січень-квітень 2021-го, це приблизно кожна дев'ята смерть. При цьому значне зростання, в порівнянні з минулими роками, було викликане хворобами органів дихання, зокрема, пневмонією.

Епідеміолог Людмила Мухарська також підтверджує, що на статистику вплинув коронавірус.

"Навіть ті, у кого не було діагностовано коронавірус, людина могла перенести його в легкій формі, а після того коронавірус спровокував розвиток якогось іншого захворювання, від якого людина могла померти. Тобто коронавірус міг запустити цей процес. По-друге, ми знаємо, що коли у нас був локдаун, були закриті практично всі медичні установи для допомоги людям, які не хворіють ковід. Йдеться і про планові операції, і про звичайну медичну допомогу, яку люди не отримували в тому обсязі, який вимагав їхній стан здоров'я", - каже Мухарська.

Те, що медики кинули всі сили на боротьбу з пандемією, відкладаючи навіть планові операції, також вплинуло на смертність. Наприклад, зростання смертності від серцево-судинних захворювань, можливо, було спровоковане тим, що люди не отримували своєчасно кваліфіковану допомогу, як раз через пандемію. Також вплинуло загальне падіння рівня життя і зниження уваги українців до власного здоров'я.

"Це не сприяло тривалості життя. Особливо враховуючи, що змінився сам спосіб життя людей. Через обмеження зменшилася рухливість, впав моральний дух. Це в цілому не сприяє здоров'ю", - додав Головаха.

Населення України продовжить скорочуватися

Середня тривалість життя чоловіків в Україні - 63 роки, жінок - 73 роки. Демографи пояснюють, старіння і депопуляція в Україні не найвищі в Європі і світі. Наприклад, депопуляція відбувається в багатьох країнах, в тому числі Японії, Німеччині, Італії, Португалії, Греції та інших країнах, де народжується менше людей, ніж помирає.

52 мільйони українців було на 1 січня 1993 року. Кількість померлих вперше перевищила кількість народжених в 1991 році, але два роки Україна трималася за рахунок міграційного припливу. Останній перепис населення України робила в 2001 році (тоді було нараховано 48 млн осіб), що спантеличило навіть ООН, де закликали владу нарешті порахувати своїх громадян.

"Одним із викликів залишається те, що останній перепис населення України проводився в 2001 році. Вона пропустила серію переписів по всьому світу в 2010-му. Останні дані свідчать про те, що в Україні проживає 41,6 млн населення", - сказала представник ООН в Україні з гуманітарних питань Асенефа Лубрані.

Спробу провести в Україні перепис населення можуть зробити в 2023 році. За попередніми розрахунками, на підготовку до проведення перепису, оброблення, узагальнення і поширення її результатів знадобиться 7,260 млрд гривень. Велика частина цієї суми, близько 70% - зарплата переписувачів. До проведення перепису планується залучити 98 тисяч осіб.

Демографи оцінюють чисельність населення на підконтрольній території, без Криму і без частини Донбасу приблизно в 38 мільйонів. Ще більше 3 мільйонів українців - трудові мігранти. Точну чисельність населення необхідно знати в першу чергу для надання соціально-економічних послуг і прийняття рішень.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова вказує, що зосередитися країні потрібно на тривалості життя населення.

"В Японії теж населення скорочується з 2011 року безперервно. Десять років скорочується, але до сих пір я не бачила там з цього приводу істерик. Депопуляція в Україні буде йти, ми прогнозували цифру 36 млн на 20-30 рік, але зараз вже ясно, що буде менше. Але, ще раз повторюся: проблема не в чисельності населення, а в бідності, у нерівності, в ганебному для суспільства якості життя більшості пенсіонерів", - говорить вона.

"Українці повинні жити довше"

Ще більшою проблемою є рівень смертності українців. Населення України містить велику частку людей пенсійного віку, що позначається на загальній смертності. У неї входить і передчасна смертність: багато людей середнього, квітучого віку до старості не доживають.

Президент України Володимир минулого місяця презентував загальнонаціональну програму Здорова Україна, яка має збільшити тривалість життя українців.

"Ми починаємо загальнонаціональну програму, яка спрямована на всі вікові категорії і групи нашого населення і націлена на досягнення однієї головної мети, яка одним реченням звучить так: українці повинні жити довше", - заявив Зеленський під час відкриття Всеукраїнського форуму Україна 30. Здорова Україна.

Програма складається з восьми компонентів "для зміцнення здоров'я та імунітету всіх учнів і всіх шкіл по всій Україні". Серед цих компонентів він назвав реформу шкільного харчування, яку впроваджує перша леді Олена Зеленська - нове корисне і смачне шкільне меню.

Крім того, заступниця міністра освіти і науки Віра Рогова розповіла, що міністерство розробляє дорожню карту, в якій будуть передбачені перерви фізичної активності в школах України не тільки на уроках фізкультури, але на всіх уроках. За її словами, в державному стандарті такі перерви вже передбачені.

Також планується введення обов'язкових медичних чекапов для людей старше 55 років - для скринінгу неінфекційних і онкологічних захворювань.

Глава МОЗ Віктор Ляшко уточнив, що щорічно громадяни старше 55 років повинні проходити медогляд у сімейного лікаря.

"Ми говоримо про регулярний моніторинг аналізу крові, який може показувати певні патологічні зміни, які відбуваються в організмі, а також про деякі скринінгові програми, наприклад, раннього виявлення раку прямої кишки, раку молочної залози. Це буде направлення на мамографію", - пояснив міністр .

Також міністерство має намір впровадити мотиваційні стимули для таких програм. Для сімейних лікарів і для людей, які проходять щорічні медобстеження, це можуть бути пропозиції в спортзалах, басейнах, інші мотиваційні пакети. Цього року запускають мотиваційні стимули щодо профілактики інфекційних захворювань. Зокрема, за відсоток охоплення вакцинацією від кору, краснухи та паротиту з 1 вересня буде впроваджуватися доплата сімейним лікарям. Крім того, за словами міністра, вже цієї осені в додатку "Дія" запустять кабінет пацієнта.

"Додаток Дія - там буде кабінет, в якому можна це все (проходження медичних чекапов, - ред.) відстежувати. Регулюватися це буде нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я. А в кабінеті можна відстежити і подивитися свій графік. Ми вводимо загальну відповідальність сімейного лікаря і людини", - заявив Ляшко.

Що стосується народжуваності, тут інша ситуація. Тенденція така, що народжуваність знижується у всьому світі. І справа не тільки в фінансовому становищі людей, а зміні способу життя. Уже кілька років поспіль зростає мода на чайлдфрі, коли люди добровільно не хочуть заводити дітей.

У минулому році в Україні зафіксували найнижчу народжуваність за останнє десятиліття - якщо порівняти з 2010 роком, вона зменшилася на 40%. А зараз у зв'язку з пандемією і економічною кризою люди почали ще й відкладати народження дітей до стабільних часів.

Перспективи, що в найближчі роки рівень народжуваності зростатиме, немає. За найгіршими прогнозами демографів, у 2030 році в Україні одна жінка за все життя народить тільки одну дитину. Навіть грошові виплати сьогодні не є вирішальним фактором для майбутніх батьків. За словами соціологів, в країні повинен бути цілий спектр чинників: задовільні умови для народження дитини, гендерна рівність, доступна система дошкільних установ, куди можна було б віддати дитину до трьох років, реформи в системі охорони здоров'я, економічне зростання.

"Скорочення населення - це погано, тому що люди їдуть, люди живуть мало, живуть погано, нещасливо. Але потрібно розуміти і те, що країна в центрі Європи в хорошій природно-кліматичній зоні з прекрасними ресурсами не буде пустелею. Питання в тому, хто тут буде жити", - резюмує Лібанова.