​Вакцинація по-українськи: в жодній лікарні немає вакцини від туберкульозу (відео)

В жодному державному медичному закладі в Україні немає простої і конче необхідної вакцини від туберкульозу.

Журналісти «Надзвичайних новин» пройшлися усіма столичними пологовими будинками і усюди вакцина – відсутня. Приміром, у перинатальному центрі столиці, де щороку народжуються майже 7 тисяч немовлят, діток виписують без БЦЖ-щеплення. «На даний момент в пологовому будинку ми її не робимо. Батьки вирішують цю ситуацію після виписки», - каже завідуюча дитячим відділенням перинатального центру Оксана Владимирова.

За її словами, ця вакцинація повинна вона бути зроблена до двох місяців. В першу чергу – це захист дитини. Якщо буде контакт із хворим – дитина може захворіти на туберкульозний енцефаліт чи менінгіт в дуже ранньому віці, і прогноз буде несприятливий. Питання із вакциною батьки вирішують, хто як може. Найчастіше – купують у приватних клініках, бо ці установи – самі собі господарі, тому можуть купувати вакцину без Мінохорониздоров’я. Саме це поки і рятує столичних батьків.

У медзакладах по всій Україні холодильники для вакцини від туберкульозу порожні, а самі медики навіть не знають, коли вона зрештою з’явиться.

Львів

У цьому місті останнє щеплення від туберкульозу зробили торік – 13 липня 2015 року.

«На сьогоднішній день ми не отримали ніяких пояснень і прогнозів щодо наявності чи отримання вакцини в майбутньому», - розповіла заввідділенням перинатального догляду Львівської обласної клінічної лікарні Оксана Сенів.

У Львові батьки здебільшого шукають вакцини за кордоном. При цьому медики застерігають: такі покупки – ризиковані для здоров’я дитини, оскільки до моменту щеплення вакцина має зберігатися в певних температурних умовах.

«Ця вакцина потребує ретельного дотримання холодового ланцюжка певних температур, які можуть при порушенні цього ланцюжка давати неякісний варіант вакцини. Це робити не можна», - пояснює Оксана Сенів.

Дніпро

Ідентична ситуація – без вакцини від туберкульозу – у місті Дніпро. Холодильники так само пусті, склади припадають пилом. З двохсот тисяч необхідних на область – не залишилося нічого навіть у приватних лікарнях.

«Вакцина БЦЖ в Дніпровській області відсутня. На залишках – навколо по нулям. Потреба по регіону складає в приблизно 200 тисяч доз на рік», - каже лікар-епідеміолог Дніпропетровської обласної дитячої лікарні Юлія Вербинська і додає, що єдине, що можна порадити батькам, це трохи… зачекати.

Харків

У приватних клініках Харкова запаси вакцини також закінчуються. У державних клініках вакцина взагалі відсутня. Батькам радять купувати, але це – недешево. Одна вакцина від туберкульозу коштує 400 гривень.

Заступник директора департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради Маргарита Голубова зазначає, що це проблема для всієї країни: «Велика повага до батьків, що всі вони розуміють ситуацію».

Не туберкульозом єдиним

Насправді Україна на порозі страшних епідемій багатьох інфекційних хвороб. І виною цьому – роками провалена програма з імунопрофілактики населення.

Кошти використані не продуктивно, закупівля – не проведена. Ось головні висновки про діяльність програми з імунопрофілактики. Більше того – великі претензії і до умов зберігання вакцин. Холодовий ланцюг і процедура транспортування вакцин іноді просто не дотримуються.

Програма з імунопрофілактики населення

Із 43 заходів не виконано 21. Організаційна діяльність МОЗ не сприяла виконанню загальнодержавної програми. Як наслідок – 85 відсотків програми залишились нереалізованим.

Це – лише квіточки з повної оцінки програми, що зробили експерти Рахункової палати України. Загалом у нас мали би робити вакцинацію від десяти хвороб, утім натепер відсутня вакцина від туберкульозу, дифтерії, правця, сказу.

«Ситуація щодо вакцинації проти дифтерії, проти правця є катастрофічною. Цієї вакцини не залишилось взагалі для екстреної вакцинації, а планову вже не отримуємо декілька років», - розповів головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій.

Як наслідок – вже за рік-два українців візьмуть в облогу епідемії. У звіті Рахункової палати – страшні висновки.

Програма імунопрофілактики на 2009-2015 роки. За цей час змінилися аж сім міністрів охорони здоров’я. Найвідоміші з них – Василь Князевич, Ілля Ємець, Раїса Богатирьова, Олег Мусій і Олександр Квіташвілі – так і не змогли спростити процедуру закупівлі вакцин. Щороку їх не вистачає, а реєстрація займає місяці.

І МОЗі поки не знайшли часу для відповідей, чому склалася така ситуація, коли з’явиться вакцина від туберкульозу і як відомство буде вакцинувати населення від інших хвороб. Ймовірно, цього місяця ін’єкція від туберкульозу таки з’явиться, але від міжнародних організацій. Виходить, за кордоном про здоров’я українців турбуються більше.

«У останній день 2015 року ми отримали на рахунки Юнісеф гроші з України на закупівлю вакцин за 2015 рік. В принципі, ми готові, ще у травні були готові, поставити вакцину БЦЖ. Однак, вона не зареєстрована в Україні, на даний момент йдуть переговори між МОЗом та виробником для реєстрації цього виробника за пришвидшеною процедурою», - розповіла медичний експерт дитячого фонду ООН Юнісеф Катерина Булавинова.

Утім, в українських реаліях навіть пришвидшена процедура може затягнутися, і поява життєво-необхідних препаратів знову буде скоріше винятком, аніж правилом.

Офіційні дані

Негативні тенденції підкреслюють, зокрема, Рекомендації парламентських слухань на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні» від 21 квітня 2016 року.

За даними члена парламентського Комітету з питань охорони здоров'я Тетяни Бахтєєвої, рівень охоплення профілактичними щепленнями дітей першого року життя рекордно низький. Дані станом на 1 квітня 2016 року, тобто за перший квартал, виглядали так: туберкульоз - 3,2%; поліомієліт - 32,7%; коклюш, дифтерія, правець - 0,9%; гемофільна інфекція - 1,3%; кір, паротит, краснуха - 4,4%; гепатит В - 8,4%.

А тим часом в Україні утворено нову державну установу. Мова йде про «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я». Серед основних завдань Центру – попередження і контроль над інфекційними хворобами (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, грип, поліомієліт, гепатити, інші).

Раніше віце-директор громадської спілки «Асоціація з інтенсивного лікування важких інфекційних хвороб «INCURE» Тетяна Спринсян повідомила, що в Україні зміняться умови закупівлі протитуберкульозних препаратів. І якщо зараз за українські кошти закуповується 50% препаратів, то без донорських коштів ми не зможемо забезпечити хворих ліками.

«З 2017 року Глобальний фонд (приватно-державне партнерство, створене для залучення та розподілу додаткових ресурсів з метою профілактики і лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу та малярії, - Ред.) припинить фінансувати половину вартості протитуберкульозних ліків другого ряду», - пояснила Спринсян.

Член Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ/СНІДу при Кабінеті міністрів України Ігор Горбасенко констатував, що в Україні є дефіцит протитуберкульозних препаратів першого ряду.

«Жодного разу національна програма не була профінансована на 100%. Ліків постійно не вистачає. Є також проблема, коли в умовах переходу на амбулаторну форму скорочується кількість лікарняних ліжок, диспансери закриваються. Але кошти мають лишатися у диспансерах, йти на інші потреби, зокрема на зарплатню лікарям», - сказав він.

За словами голови правління фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталія Руденка, на сьогодні в Україні, за офіційними даними, показники захворюваності на туберкульоз - 71,5 на 100 тисяч населення. «Але, за оціночними даними ВОЗ, у нашій країні ці показники – 94 на 100 тисяч населення. Недовиявлені випадки – це резервуар для мультирезистентного туберкульозу», - констатував він. Таким чином, в Україні щороку своєчасно недовиявляється близько 25% випадків захворювання на туберкульоз, що сприяє подальшому його поширенню серед населення.

Як повідомляється на сайті фундації, щогодини в Україні захворює на туберкульоз чотири людини, і помирає від нього одна людина. Щорічно близько 30 тисяч українців захворюють на туберкульоз, а близько 7 тисяч – вмирають від нього і стільки ж стають інвалідами. Тільки за час, що минув від оголошення епідемії туберкульозу в Україні, було виявлено близько 600 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз, а майже 200 тисяч осіб померли від цієї хвороби.

Питання боротьби із туберкульозом є також вкрай важливим для столиці України. Лише за 2015 рік в Києві виявлено 1228 хворих на туберкульоз, а померло від цієї хвороби 336 чоловік. Загалом в Києві від туберкульозу, починаючи із 1995 року, померло більше двох з половиною тисяч чоловік.

Автор Ольга Чернявська