​Від газового котла 1-річний хлопчик загорівся, як смолоскип: стан вкрай тяжкий (відео)

На Рівненщині ледве не згорів живцем однорічний хлопчик. Малюка лишили на самоті всього на хвилину, але її вистачило, аби дитина зайнялася, як смолоскип. Мати голими руками гасила охопленого полум'ям сина.

«Я здирала кофтинку з дитини, рятувала дитину, горіло воно, тушила руками, потім вже рушничком я вхопила його, потушила», - розповіла Світлана Кур'ят.

Світлана не зважає на біль від опіків, але не може стримати емоцій. Вона голими руками гасила власного сина. Владиславу лише рік і чотири місяці. Зараз його життя рятують в обласному опіковому центрі. Стан дитини – вкрай тяжкий.

«Дитина має 40 відсотків опіків другого та третього ступеня, із 40 відсотків – 20 чи 30 глибокого. Найбільше попечені в дитини голова, шия, ручки, це ліктьові суглоби і живіт», - розповів головний лікар опікового центру Рівненської області Олег Кірик.

Таким життєрадісним та щасливим Влад був до нещастя.

Хлопчику вже зробили першу операцію. Таких попереду буде ще кілька. Також дитину очікує тривалий курс реабілітації.

«Опіки, звичайно, глибокі і поширені, це близько 3-4 місяців дитина буде в нас, якщо все буде добре, стабільно. Зараз стан дитини важкий», - резюмує лікар.

Як Влад отримав такі страшні опіки, Світлана не розуміє і досі. Вона на кілька хвилин залишила сина в дитячій, як раптом почула пронизливий крик. Коли мати нарешті знайшла малюка, він увесь палав. Ймовірно, хлопчик пішов на кухню і там загорівся від працюючого котла.

«Долі секунди, чую що він плаче, зразу біжу, думаю, може, йому щось погано, прибігаю в кімнату – нема, в спальню – нема, прибігаю на кухню, він просто стоїть посеред кухні і горить. Я бачу як шкірочка його згоряє на лиці, я руками почала здирати ту кофточку з нього, не можу. Почала руками тушити, не можу. Потім схопила рушничок, і так його загасила. Все це було буквально 30 секунд», - згадує той день матір.

Найстрашніше, говорять медики, вже позаду. Влад хоч і в тяжкому, але стабільному стані. Та головне, що надія на життя та одужання є.

«Я просто прошу, щоб усі молилися, щоб він жив. І ми молимося, я вірю – він буде жити», - каже Світлана.