Забанив сам президент. Хто і за що потрапив під нові санкції

Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради нацбезпеки, вдвічі розширивши санкційний список проти ворогів української державності. Тепер він включає майже до півтисячі організацій. Але така масштабність може створити оманливе враження – чимало новачків у списку – це підприємства, на кшталт, Сімферопольського автотранспортного технікуму, Нікітського ботанічного саду в Ялті чи колишніх санаторіїв для українських VIP-чиновників на півострові. Як впливає діяльність таких експропрійованих Росією установ на міцність України – питання риторичне.

На cправжню увагу заслуговують не більше трьох десятків нових фігурантів санкційного списку, заради яких, схоже, і розсували рамки санкцій. Аналіз «чорного списку» дозволяє припускати, що головними мішенями президентського «бану» стали, у першу чергу, потужні інформаційні майданчики – як, наприклад, сервіси пошуковика Yandex, портал mail.ru, соціальні мережі «Одноклассники» та «Вконтакте». Інформаційні ресурси, які, на думку представників української влади, підконтрольні російським спецслужбам. Про це наприклад, стверджував раніше радник голови МВС Зорян Шкіряк.Водночас, під меч РНБО та президента зуміли чомусь не потрапити компанії, на кшталт, фірми «Авіаремонт МС», через яку минулого року Україна надавала послуги ремонту двигунів для літаків Міністерства оборони Росії.

Підозрілий бізнес

Сайт президента оприлюднив указ про введення санкцій зранку 16 травня. Через агресію Росії цим документом запроваджені обмеження стосовно 468 організацій та більш як 1200 осіб. У жовтні минулого року їх було майже вдвічі менше – під санкції тоді потрапили 261 організація та близько 700 осіб.

Фігурантам заборонили проводити розрахунки, перевозити вантажі, виводити валюту, їх майно заблоковане.

Санкційний перелік умовно можна ділити на групи, одна із найбільш важливих – підприємства оборонно-промислового комплексу, а також компанії, що виробляють та постачають комплектуючі для нього. У тому числі – виробник зенітних комплексів «Бук» «Концерн «Алмаз-Антей», «Вертольоти Росії», «Вертолітна сервісна компанія», «Рособоронекспорт», «Державна корпорація «Ростех», «Об`єднана авіабудівна корпорація», «Авіаційний комплекс ім. Ільюшина» та інші.Таких підприємств у «розстрільних списках» більше півсотні, хоча перелік явно не вичерпний. Про вибірковий підхід до пошуку шкідливих та небезпечних для України підприємств російського ОПК свідчить наступний факт. До санкційного переліку вже вдруге включено й «Борисфен-Авіа» (в якому 14% належить українській «Мотор Січ») – це посередник у поставках двигунів та комплектуючих з запорізького заводу до Росії. Разом із тим, спеціалісти РНБО «забули» включити у цей список іншу російсько-українську фірму «Авіаремонт-МС» («Мотор Січі» належить 24%). Така «неуважність» з боку української влади минулого року дала можливість «Мотор Січі» ремонтувати двигуни для Ан-124 з авіаполку міноборони РФ – товар на ремонт в Україну йшов саме через цього посередника – «Авіаремонт-МС».

Окрім оборонно-промислових компаній у список РНБО також увійшла низка підприємств, що були помічені у співпраці з окупантами в Криму і на Донбасі. Їх більше сотні. Так, наприклад, російські «Башнєфть», «Небанківська кредитна організація «Центр міжнародних розрахунків» та фірма «Промсировинаімпорт» наразі є фігурантами розслідування, яке здійснюють українські правоохоронні органи щодо поставок російських нафтопродуктів до «ДНР». Відповідно до фабули кримінального провадження, фігуранти розслідування минулого року завезли до так званої республіки нафтопродукти – олію моторну, бензин, дизельне паливо - на загальну суму майже 200 млн гривень.

Серед інших співчуваючих проекту «Новоросії» можна відзначити «Маршал Капітал Партнерз» та корпорацію «Нутрітек» відомого спонсора сепаратизму – росіянина Костянтина Малофєєва та тютюнова компанія «Мегаполіс» росіянина Ігоря Кесаєва.Конфлікт інтересів

Варто зазначити, що у санкційному списку, який було запроваджено у жовтні минулого року, навпроти кожного фігуранта позначалася підстава для застосування обмеження, яка звучала, наприклад, так: «дії іноземної юридичної особи, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або призводять до окупації території України».

В той же час, у новому списку, що був оприлюднений сьогодні, причини застосування санкцій не зазначені. Хоча для деяких новачків з «чорного списку» пояснення були б не зайві. Так, у новому списку з`явилися російські виробники автобусів – «Руські автобуси – група ГАЗ» та «Павлівський автобусний завод».

«Павлівський автобусний завод» відомий в Україні шкільними автобусами «Мрія» – минулого року через харківську фірму «Автохолдинг» він отримав замовлень на більш як 200 млн гривень. Популярність машини пояснюється ціною: автобуси «Мрія» на українських тендерах коштували на 100–300 тисяч дешевше від продукції конкурентів, серед яких вітчизняні автовиробники – «Чернігівський автозавод», «Черкаський автобус» та «Богдан Моторс». Співзасновником останньої є близький до президента Олег Гладковський, заступник секретаря Ради нацбезпеки, яка, нагадаємо, формувала список санкцій до російських компаній.

Російське підприємство «Павловский автобусный завод» (входить до корпорації «Русские машины» (група ГАЗ) кремлівського мільярдера Олега Дерипаски. А група ГАЗ постачає автотехніку для армії країни-агресора.

Компанія «Автохолдинг» входить до структури бізнес-групи АІС, раніше її пов'язували із народним депутатом з парламентської групи «Відродження» Дмитром Святашем. Останній у минулому входив до Партії регіонів, був засновником автоімпортера «Автоинвестстрой».

Міносвіти навесні 2016-го року рекомендувало облдержадміністраціям під час закупівлі шкільних автобусів надавати перевагу вітчизняному виробнику, з огляду на «етичну складову питання в контексті воєнної агресії Росії». Водночас, додавали: місцева влада має керуватися фактором відповідності технічним характеристикам та цінам.

Що насправді керувало чиновниками, які цього року таки внесли «Павлівський автобусний завод» у санкційний список – етична складова чи намагання підіграти конкурентам російського виробника – питання до РНБО.

Банки, авіація, порти

Україна створює перепони росіянам не лише на автошляхах, а й у повітрі та на воді. Під новими санкціями опинились чотири десятки авіакомпаній, серед яких – «Аерофлот», «Авіаційна компанія «Політ», «Газпром авіа», «Авіакомпанія «Сибір», «Авіаційна компанія «Трансаеро», «Уральські авіалінії», «Авіакомпанія «Росія», інші. Компанію їм складають також спеціальні льотні загони, які перевозять керівництво Росії та Міноборони.

Окрім того, отримали статус шкідливих більше двох десятків портів та фрахтових компаній. Серед них «Керченський морський порт», «Порт Корвет», Суднохідне агентство «Транс-флот», «Ростовський порт», «Керченська паромна переправа», «Феодосійський морський торговельний порт», «Ялтинський морський торговельний порт» , «Порт Мітчел-Темрюк», «Судохідне агентство Ноrр-shipping», «Газпром флот» та інші.

РНБО позбавило права працювати в Україні три десятки російських банків та вісім платіжних систем. Серед них - Агроінвестиційний комерційний банк, БайкалБанк, Банк Москви, банк «Бізнес для Бізнеса», Газпром Банк, Генбанк, Акціонерне товариство «Сбєрбанк Лізінг», платіжні системи «Терминал-Плюс», «Колибри», «Платежный центр», «Юнистрим», «Лидер», Anelik, Blizko.

Компанію бізнесменам у «чорному списку» РНБО складають військові формування бойовиків (батальйони «Зоря», «Кальміус», «Сомалі», «Спарта», «Оплот», «Прізрак», «Смерть», «Козацька національна гвардія», напіввійськова організація «Соболь»); а також громадські структури та благодійні фонди, що фінансують тероризм на Донбасі: «фонд Святителя Василія Великого», «Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном», «Братина», «Новоросія», «Віче», «Всевелике військо донське», Громадський рух «Русский выбор», «фонд імені Святителя Тихона», «фонд Катерини Губаревої», «фонд «Своїх не кидаємо», «Глобальні ініціативи», «Новомучеників і сповідників Христових», «Братство Новоросії».

Всі ці антиукраїнські структури Рада нацбезпеки вирішила розбавити кількома десятками колишніх державних установ та підприємств у Криму. Наприклад, санкції застосовані до «Сімферопольського виноробного заводу», «Об'єднання «Масандра», «Заводу шампанських вин «Новий світ», Нікітського ботанічного саду, Національного інституту винограду і вина «Магарач», санаторіїв «Зорі України», «Алуштинський», «Гурзуфський», «Нижня ореанда» і безлічі інших. В «бан» відправили навіть Сімферопольський автотранспортний технікум.

Життя без пробок

Проте справжні проблеми росіян очікують в онлайні. Найбільш несподіваним та неоднозначним виявився удар по потужних інформаційних ресурсах. Україна вперше ввела санкції проти найбільших російських інтернет-компаній з одночасним блокуванням доступу до їхніх ресурсів. Під санкції потрапили всі сервіси «Яндекса» (у тому числі, Яндекс.Пробки, Яндекс. Таксі, Яндекс.Новини та інші), а також Mail.ru і підконтрольні їй соцмережі «ВКонтакте» і «Однокласники». Українські провайдери мусять заблокувати доступи до цих ресурсів на три роки. В Яндексі вже підрахували - від санкції, начебто постраждають 11 мільйонів українських користувачів сервісів компанії.

Під заборону потрапили також відомі IT-розробники – кілька російських компаній, що постачали програмне забезпечення для українського бізнесу і державних установ. «Чорну мітку» отримали найбільший постачальник софту для діловодства фірма «1С», компанії «Мастердата», «Енвіжн Груп», «Корпорація «Парус», «Софтлайн Груп», розробник словників і програм для розпізнавання тексту ABBYY. При цьому «Лабораторії Касперського» і DrWeb – вже були під санкціями, але доступ до їхніх ресурсів до останнього не був заборонений. Тепер відвідати ресурс www. kaspersky.ru стане не можливо.

Раніше радник голови МВС Зорян Шкіряк пояснював потребу у блокуванні російських соцмереж захистом від кремлівської пропаганди. На думку колишнього заступника голови уряду РФ, а тепер – опозиціонера російської влади Альфреда Коха – ефект буде зворотнім. На своїй сторінці у Facebook він написав, що «Порошенко (можливо, і не бажаючи цього) різко знизив імовірність чергових викриттів путінських злочинів, оскільки виключив з числа розслідувачів найбільш мотивовану їх частину – українських користувачів».

За словам Коха, всі розслідування міжнародної групи Bellingcat щодо участі російської армії у війні на сході України або по малайзійському «Боїнгу» робилися на основі матеріалів з «Вконтакте» і «Однокласників». Тепер проведення таких розслідувань силами українських користувачів неможливі.

Як стверджував депутат Сергій Лещенко, в очікуванні майбутніх виборів команда президента вже сконцентрувалася на формуванні лояльного пулу телеканалів – у першу чергу «телеканалу 112». За даними ЗМІ, оточення Порошенка націлилось взяти контроль і над телеканалом «Тоніс», що з недавнього часу отримав нове дихання та команду недешевих менеджерів. Соціальні мережі поки не можуть конкурувати з телебаченням, але, як показав Євромайдан, відіграють суттєву роль під час важливих політичних подій. Тому опоненти президента поспішили припустити, що зачистка інформаційного поля України від соцмереж із нелояльною до київської влади аудиторією – вписується у загальних план підготовки до виборчого сезону. Тим більше, що загальна кількість інтернет-користувачів в Україні перевищує 20 млн осіб.

За даними Gemius, п'ятірка найбільш відвідуваних сайтів в Україні виглядає так (відсотки - відношення числа користувачів, які хоча б раз заходили на ресурс, до загальної кількості користувачів): Gooogle - 80%, vk.com - 70%, mail.ru - 66%, youtube.com - 65%, yandex.ua - 62%, Facebook.com - 48%.

Про те, що зарахування до санкційного списку таких компаній як «Лабораторія Касперського» виглядає сумнівно – свідчать події майже трирічної давнини. Згідно з даними судового реєстру, під час гарячої фази військових дії у зоні АТО Державний центр кіберзахисту та протидії кіберзагрозам Держспецзв'язку України уклав контракт із фірмою «Лабораторія Касперського Україна» на проведення державної експертизи в сфері технічного захисту інформації програмних продуктів…

Федір Орищук, «Главком»