«Київенерго» не відмовиться від гідровипробувань зі збитками: бояться криміналу

У столиці стартували гідравлічні випробування електромереж. Здавалось би, непогана справа - готуються до опалювального сезону заздалегідь. Особливо враховуючи ті аварії, які регулярно відбуваються у Києві взимку. Але поки від випробувань лише шкода, асфальт рветься, труби не витримують і б’ють фонтанами. На щастя, від таких дій поки що постраждали лише машини, хоча переляк і легкі травми вже отримали деякі водії і навіть перехожі. Навіщо такий краш-тест для тепломереж, і чи гарантує ця перевірка відсутність провалів взимку?

Аналогію можна провести з кровоносною системою людини. Червона рідина рухається по судинах, тиск збільшується і, врешті-решт, виникають маленькі крововиливи, але згодом – великий вилив крові у мозок – інсульт. Якщо людина не контролює свій артеріальний тиск і допускає перевищення його норми, їй, щонайменше, загрожує гіпертонічний криз, щонайбільше – інсульт. Останній може викликати смертельний випадок. Лікарі категорично забороняють експериментувати з підвищенням тиску і випробовувати людській організм на міцність. Приблизно так можна уявити карту Києва, де по трубах під тиском рухається гаряча вода і в певний момент труби не витримують, що призводить до аварії. Експерименти з тиском проводять і в Київському трубопроводі. Хтось вирішив: якщо підвищити тиск у трубах, і пустити по них воду, то це не призведе до руйнування системи, якій вже понад 50 років, а забезпечить необхідну профілактику.

Постраждалі

Один з яскравих прикладів недосконалості такої профілактики – прорив на вулиці Бориса Грінченка. За словами очевидців, шматки асфальту летіли і на людей, і на машини.

«Ось на «Деу» дівчині побило дах, у блакитної теж дах розбитий. Машин п’ять каміння побило – до вечора стояли. Прорвало трубу – шматки асфальту летіли на всі боки», - розповідає свідок.

Поруч із епіцентром знаходиться кав’ярня. Працівники рятували майно, як могли. Працівниця Нюра розповідає подробиці: «Летіло каміння. І коли в ранці прибирали, на лавочці теж було каміння. Мабуть, граніт, чи щось таке».

В той самий день відбувся провал і на Голосіївському проспекті. На дорозі виникла дірка діаметром фактично в 10 метрів. Але її ремонт можливий лише тоді, коли закінчиться реставрація пошкодженої труби. І це також не останній випадок. На вулиці Либідській виник потоп, оскільки навпроти великого торгового центру пробився величезний гейзер - вода струменем вдарила з-під землі, зірвавши чавунний люк. Хвиля окропу накрила кілька авто, а кришка люку протаранила автобус і мало не завдала серйозної шкоди водієві. А от жінці за кермом «Фольксвагена» на Чоколівському бульварі пощастило менше. Ще один підземний фонтан закидав грудками асфальту її авто. Жінка каже, що на її щастя сьогодні вона не везла з собою дитину. Сама жінка-водій отримала синці і забої. Руслан Сідляренко, інспектор патрульної служби Києва, стверджує, що причиною є профілактика теплотрас.

Хто компенсує нанесені збитки

Гідравлічні випробування тривають щонайменше два тижні. Найперше, припиняють подачу теплоносія до теплового пункту будинку. Потім - охолоджують теплоносій до 40 градусів і женуть його по трубах з підвищеним на 25% тиском. Цікавим залишається те, що підвищений тиск – суто літня перевірка, адже взимку збільшеного тиску не буває. Пояснює причини перевірки Сергій Гриценко - заступник головного інженера Київської ТЕЦ-5. Власне, саме ця ТЕЦ проводила випробування на Либідській, але навіть не дійшли до необхідної позначки, як система не витримала.

«А якщо вона взимку лопне – які тоді альтернативи? Вона може лопнути, а може й ні. 80-90% таких проблем ми знаходимо якраз у період гідравлічних випробувань», - говорить Гриценко.

Інженери станції розповіли, що труба вибухнула десь на позначці у 22% підвищеного тиску. Звичайно, у громадян виникають питання: а хто ж буде компенсувати нанесені збитки? Відповідь на це питання дає заступник технічного директора ПАТ «Київенерго» Григорій Саєнко: «Питання компенсації вирішуються в юридичному плані. Є відповідні органи і страхові компанії».

Самі ж постраждалі кажуть, що добитися компенсації можна лише через суд.

У «Київенерго» визнають: метод гідравлічних випробувань вже дійсно застарів. Але відмовитися, кажуть, не можуть. Посилаються на нормативні акти і підзаконні документи. Мовляв, якщо не притримуватися – можуть приписати і кримінал.

Натомість незалежні експерти впевнені - у «Київенерго» можуть запросто вдатися до акустичного методу замість гідровипробувань. Це коли за допомогою спецприладів тепломережу прослуховують. Олександр Сергієнко, експерт з житлово-комунальних питань, вважає, що літні експерименти з гідравлікою зайві.

«Влітку проводяться ці випробування при відносно низьких температурах теплоносіїв, а взимку дають температуру 120 градусів. Така температура і тиск рвуть мережі, втрачається взагалі сенс проводити гідравлічні випробування влітку, як на мене це чисто формальний привід, щоб не давати людям воду», - каже експерт.

Метод гідравлічної перевірки вже давно не використовується в Європі

Україна прямує туди повільно, але у цій сфері поки що приклад не бере. Українці, які мешкають в Європі, вже забули про колись звичні літні жахи із тазиками. Катерина Сабадишина майже рік опановує брюссельські комунальні принади. Каже: про гідравлічні випробування тут ніколи не чули, нічого не знають і навіть теоретично не розуміють української системи. В опаленні і водопостачанні перерв немає, а ліквідація будь-яких несправностей відбувається виключно вночі.

А Київ продовжує жити за старими системами. Враховуючи, що нових мереж на столицю – лише 10 відсотків, кількість потерпілих щороку може зростати у геометричній прогресії. Всупереч логіці і озвученій благородній меті, латані-перелатані труби ще більше добивають випробуваннями. Цілком ймовірно, якщо й далі вони будуть єдиною умовою для старту опалювального сезону – не варто дивуватися, коли однієї морозної зими тепло з гарячою водою просто зникнуть.