20 лютого 2014. Найкривавіший день Революції Гідності: жодного силовика не покарано (відео)

Fakty.ua

Сьогодні один з найтрагічніших днів Революції Гідності. Адже саме 20 лютого, 5 років тому, у протистояннях на Майдані загинуло найбільше людей.

Вранці, після відступу силовиків, протестувальники намагалися зайняти втрачені раніше позиції.

Беззбройні активісти почали підніматися по вулиці Інститутській, але по них відкрили прицільний вогонь. Людей цинічно і прицільно розстрілювали. Свої життя тут втратили близько півсотні активістів.

Статистика загиблих Героїв Небесної Сотні проста. Їх усього 107, 84 з яких розстріляли на Майдані.

На сьогодні підозрюють 442 людини, з них майже половина – правоохоронці. У судах три сотні обвинувачень, однак, оголосили вироки лише шостій частині. За ґратами опинилися тільки 9 осіб, але жодного силовика – всі тітушки. Підозрюваних у вбивствах – 66, проте жодного не засуджено.

Події тих днів стали точкою неповернення для України.

18 лютого протестувальники почули перші постріли. Того дня у Верховній Раді мали розглянути зміни до Конституції, які обмежували б права президента. Однак канцелярія ВРУ не реєструвала законопроект. Зранку колона майданівців рушила до Верховної Ради на вулиці Грушевській.

– Це був безвідповідальний крок, знаючи, який рівень напруги вже тоді відбувся, – згадує перебіг подій історик Павло Гай-Нижник, який в ці дні перебував на Майдані. Вони озброїлись камінням та петардами. По той бік їх зустрічали силовики із світошумовими гранатами та зброєю. Ситуація загострилась. Тоді почали з’являтись повідомлення про перших загиблих.

– Підрозділи Беркуту в столиці були збільшені до 30 тисяч осіб. Про це знали керівники Майдану і все одно повели людей. Тоді загинули перші 8 осіб і понад 1000 було поранено, – розповідає історик.

Він додає, що ця хода свідчить, що з обох боків “політики розіграли людей в карти заради приватних політичних інтересів”.

Ввечері, близько 20:00, було оголошено “антитерористичну операцію”. На вулицях з’явились БТРи, що розчищали дорогу озброєним правоохоронцям. Мітингарів витісняли з Майдану.

Вночі, під час сутичок, сталась пожежа в Будинку профспілок, який палав близько доби. Досі невідомо, хто зі сторін конфлікту вчинив підпал. Загалом в той день загинуло більше 20 осіб.

– Єдність народу була шаленою. Зрештою, коли розвіялась ніч, почали шукати один-одного і свої групи. Але ніхто не поділяв людей, неважливо було, хто з якої організації, – згадує Павло Гай-Нижник.

Та найкривавішим став четвер 20-го лютого. Тоді від куль загинуло 48 осіб. В той день мітингарі перейшли у наступ. Їм поступово вдалось зайняти приміщення міністерства Агрополітики, Жовтневого палацу та Українського дому.

– Це практично була локальна громадянська війна у столиці України. Рубікон, який визначив подальшу долю України, було перетнуто. Цю владу треба було повалити. І вже ніхто не міг розвернути події назад. Вже ніхто б і не посмів зупинити людей. Подальші події стали вирішальними. Активісти потроху витісняли силовиків з Майдану. Та на вулиці Інститутській спецпризначенці Чорної роти Беркуту, сховавшись за барикади, відкрили вогонь по протестувальниках.

Деякі встигли озброїтись мисливськими рушницями. Так, вогонь вели з обох боків. Однак, вбиті активісти були беззбройними.

– Відчуття страху було присутнє тільки на передишках. Коли починали протистояння, відчували те, що відчувають люди на війні – почуття самозбереження притупляється, – згадує Гай-Нижник.

Адвокати переконані, розстріли на Євромайдані давно розкриті, організатори та виконавці відомі, але ніхто не може сказати точно, коли покарають усіх винних. А без цього залишається ризик повторення трагедії.

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
загрузка...

Більше новин