Беззуба Україна: де у нас неприкрита агентура російських спецслужб

Після анексії Росією Криму три роки тому влада на півострові була поділена між колишніми "проросійськими активістами". Але керівні посади дісталися не всім. Незважаючи на свою гарячу підтримку російської експансії в регіоні останній радянський керівник Республіки Крим та лідер місцевих комуністів, а також колишній депутат від КПУ Леонід Грач залишився в опозиції. Видно, таке незавидне становище змусило Грача в інтерв'ю відомому виданню з упевненістю заявити про те, що він мав контакти з російськими спецслужбами принаймні з 2005 року і що саме йому російські офіційні особи спочатку пропонували очолити півострів. Як таке можливо, щоб 7 років комуніст Грач спокійно співпрацював з ФСБ, і скільки ще таких представників українського політикуму могло працювати на російські спецслужби, розповідає координатор групи "Інформаційне опір" Дмитро Тимчук.

Леонід Грач – далеко не перший і не останній представник тих ще органів української влади, того політикуму, які працювали, а деякі і продовжують на материковій частині працювати на агресора. Взяти, припустимо, деяких представників нашого доблесного "Опозиційного блоку". По-моєму, це – неприхована агентура ФСБ, яку рятує тільки депутатська недоторканність. Що стосується Грача і його роботи на російські спецслужби, то мова йде про зраду і існує відповідна стаття. Все ускладнюється тим, що Грач насправді тоді користувався досить серйозним авторитетом і впливав на політичні процеси на півострові.

Ми з 2008 року працювали по Криму в рамках проекту і звертали увагу на дуже тісні зв'язки багатьох представників кримського політикуму з російськими спецслужбами. Чому це відбувалося? Був тільки один період, коли нібито була протидія російській експансії і російським спецслужбам, зокрема в Криму і в Севастополі. Це період президентства Ющенка. Якраз при ньому ми починали роботу з Криму і часто-густо переконувалися в тому, що у нього все протидія Росії обмежувалося лише його антиросійською риторикою.

Ми знали, що і СБУ у той період володіла інформацією в досить серйозному обсязі. У рамках нашого проекту "Центру військово-політичних досліджень" ми співпрацювали з представниками українських спецслужб, які нам надавали дуже серйозну інформацію щодо діяльності росіян. Ми ставили цілком резонне питання: "А чому ви як державна спецслужба не працюєте на нейтралізацію цих загроз?" І ми чули у відповідь: "Немає вказівок зверху, немає політичної волі. І тому вся надія на вас, громадських діячів, що ви будете в публічну площину виносити існування цих загроз".

Єдиним кроком Ющенка, який був спрямований на нейтралізацію цих загроз, була висилка з Севастополя і Криму людей, які працювали на підрозділи ФСБ у складі Чорноморського флоту РФ. Але це було в грудні 2009 року, тобто перед самим закінченням повноважень президента Ющенка.

А в 2010 році прийшов Янукович, в березні того року було підписано нову угоду про співробітництво між януковичевським керівництвом СБУ і ФСБ. А в травні 2010 року представники агентури ФСБ собі спокійно повернулися на свої місця, і у вигляді того ж Грача звідти не зникали.

У той період і за всі роки незалежності Україна показала свою повну беззубість і неспроможність нейтралізувати загрози, які виходять від Росії. І на даний момент ми пожинаємо плоди всього цього беззаконня.

За часів Януковича вся ця агентура дуже розкрилася, можна взяти практично весь склад Партії регіонів, за винятком нижніх ешелонів, середній і вищий регіональний рівень – це все однозначно була агентура ФСБ. Крім того, це були і чиновники середньої та вищої регіональної ланки, які були призначені при Януковичі.

Інтерв'ю Грача свідчить про те, що, безумовно, він на щось розраховує. Тут одне пояснення: цей пан хоче в черговий раз задекларувати свою повну лояльність режиму Путіна і розраховує на ті, що йому дістанеться шматок "кримського пирога".

Тут потрібно розуміти, що відбувається в даний час в Криму: знизу йде дуже велике невдоволення колабораціоністською владою. Відповідно, сильно пахне кадровими перестановками. І думаю, Грач дуже розраховує на те, що він може зайняти якісь позиції в цих перестановках. Але є одне "але". При всій лояльності у нього не так багато шансів. Зараз Росія проводить яскраво-виражену політику русифікації окупованого Криму. Крім того, що за три роки після анексії дуже багато громадян Росії заїхали в Крим, купили нерухомість і намагаються розвивати там свій бізнес, простежується ще і дуже чітка урядова установка з боку Кремля. Керівників різної ланки поступово замінюють на громадян Росії. Верхівка поки що залишається кримська, щоб показати, мовляв, дійсно це не Росія окупувала, а це бажання самих мешканців. Іншими словами – чисто колабораціоністські гри. Однак, думаю, за логікою цей процес, який розпочався з середнього керівної ланки в Криму, дійде і до верхівки. І при такому розкладі у Грача шансів зайняти якусь значну посаду дуже мало.

Дмитрий Тимчук, координатор групи "Інформаційний спротив"