Чому росіяни сподіваються повторити Іловайськ під Алеппо

Черговий "гуманітарний коридор" під Алеппо – пастка не тільки для "поміркованої опозиції", але й для всіх, хто не хоче жити під керівництвом військового злочинця Асада

Російські та сирійські війська вкотре "продемонстрували благородство". Сьогодні міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що з 10:00 ранку російська і сирійська авіація припиняють наносити удари в районі сирійського Алеппо. Щоб в усіх був час підготуватися до "гуманітарної паузи" в боях, яка відбудеться 20 жовтня. В цей момент Алеппо, якщо раптом взяти й повірити російському Міноборони, зможуть покинути всі охочі. Не тільки мирні громадяни – по цілих шести "гуманітарних коридорах" – але навіть бійці опозиції ("бойовики" за російською термінологією). Щоправда, по двох інших коридорах, мабуть, дещо менш "гуманітарних".

Попередній раз "приступ благородства" трапився з Шойгу і його "орлами" в кінці липня. Тоді по "гуманітарному коридору" з Алеппо, за російськими даними, вийшло аж 169 осіб. Активісти на місцях під градом бомб ніякого "коридору" чомусь не помітили, і даних про щасливо врятованих громадян підтвердити, на даль, не змогли. Ймовірно, так буде і цього разу.

Хоча не слід виключати можливості того, що людей і справді спробують випустити.

Для чого це потрібно Путіну? Бо в тому, що ця історія ініційована Москвою, а не Дамаском, сумнівів немає, Асад хоче винищувати опозиційні до нього сили руками росіян в максимальному масштабі, і ніякі "коридори" йому для цього не потрібні.

Відповідей тут може бути декілька. Найпростіша з яких звучить наступним чином – зневірившись у можливості військ Асада взяти Алеппо навіть після всіх бомбардувань, Путін хоче отримати бодай безлюдні руїни, які можна буде записати в список "перемог".

Хоча ця відповідь, безумовно, не є вичерпною. Бо навіть якщо поміркована опозиція разом з помітною частиною населення візьме і вийде (в чому у всіх є більш ніж обґрунтовані сумніви) – місто все рівно не залишиться без захисників. Ісламські радикали, скоріше за все, залишаться на позиціях. Люди, які не можуть чи не мають куди втікати, однозначно залишаться в своїх будинках. В них просто немає можливості вибирати.

Єдиний, хто справді опинився в непростій морально-етичній ситуації – це власне поміркована сирійська опозиція. Якщо їхні бійці залишаться в місті – продовжиться варварське винищення мирного населення. В якому, хай і опосередковано, будуть "винні" опозиціонери. Якщо їхні бійці спробують вийти – їх знищать, якщо й не в самих "коридорах", то за два, три чи чотири кілометри від них. Як Асад, так і Путін не пропустять нагоди "поділити на нуль" людей, які стільки часу демонстрували безсилля диктаторів. І при тому далеко не факт, що зайшовши в "опозиційну", східну частину Алеппо, війська Асада не почнуть нових "чисток" і масових вбивств у масштабах, які помітно перевищать шкоду від авіанальотів.

В такій ситуації опинились адекватні громадяни Сирії, що вирішили захистити свої права. Спочатку – мирними демонстраціями (які розганяли з застосуванням непоміркованого насильства). Потім – зі зброєю в руках.

Зараз два режими, які говорять про "боротьбу з тероризмом", по суті, взяли чверть мільйона заложників – і шантажують їх можливим знищенням бійців сирійської опозиції.

Європа вважає, що нові санкції проти Росії за це будуть "контрпродуктивними". Вашингтон роздумує над можливістю встановити "безпольотну зону" над Алеппо – але з практичними кроками не поспішає. Від голоду й хвороб вмирають городяни і їхні діти. Шойгу говорить про "гуманізм". Життя продовжується.

Роман Федюк