Франція згадує "королеву французької пісні": 100 років тому народилася Едіт Піаф (відео)

В суботу 19 грудня виповнюється 100 років з дня народження Едіт Піаф (1915-1963).

Меса в її пам'ять буде відслужена в церкві Святого Івана Хрестителя в Бельвиле, кварталі Парижа, де народилася найвідоміша в світі француженка.

У ці дні парижани приносять квіти до її надгробку на Пер-Лашез. Співачка прожила всього 47 років. Але на сучасному естрадному Олімпі Франції немає жодного артиста, який не відчув би на собі її величезний вплив.

"Вона геніальна і неповторна, - говорив про свою сучасницю поет Жан Кокто. - Інший Едіт Піаф ніколи не було і більше не буде".

Напередодні сторіччя співачки головної нагороди Франції був удостоєний композитор Шарль Дюмон, який створив саму знамениту пісню в її репертуарі. Офіцером Ордена Почесного легіону він став через півстоліття після того, як Піаф вперше заспівала "Je ne regrette rien" ("Я не шкодую ні про що") в паризькому концертному залі "Олімпія".

Історія народження пісні відома сьогодні по всій Франції. Створивши композицію на слова поета Мішеля Вокера, ще нікому не відомий тоді музикант зважився представити її на суд самої Едіт Піаф. В ту осінь співачка хворіла, і Дюмон переступив поріг її будинку на бульварі Ланн, особливо не вірячи в успіх своєї місії.

"Це я, це моє життя, - вигукнула Піаф, почувши пісню у виконанні автора. - Я обов'язково її заспіваю". І справді: слова "Я не шкодую ні про що" були її життєвою філософією. Ця формула стосувалася і зовсім не безхмарного дитинства.

У світ музики привела її потреба. Бедствовавшие батьки відправили зовсім юну Едіт Гасьон співати для перехожих на вулиці, щоб заробити на обід.

Прізвисько Piaf ("Горобець") як не можна краще підходило для худенької вуличної актриси маленького зросту 147 см. Але сильний і виразний голос змушував слухачів забути про все. Навіть король естради Моріс Шевальє був вражений: "У цій дитині стільки енергії!".

Свої перші платівки співачка записала перед війною. У роки окупації Франції вона виступала перед військовополоненими, рятувала колег по цеху від переслідувань, допомагаючи виготовляти підроблені документи.

В перший післявоєнний рік Піаф подарувала Франції композицію "Життя в рожевому кольорі" (La vie en rose). Ця пісня, слова для якої вона напише сама, принесе їй світову славу. В кінці 1940-х французького шансону підкориться Америка, на концерти Едіт в кабаре "Версаль" буде збиратися весь Нью - Йорк.