Хресна хода: священиків УПЦ МП обібрали в "ДНР"

Група ІС не давала даних щодо «хресної ходи» під час її проведення, щоб не вносити свою лепту в роздування провокацій. Зараз вважаємо за потрібне висвітлити деякі моменти, пов'язані з організацією «хресної ходи», оскільки їх вивчення дає розуміння процесів, що відбуваються в УПЦ МП як на контрольованій Україною території, так і в «Л/ДНР». Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав координатор групи Інформаційний Спротив Дмитро Тимчук.

Зокрема, ще на стадії планування «хресної ходи» в УПЦ МП спалахнув внутрішній, скандал навколо одного з головних організаторів цього замовленого Москвою заходу – а саме, навколо митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукала).

Проблеми в організації «хресної ходи» почалися ще на стадії планування. Варто зауважити, що і раніше підлеглих митрополиту Іларіону священнослужителів, що «працюють» на неокупованій території, чимало напружував той факт, що резиденція Іларіона знаходиться в «ДНР».

Але метрополіт відмовлявся переносити резиденцію. Для цих відмов є свої причини, і вони не мають відношення до любові Іларіона к терористам. Суть в тому, що вже на сьогодні ряд парафій УПЦ МП на території "Д/ЛНР" митрополит де-факто не контролює – це стосується тих священиків, хто раптово «ліг» під прикордонні єпархії Російської православної церкви (РПЦ). Відповідно, митрополит Іларіон побоюється, що переїзд його єпархіального центру на вільну від окупації територію Донецької області, може призвести до розвитку неконтрольованих процесів в середовищі кліру окупованій території єпархії.

Ця ситуація ставить Іларіона в цікаве становище – з одного боку, він має статус одного з головних поборників «руського міра» в УПЦ МП, з іншого боку, та ж Російська православна церква так і норовить відібрати частину його єпархії.

Все б нічого, але справжні проблеми почалися в кінці червня-напочатку липня цього року, коли священнослужителі очолюваної Іларіоном Донецької і Маріупольської єпархії УПЦ МП почали прибувати до Іларіона у Донецьк для здобуття виданих Москвою та українськими «спонсорами» (тут окремий фізкульт-привіт пану Новинському) грошей на проведення хресного ходу. Туди вони прибули без проблем, а от на зворотному шляху, коли священики перетинали лінію розмежування при виїзді з «ДНР», на блокпостах терористів почалися чималі веселощі. Зокрема, бойовики «ДНР» влаштували масові та ретельні обшуки батюшок, вимагаючи пояснень щодо вивезення багатотисячних сум з «ДНР» і не забуваючи під шумок «реквізувати» їх частину.

Обурення низки священиків цими діями і було «спроектовано» на митрополита Іларіона, який раніше запевняв, що через російських «кураторів» всі організаційні питання з керівництвом «Л/ДНР» улагоджено.

Як би там не було, в результаті обурення цілої групи священнослужителів УПЦ МП в контексті «організаційних заходів» навколо «хресної ходи» розлад досяг настільки серйозного масштабу, що сам митрополит, будучи одним з організаторів «хресної ходи», в результаті на всякий випадок почав відмовлятися благословляти клір власної єпархії на участь у цьому заході. І його, за інформацією групи ІС, «ламав через коліно» вже сам предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій (Березовський), спільно з «кураторами» з ФСБ і керівництвом РПЦ.

Підсумки:

- «московське православ'я» - чи то у вигляді РПЦ чи УПЦ МП – це павуки в банці. «Хресна хода» яскраво розкрила цей факт;

- скандал навколо митрополита Іларіона показав, що церква у воюючій країні, коли центр управління цією церквою де-факто знаходиться в країні-агресора, не може гратися «у мир» і сидіти на двох стільцях. Не можна відкрито виконувати ідеологічне замовлення агресора, і сподіватися, що ніхто нічого не помітить – у підсумку ця тактика викликала не тільки різко негативну реакцію українського суспільства, але й сварки й чвари в самій УПЦ МП;

- проведенням «хресної ходи» УПЦ МП сама собі підсунула велику свиню. При сумнівному виграші, це дійство різко загострило суперечності (а точніше, різницю в інтересах, як РПЦ, так і у власному середовищі).

І це природно. Бо коли йде війна, треба вибирати, на чиїй ти стороні. По іншому не буває.