ІТ-спеціалісти вважають, що поява "груп смерті" пов'язана з політикою

За “групами смерті” стоять серйозні фахівці із психології, які свідомо доводять підлітків до суїциду. Про це повідомляє Deutsche Welle.

“Правоохоронці знали про це явище і раніше, однак не піднімали цю тему довгий час саме через острах появи ажіотажу. Стрімке зростання популярності “груп смерті” в Україні пояснюємо не “російським слідом”. Адже цю тему активно підхопили вітчизняні ЗМІ. Зараз багато дітей почали реєструватись у цих групах не через схильність до самогубства, а через цікавість і своєрідну моду”, – пояснив Олександр Гринчак, заступник начальника департаменту кіберполіції Національної поліції України.

“Перші дзвінки від підлітків, які стали учасниками “груп смерті”, надійшли ще у вересні минулого року. Але спочатку оператори не розуміли, про що йдеться, коли діти згадували про “квести” та назви, під якими так звані “групи смерті” відомі в інтернеті. Однак справжнім каталізатором став випадок у Маріуполі наприкінці минулого року: 15-річна дівчина вистрибнула з тринадцятого поверху будинку, а перед цим вона виконувала завдання “квесту” з відповідної групи у соціальній мережі – палила руку над свічкою, проколювала опіки голкою тощо. Останнім завданням “квесту” було самогубство”, – розповіла Альона Кривуляк, директорка департаменту національних гарячих ліній громадської організації “Ла Страда -Україна”.

Гра у смертельні ігри прийшла із Росії. На відміну від українців, росіянам “групи смерті” відомі вже доволі довго. Широкого розголосу воно набули після розслідування російського видання “Новая газета”, опублікованого весною минулого року. У матеріалі йшлося про спільноти у соціальних мережах, в яких збираються підлітки зі схильністю до самогубства, яких модератори цих груп покроково підштовхують накласти на себе руки. За даними газети, тоді через такі групи в Росії за шість місяців скоротили собі віку 130 молодих людей.

Правоохоронці запевняють – йдеться про справу рук професійних психологів, які схиляють підлітків до виконання завдань, що передбачають завдання тілесних ушкоджень або болю, останнім з яких є саме спроба суїциду. Виконання завдань вимагають записувати на відео, які в подальшому продаються у мережі інтернет, зокрема у так званому темному інтернеті – сегменті світової павутини, що не індексується звичайними пошуковиками. Трапляються і випадки, коли підлітки починають шантажувати батьків через “синіх китів” і вимагають новий телефон чи ігрову консоль.

Професійні техніки.

“Справжніх “груп смерті” не так і багато. Десь до 10. Більшість зроблені на піарі і використовують підлітків для реклами відеоігор чи відеороликів. У справжніх групах дійсно працюють професіонали. Українським психологам доводилось працювати із журналістами-розкривачами, які видавали себе за підлітків. Їм потім довелось допомагати вийти із трансу. Один з них дійшов до останнього завдання і хоч не наклав на себе руки, але мав проблеми з психікою і зазнав змін у способі мислення. Подібні техніки застосовували в “Білому братстві” та інших небезпечних сектах. Але там транс використовували, щоб забрати кошти у багатих адептів. У підлітків же забирають життя. Організатори уявляють себе богами, які керують життями людей. Але от звідки кошти для професіональних психологів, яких вони наймають, – важко зрозуміти”, – розповіла Віра Романова, викладач факультету психології Київського націнольного університету імені Тараса Шевченка.

ІТ-спеціалісти бояться цензури влади.

“Підлітки завжди були схильні до самогубств. Секти були постійно. Але те, що зараз потужно починають розкручувати цю тему в ЗМІ, стає підозрілим. Під цей резонанс Порошенко швидко увів рішення про кібербезпеку. Тепер через суд можуть заборонити будь-який сайт. Це вже суто цензура і політика”, – розповів Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest Group.

У кіберполіції також закликають ставитись до теми “груп смерті” вкрай обережно, аби не спровокувати ще більшої їх популяризації. У разі виявлення подібних груп дітей та батьків просять повідомляти до поліції.

Психологи радять звертати увагу на дітей. Адже за гаджетами вони ховаються від байдужих батьків. Жодними погрозами та тиском убезпечити дитину від цікавості “забороненими темами” не вийде. Окрім бесід про безпеку поведінки у соціальних мережах та ризик від розголошення персональної інформації підліткам необхідні підтримка та довіра.