На Донбасі мандатами ООН та ОБСЄ покривають шахрайство

На початку конфлікту на Донбасі у мене трапилась неприємна історія – я здала в оренду на декілька днів власну квартиру у Донецьку трьом людям з Данії, які приїхали у складі місії ОБСЄ. І була щиро переконана, що ці люди розділяють принципи власної компанії, тому немає причин сумніватися у їхній порядності.

Та не так сталося, як гадалося – ці "порядні" рознесли квартиру вщент, не віддали гроші за проживання, ще й ключі не повернули. Я була, м’яко кажучи шокована, та це швидко минуло, бо події у регіоні розвивалися занадто нереалістично.

Та нещодавно я натикнулася на схожу історію – знов людина, використовуючи мандат міжнародної місії, займається побутовим шахрайством. Але цього разу все виглядає набагато серйознішим і ускладнюється тим, що дівчина, яка стала головною героїнею нашої сумної історії, зіпсувала не тільки власну репутацію, а ще й репутацію цілої категорії інших людей – переселенців із Донецька.

Світлана Орлова живе в Краматорську і є переселенкою із Донецька, працює у складі краматорського відділення місії ООН. І в Краматорську вона виймала квартиру. Спочатку ніяких проблем не було, але потім почалося не що інше, як сплановане шахрайство, на яке роботодавці Світлани (Краматорський і Київський офіси місії ООН) ніяк не реагують. І їх навіть не бентежить те, що дівчина веде себе таким чином саме через впевненість у власній безкарності, яку, нібито надає їй посвідчення співробітника місії ООН.

Власниця квартири, у якій жила Світлана Орлова розповідає цю історію зі сльозами на очах – їй прикро і за зіпсоване житло, і за те, що такі люди, як Орлова, формують негативну репутацію переселенців, і за те, що фактично виявилася незахищеною у складних обставинах, бо ті, хто мав би таку ситуацію вирішити, кажуть, що це побутові складнощі.

А Ірина, власниця квартири, місяць намагається самотужки завершити це жахіття.

Спочатку Орлова просто затримувала орендну плату за квартиру, потім виявилося, що є борг за комунальні платежі. А потім почалося найжахливіше – орендаторка фактично обманом виманила всі ключі від квартири, які були у довірених осіб та у самої власниці, мотивуючи тим, що свої загубила, розповіла усім сусідам, що ключів в неї немає і зрізала петлі на вхідних дверях, тим самим зробивши квартиру ласим шматком для крадіїв. Чи може в неї були інші плани – цього вже не дізнатися.

Коли Ірина все ж за допомогою поліції змогла знайти Світлану та потрапити до власної ж квартири, то виявилося, що петлі на дверях зрізані, в самій квартирі гармидер, і гроші Світлана навіть не планує віддавати. А ще потім з’ясувалося, що непорядна орендаторка винесла з квартири дорогий посуд та предмети побуту. І просто зникла зі зв’язку.

Юрист пані Ірини в коментарі розповідає, що така історія вже не перша – у нього зараз є декілька справ з такими ж сюжетами: люди заселяються в орендоване житло, декілька місяців ведуть себе порядно, а потім не оплачують борги і наносять шкоду майну у квартирі.

А людина, яка просто хотіла допомогти тому, хто опинився у складних життєвих обставинах, залишилася сам на сам зі своїми проблемами.

Власниця квартиру, яку орендувала Світлана, протягом місяця намагалася вирішити ситуацію без зайвого розголосу: намагалася знайти порозуміння зі Світланою, входячи в її становище як переселенця, приватно спілкувалася з Вікторією Андрієвською та Юлією Самусь, які є представниками місії по зв’язкам з громадськістю, писала офіційного листа Нілу Вокеру та зверталася до краматорської поліції. Та все це не принесло жодного результату. Всі відповідають, що це внутрішні проблеми і до них це не має ніякого відношення, хоча сама Світлана Орлова вважає інакше і нахабно використовує своє робоче посвідчення для прикриття власних непорядних дій.

Мене особисто, як журналіста, яка присвятила два роки побудові порозуміння між переселенцями і приймаючою громадою, ця історія дуже обурила. І справа навіть не в самому намірі шахрайства, а в тому, що через таких Орлов порядні люди з Донецькою та Луганською пропискою три роки не можуть відновити власну репутацію і банально зняти житло.

Та вважаю за потрібне цю історію висвітлити і наголосити, що це виключення з правил. Сумне, болюче, неодноразове, але виключення.