Навіщо командування російських військ знову демонстративно порушує «Мінські» домовленості

Протягом доби російські окупанти на ділянці від Павлополя до Широкіно активно обстрілювали передові позиції українських військ, а також ряд об'єктів та населених пунктів у їх тактичному тилу, використовуючи найрізноманітніші вогневі засоби, включаючи далеко "не мінську" 122-мм ствольну і реактивну артилерію. Крім того, окупанти досить інтенсивно застосували на цій ділянці і мінометний вогонь - використовуючи 82-мм і 120-мм міномети. Про це йдеться на сайті групи "Інформаційний спротив"

Серія вогневих нальотів і обстрілу явно носила провокаційний характер і переслідувала відразу кілька цілей. Показовим у цьому відношенні стали ділянки, за яким орки відкривали масовану стрілянину, в тому числі з артилерійських систем.

Це, головним чином опорні пункти українських військ і села по обидва боки двох (трьох) основних транспортних комунікацій цього району - траси Е58 (Новоазовськ - Одеса) та дороги від Маріуполя на Тельманове, а також ділянки присутності тимчасових або постійних постів спостерігачів ОБСЄ (ну або, принаймні, ділянки з високою ймовірністю їх появи в даному районі).

Фіксувалося застосування бойовиками в цій зоні таких систем озброєння, як 122-мм САУ 2С1 "Гвоздика", 122-мм РСЗВ БМ-21 "Град", буксируються 122-мм гаубиць 2А18 - типу Д-30\30А, 82-мм міномети типу 2Б14 "Піднос" і 2Б9 "Волошка" (автоматичний варіант), 120-мм міномет типу 2С12 "Сані". Не кажучи вже про інші "дозволені" гаджети і девайси типу великокаліберних кулеметів, ручних і станкових гранатометів, які бойовики пускали і продовжують пускати в хід при кожному зручному і незручному випадку.

У зв'язку з усім цим "російсько-мирним загостренням", у багатьох виникли питання. Навіщо командування російських окупаційних військ знову йде на явне порушення усіляких "угод", "домовленостей" в рамках так званого "Мінського процесу", причому практично демонстративне, і чому саме в цьому місці у них виникла "неконтрольована артилерійська ерекція"?

Щоб на них відповісти, ну або спробувати відповісти, необхідно згадати загальну канву нинішньої ситуації в зоні АТО, а також значення даного району в конкретних оперативно-тактичних розкладах...

Ці обстріли, тим більше такі демонстративні, мають сенс тільки в тому випадку, якщо окупанти намагаються досягти двох цілей:

1) у політичній площині - зірвати весь процес "врегулювання" - не формально, а реально;

2) або вирішити якусь військову задачу тактичного характеру на даному напрямку - також з подальшою реалізацією "в політичній сфері" її наслідків...

Справа в тому, що ситуація на цій ділянці, як це не парадоксально - небезпечна і загрожує багатьма "сюрпризами", в основному неприємного характеру, Для обох сторін конфлікту, навіть не дивлячись на те, що вона так само і "зручна" у військовому відношенні обом сторонам

Розберемося.

По суті, бойовикам до Маріуполя недалеко. Так само, як і до російського кордону.

Що це означає?

А це означає, що по-суті, їм навіть і брати Маріуполь не треба, достатньо вийти на рубіж, з якого вони зможуть "діставати" по місту з основних типів і видів озброєння (особливо порт, залізничний вузол, основні об'єкти інфраструктури та головні промислові виробництва). Цей кордон - приблизно від Приморського-Піонерського до району південніше Ломакино.

Що в такому випадку відбудеться?

Правильно - нові трупи, кров, фактично параліч мирного життя у Маріуполі та його функціонування промислових об'єктів, чергова порція біженців ну і інші "ніштяки" для української влади.

Навіть при формальному "не взяття" Маріуполя натовпами російських «відпускників» - всидить українська влада тоді у своєму кріслі?

Думаю, всидить, хоча затишку їй в цьому кріслі такий розклад явно не додасть.

Однак, цілком можливий і інший варіант.

В один похмурий осінньо-зимовий день, "абсолютно несподівано" дві ударних оперативно-тактичних групи українських військ проламують нестійку оборону 9-го полку «днр» і спрямовуються вздовж вищевказаних доріг до російського кордону (благо справа, тут теж до нього зовсім недалеко), в Новоазовську і Сєдове зав'язуються бої.

І що в такому разі може бути?

Правильно - буде реалізований "пілотний проект" з реінтеграції окупованих територій в Україну. Так, як хотілося б Києву...

Резюмуємо:

Знервована поведінка угруповання окупаційних військ на приморському напрямку зрозуміла й цілком мотивована (ну, як це вони самі собі розуміють). Питання зовсім в іншому: як нам мінімізувати їх негативний вплив?