Околиці Авдіївки всіяні російськими трупами

Зараз після подій в Авдіївці, після спілкування з нашим офіцером із СЦКК, захотілось вкотре сказати декілька слів про російські "духовні скрєпи". Так, після відомих подій наприкінці січня, коли "орки", отримавши по зубах так драпали від ЗСУ, що навіть пропустили свій опорник з феєричною назваю Алмаз, залишивши його нашим бійцям, якось сам собою виліз черговий доказ російської виликодуховності.

Справа у тому, що сепари трохи помилились і, як то кажуть, влізли не в той час і головне, геть не в те місце, чи як вони кажуть, не на того натрапили, а тому, по правді кажучи, накрошили їх там тоді добряче, ніби капусту. От вони й досі там лежать, благо, що надворі мороз, то й трупи не розкладаються, а то сморід був би ще страшніший, аніж нині сама картина від тих скалічених тіл, розкиданих рясно по полю біля шахти Бутівка й н.п. Піски.

Але цікавим тут є те, що, як зазначив мій знайомий, 3 лютого звернувся до російської сторони, благо представникам СЦКК це не є проблематичним, з пропозицією вирішити питання по евакуації загиблих росіян. Наступного дня, він вже це зробив офіційним листом, а через день, тобто 5 лютого, запропонував ще й, у зв'язку із попередньою пропозицією щодо евакуації росіянами російських же загиблих, застосувати режим тиші і вперше отримав від російської сторони відповідь.

І знаєте яку? Вони відповіли – нам це нецікаво!!!

Як це нецікаво! Воювати з образом Божим на знаменах і волати як навіжені про православну духовність – цікаво, а віддати шану загиблим і хоча б забрати їх тіла, аби звірі їх не розтягли, – нецікаво!

От і виходить з цього всього, прийшли росіяни на українську землю, обдурені якимись там нікому незрозумілими ідеями "руського міру", загинули, виключно за гроші, бо навіть бовдур вже зрозумів, що немає там в їхніх ідеях жодної ідеї, а зараз навіть схоронити їх ті ж самі оратори та куратори, а точніше – адепти згаданого "руського міру" не бажають, бо ж Росії потрібні "живі трупи", яких можна напоїти, обдурити, а потім і в бій послати, а що сенсу з мерцями возитись, вони вже відпрацьований матеріал.

Але біда у тому, що це все мало чому їх вчить, от і лізуть, і лізуть, як справжні зомбі, бо ж насправді в більшості своїй вони за своєю духовною суттю і є ті "живі трупи", без душі та Бога в голові.

Агатолій Кравчук (офіцер ЗСУ)