У степах Казахстану знайдені 260 гігантських земляних малюнків

Супутник зафіксував на території Казахстану 260 геоглифов - гігантських земляних геометричних фігур. Вчені поки що губляться в здогадах щодо походження і сенсу цих знаків, проте їм може не вистачити часу на їх дослідження: частина знахідок уже була знищена в ході будівельних робіт.

Казахстанські геогліфи в регіоні Тургай являють собою квадрати, лінії, хрести і кільця розміром в декілька футбольних полів, які можна побачити тільки з великої висоти. Про це повідомляє The New York Times.

Приблизний вік споруд становить 8 тис. Років.У 2007 році земляні малюнки були відкриті казахським археологом-аматором Дмитром Деєм за допомогою сервісу Google Earth. Дей розповів, що спочатку він шукав піраміди в Казахстані, проте замість цього помітив гігантський квадрат. Спершу Дей подумав, що це спадщина Радянського Союзу, але в процесі пошуку були знайдені ще 260 подібних об'єктів. Зокрема, один з геоглифов - лівостороння свастика. Безпосередньо на місці загадкових конструкцій були виявлені артефакти епохи неоліту віком 6-10 тис. років

Археолог припустив, що малюнки могли служити для спостереження за рухом Сонця, як це було зі Стоунхенджем у Великобританії і вежами Чанкільо в Перу.

«Я ніколи не бачив нічого подібного. Це чудово», - сказав Комптон Такер, старший науковий співробітник з біосферним дослідженням у Вашингтоні.100 млн років тому, в крейдяний період, Тургай був розділений навпіл перешийком. Багаті землі степу були улюбленим місцем для полювання у племен кам'яного віку.

Дослідження показали, що насип датується приблизно 800 роком до нашої ери - це робить її найдавнішою знахідкою подібного роду. Інші геогліфи відносяться до епохи Середньовіччя.Учені вже припустили, що візерунки можуть бути пов'язані з Маханджарской культурою, що процвітала в тих місцях в VII-V століттях до нашої ери. Проте вчені не можуть пояснити той факт, що кочівники залишалися на одному місці стільки часу, скільки потрібно для того, щоб створити такі гігантські конструкції. Археолог Персіс Кларксон вважає, що геогліфи в Казахстані, Перу і Чилі змінюють уявлення про життя ранніх кочівників і, отже, про розвиток осілого і цивілізованого суспільства.Що стосується майбутнього геоглифов, то археологи планують застосувати дрони, щоб дослідити їх. Однак їм варто поквапитися, оскільки один об'єкт вже був знищений в ході дорожніх і будівельних робіт у цьому році. На даний момент ставиться питання про захист об'єктів ЮНЕСКО.